8 січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів
судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність працівників Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та Окружної прокуратури м. Миколаєва, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження:
заявник - ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність працівників Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та Окружної прокуратури м. Миколаєва, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 14.11.2025 р.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов'язати прокурора або слідчого внести до ЄРДР відомості за його заявою від 14.11.2025 р. за ч. 4 ст. 191 КК України.
Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що положення ст. 214 КПК України зобов'язують внести відомості до ЄРДР після подання заяви, і, наявність іншого провадження не є підставою для відмови.
Апелянт звертає увагу на те, що він звертався до суду зі скаргою про невнесення до ЄРДР відомостей за ст. 191 КК України, і дізнавач, який здійснює досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, не має повноважень розслідувати таку категорію справ.
За цих обставин, заявник вважає, що рішення слідчого судді є незаконним та підлягає скасуванню, як таке що постановлене з істотним порушенням норм КПК України.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність Окружної прокуратури м. Миколаєва та Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за ч. 4 ст. 191 КК України. У скарзі заявник просив зобов'язати працівників Окружної прокуратури м. Миколаєва внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, але його заяву направили до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, проте його заяву ані прокуратура, ані відділ поліції не внесли до ЄРДР.
Слідчий суддя встановив, що наведені заявником ОСОБА_5 обставини у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 14.11.2025 р., на даний час, розслідуються сектором дізнання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020155030000831, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Нова заява ОСОБА_5 направлена на зміну існуючої правової кваліфікації, наданої дізнавачем під час досудового розслідування наведеного кримінального провадження, що вже було предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій, тому ініціюючи повторне звернення, заявник у такий спосіб намагається отримати потрібний йому результат з питання, яке вже вирішено.
За наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Повноваженням щодо оцінки наведених заявником відомостей як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені виключно слідчий, дізнавач або прокурор. Саме вони визначають попередню правову кваліфікацію діяння відповідно до ознак, передбачених Кримінальним кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР є наявність об'єктивних даних, що підтверджують реальність події злочину. Такими даними можуть бути час, місце, спосіб вчинення, предмет посягання та інші обставини.
Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.01.2017 р. підтверджує, що не будь-які звернення мають реєструватися у ЄРДР, а лише ті, які містять достатньо інформації, що свідчить про ознаки кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, у скарзі на бездіяльність посадових осіб Окружної прокуратури м. Миколаєва та Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області заявник ОСОБА_5 просив зобов'язати вказані органи внести до ЄРДР відомості, щодо незаконного заволодіння шляхом шахрайства належним йому на праві власності металевим гаражем № НОМЕР_1 , розташованого на території АГК «Парма» по вул. Індустріальній, 10 у м. Миколаєві, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що факти, викладені заявником, вже досліджуються в межах кримінального провадження № 12020155030000831, за заявою ОСОБА_5 , щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а отже, відомості, на які посилається заявник, вже внесені до ЄРДР.
За таких обставин, дії посадових осіб Окружної прокуратури м. Миколаєва про направлення заяви ОСОБА_5 до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївські області для розгляду по суті та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а також дії Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївські області щодо долучення заяви ОСОБА_5 до кримінального провадження № 12020155030000831 - відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Отже, апеляційна скарга заявника ОСОБА_5 стосовно невнесення прокуратурою та управлінням поліції відомостей до ЄРДР за ч. 4 ст. 191 КК України задоволенню не підлягає. Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги заявника, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність працівників Миколаївського РУП ГУНП та Окружної прокуратури м. Миколаєва, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 14.11.2025 р. залишити без змін, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3