8 січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 30.12.2024 р. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023150000000108.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
захисник - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєві від 24 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 30.12.2024 р. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023150000000108.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, задовольнити його скаргу та скасувати повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 30.12.2024 р. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023150000000108.
Захисник просить зобов'язати компетентну посадову особу вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні за № 4202315000000010, про дату та час повідомлення ОСОБА_5 про підозру за ч. 3 ст. 212 КК України.
Узагальнені доводи апелянта.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню через істотні порушення вимог КПК України та загальних засад кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не дотримався вимог ч. ч. 2, 3 ст. 306 КПК України щодо строків і порядку розгляду скарги, оскільки її розгляд затягнуто більш ніж на 3 місяці, судові засідання неодноразово переносилися, слідчому фактично надавався додатковий час для доопрацювання доказів і надання письмових заперечень, при цьому наступні дати засідань тривалий час не призначалися.
Захисник звертає увагу, що слідчий суддя не витребував повні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420231500000000108, обмежившись вибірковими документами, наданими слідчим, не забезпечив змагальності сторін і безпосереднього дослідження всіх матеріалів, а станом на 01.12.2025 р. у підсистемі ЄСІТС відсутні протоколи судових засідань, що унеможливлює доступ захисту до технічних записів. На думку захисту, такими діями порушено засади верховенства права, законності, розумності строків, рівності сторін, змагальності та гласності судового розгляду, передбачені ст. ст. 7, 8, 9, 370 КПК України.
На думку апелянта повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 30.12.2024 р. за ч. 3 ст. 212 КК України є необґрунтованим, з огляду на те, що його зміст ґрунтується виключно на висновку експерта, який, у свою чергу, спирається на аналітичний висновок спеціаліста, без належного дослідження сукупності інших доказів.
Захисник наголошує на порушенні порядку вручення підозри та пам'ятки про права підозрюваної - органу досудового розслідування було достеменно відомо, що ОСОБА_5 постійно проживає у Федеративній Республіці Німеччина, має статус біженця і не повертається в Україну, однак жодних процесуальних дій через компетентні органи ФРН щодо належного повідомлення про підозру не вчинено.
Вказані обставини вже були предметом розгляду того ж суду в ухвалі від 28.01.2025 р. та ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 18.02.2025 р., де встановлено відсутність належного вручення повідомлення про підозру та фактичного набуття нею статусу підозрюваної, але незважаючи на це, слідчий суддя безпідставно визнав підозру обґрунтованою та такою, що вручена належним чином.
За наведених обставин захисник вважає, що ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим слідчого управління ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023150000000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні захисник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Скарга обґрунтована тим, що підозра є необґрунтованою, оскільки органом досудового розслідування не дотримано належної процедури вручення підозри, визначеної у ст. ст. 135, 276, 278 КК України, а саме не здійснено виклик ОСОБА_5 до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, не здійснено особисте вручення повідомлення про підозру з роз'ясненням положень ст. 42 КК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 слідчий суддя встановив, що вжиті органом досудового розслідування заходи для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, є достатніми для підтвердження набуття нею статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Крім того, слідчий суддя, дослідивши додані слідчим матеріали встановив, що повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_5 причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають відносно підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. 42 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його невручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Подання скарги на повідомлення про підозру є реалізацією підозрюваним прав закріплених в КПК України, а саме: п. 16 ч. 3 ст. 42 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. Відповідну скаргу слідчому судді може подати - підозрюваний, його захисник або законний представник.
В КПК України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак з аналізу положень статей 276-278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:
Неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру:
- повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);
- зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;
- підозра вручена не уповноваженою особою.
Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру:
- підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення;
- підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру.
Необґрунтованість підозри:
- повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК України є грубим порушенням права на захист;
- аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
На переконання апеляційного суду при складанні підозри ОСОБА_8 , і її врученні органом досудового розслідування, зазначені вимоги дотримано в повній мірі.
Так, відповідно наданим матеріалам, зміст повідомлення ОСОБА_5 про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України та містить всі відомості, які повинні бути зазначені у цьому повідомленні, зокрема: прізвище та посаду слідчого, який здійснив повідомлення; анкетні відомості ОСОБА_5 ; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснено повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у тому числі зазначено час, місце його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру; права підозрюваної; підпис слідчого, який здійснив повідомлення та підпис прокурора, яким погоджено повідомлення про підозру.
Стосовно доводів захисника про те, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є необґрунтованою, оскільки її зміст ґрунтується виключно на висновку експерта, який, у свою чергу, спирається на аналітичний висновок спеціаліста без урахування інших доказів, апеляційний суд доходить наступного.
Так, наведені у повідомленні про підозру ОСОБА_5 обставини, свідчать про наявність достатніх підстав для повідомлення про підозру на момент вчинення відповідної процесуальної дії та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.
Крім того, для вирішення питання стосовно обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри, з урахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею, відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на стадії досудового розслідування, а може бути предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри за наведених в скарзі захисника обставин і підстав є неможливий.
Виходячи зі змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру, підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру положень Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.
В даному випадку, причетність ОСОБА_5 до інкримінованого діяння на цій стадії підтверджується висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС у Миколаївській області № 43/14-29-08-25/44322228 від 21.12.2023 р. та висновком експерта № СЕ-19/115-24/12742-ЕК від 18.07.2024 р., якими документально підтверджується несплата податку на прибуток у загальному розмірі 18 934 859,14 грн, а сторона захисту не навела та не надала беззаперечних даних, які б очевидно спростовували відповідну версію органу досудового розслідування чи вказували на непричетність підозрюваної, у зв'язку з чим підозра не є явно необґрунтованою.
Доводи захисника про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, зокрема з огляду на проживання ОСОБА_5 у ФРН, є безпідставними, з огляду на наступне.
Так, слідчий суддя виходив з того, що за ч. 1 ст. 42 КПК України статус підозрюваної виникає не лише при фактичному врученні, а й коли повідомлення складено, але не вручене через невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
В даному випадку - 30.12.2024 р. сторона обвинувачення надіслала підозру ОСОБА_5 поштою на відомі адреси в Україні та додатково направила її у форматі pdf через месенджери (WhatsApp/Viber/Telegram), а згодом - після встановлення адреси проживання ОСОБА_5 у ФРН - 29.04.2025 р. скерувала запит про міжнародну правову допомогу, і за відповіддю компетентних органів ФРН, 08.07.2025 р. поліція встановила місцезнаходження ОСОБА_5 та вручила їй документи і повістки, що підтверджено підписом про отримання.
Вказані обставини свідчать про те, що органом досудового розслідування вжито усіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_5 про підозру і вручення такого повідомлення у спосіб, передбачений КПК України, з урахуванням ч. 7 ст. 135 КПК України щодо осіб, які проживають за кордоном, тому доводи захисту про неналежне вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у Німеччині є безпідставними.
Отже, слідчим дотримано вимоги ч. 1 ст. 42, ст. 278, ч. 7 ст. 135 КПК України, а фактичне отримання не є єдиною умовою набуття статусу підозрюваної за умови вжиття всіх можливих заходів для вручення.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржуване рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 30.12.2024 р. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023150000000108 залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3