15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3084/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року (суддя Сацький Роман Вікторович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») щодо персональних, службових військово-облікових даних ОСОБА_1 , про виключення інформації про порушення правил військового обліку за заявою від 17.03.2025; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») інформацію щодо персональних, службових військово-облікових даних ОСОБА_1 про виключення інформації про порушення правил військового обліку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що його оголошено в розшук 04.12.2024, натомість згідно з положеннями частини 7 статті 38 КУпАП строк адміністративного стягнення складає три місяці з 24.11.2024 та завершився 25.02.2025 і перебування на даний час ОСОБА_1 в розшуку та існування порушень правил військового обліку на цій підставі є протиправним відносно неявки за повісткою 24.11.2024.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 17.03.2025 щодо виключення інформації про порушення правил військового обліку через закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 38 КУпАП по неявці за повісткою на 24.11.2024 (а.с. 19-23).
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 08.04.2025 повідомив позивача про необхідність особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення питання факту порушення правил військового обліку (а.с. 25).
Також, як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 листами від 28.02.2025 та від 12.03.2025 повідомляв ОСОБА_1 про те, що засобами поштового зв'язку «Укрпошта» на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , була направлена повістка № 1086686 про необхідність з'явитись 24.11.2024 о 14 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 24.11.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим 04.12.2024 ОСОБА_1 був поданий у розшук. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення його призначення на особливий період (а.с. 16-17, 18).
Незгода з бездіяльністю відповідача щодо невнесення за заявою ОСОБА_1 від 17.03.2025 інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення відомостей щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Як вбачається з витягу військово-облікового документу Резерв+, щодо ОСОБА_1 міститься інформація про порушення правил військового обліку (а.с. 14).
З листів ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.02.2025 та від 12.03.2025 вбачається, що підставою внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо порушення правил військового обліку став факт не прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою на 24.11.2024.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, зокрема, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 27 названого Закону передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до пункту 15 цього Порядку керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, у тому числі, але не виключно: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Пунктом 16 Порядку № 560 встановлено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів; забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що заходи випливу щодо громадян, які не виконують обов'язки, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації застосуються в силу приписів закону, яким встановлено, зокрема, обов'язок військовозобов'язаного з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
При цьому застосування відповідних заходів закон пов'язує не з притягненням особи до адміністративної відповідальності, а з невиконанням під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, доводи позивача щодо закінчення строку притягнення його до адміністративної відповідальності, не впливають на правову оцінку повноважень відповідача щодо застосування до ОСОБА_1 заходів впливу задля забезпечення виконання приписів статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Встановивши порушення вимог Закону, а також наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 КУпАП, відповідач правомірно та на законних підставах застосував щодо позивача заходи впливу, пов'язані з адміністративним затриманням та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як особу, яка порушила вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До моменту усунення таких порушень з боку ОСОБА_1 підстави для скасування заходів впливу відсутні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів підтверджує правильність висновку суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Водночас рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів його прийняття.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року в адміністративній справі № 280/3084/25 змінити в частині мотивів його прийняття.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 15 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 15 січня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров