15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15207/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» податковий борг у розмірі 63 968 416,98 грн на користь державного бюджету України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не надано належної оцінки тій обставині, що звертаючись до суду з позовом податковий орган не дотримався обов'язкової процедури, встановленої податковим законодавством.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на дату звернення до суду з цим позовом за Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» обліковується податковий борг в загальному розмірі 63 968 416,98 грн.
Проте відповідачем не погасив податковий борг самостійно, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковим органом 04.06.2020 сформовано та направлено Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання» податкову вимогу форми «Ю» № 319-50 на суму податкового боргу 5 680 047,11 грн, яка була вручена платнику податків 11.06.2020.
Разом з цим суд апеляційної інстанції встановив, що після вручення відповідачеві податкової вимоги № 319-50 відповідач оскаржив її в судовому порядку.
Згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 160/9281/20, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Офісу великих платників податків ДПС № 319-50 від 04 червня 2020 року.
Верховний Суд ухвалив постанову від 09.08.2022 у справі № 160/9281/20, відповідно до якої рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року скасував у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04 червня 2020 року № 319-50 про сплату частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 531 6613,45 грн та відмовив у цій частині в задоволенні позову. В частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04 червня 2020 року № 319-50 про сплату пені у розмірі 363 433,66 грн судові рішення залишив без змін.
Відповідач у спірних правовідносинах звертав увагу суду на ці обставини, проте суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова вимога № 319-50 від 04.06.2020 не була визнана протиправною та скасована.
При цьому суд зауважив, що питання коригування показників в інтегрованій картці платника податку Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» шляхом виключення даних про податковий борг в частині нарахованої пені у податковій вимогі № 319-50 від 04.06.2020 у розмірі 363 433,66 грн розглядалось у іншій справі № 160/14215/24 та не впливає на висновки суду в межах розгляду адміністративного позову цієї справи.
Також суд вказав, в ході судового розгляду справи відповідач не обґрунтовував, яким чином допущені податковим органом неістотні недоліки в порядку стягнення податкового боргу вплинули на його права та обов'язки, зокрема, на наявність обов'язку зі сплати грошового зобов'язання з податку, правомірність визначення якого вже була встановлена судом у межах справи № 160/9281/20.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 63 968 416,98 грн та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо стягнення такого податкового боргу.
Разом з цим суд апеляційної інстанції вважає такі висновки помилковими, адже податковим кодексом визначено чіткий алгоритм податкового органу, який має передувати стягненню з платника податків податкового боргу.
Обов'язковою умовою для ініціювання стягнення боргу є формування та направлення платнику податків податкової вимоги.
При цьому недотримання такої вимоги податковим органом не може вважатися формальною, як то зазначає суд першої інстанції, адже у цьому випадку звужується гарантований законом обсяг прав платника податків, зокрема, на оскарження такої вимоги як в частині існування податкового боргу, так і правильності його математичного обрахунку.
Не є слушними доводи позивача, що зменшення суми податкового боргу за податковою вимогою № 319-50 від 04.06.2020 на підставі рішення суду відбулося не у повному обсязі, тобто податковий борг не був перервано, відтак відсутні підстави вважати відповідну вимогу відкликаною.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що стаття 60 Податкового кодексу України чітко встановлює, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відтак, в силу приписів пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПКУ податкова вимога № 319-50 від 04.06.2020 вважається відкликаною, а тому позивач мав сформувати нову податкову вимогу, що є обов'язковою передумовою для стягнення податкового боргу в судовому порядку.
Ця умова не була дотримана податковим органом, а тому останній не набув права на звернення до суду з цим позовом.
При цьому не є вірним висновок суду першої, що наявність податкового боргу, заявленого до стягнення, підтверджено судовим рішенням у справі № 160/9281/20, адже в названій справі предметом спору було правомірність формування податкової вимоги на суму 363 433,66 грн, тоді як позов в цій справі заявлений на суму 63 968 416,98 грн.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що податковий орган не дотримався вимог Податкового кодексу України при звернення до суду з цим позовом та діяв всупереч приписам статті 19 Конституції України. При цьому суд апеляційної інстанції в межах цієї справи не спростовує наявність у Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» податкового боргу у розмірі 63 968 416,98 грн, так само як і не підтверджує його наявність. У спірних правовідносинах суд констатує, що податковий орган діяв без дотримання законодавчо встановленої процедури, чим позбавив платника податків оскаржити податкову вимогу щодо визначення суми податкового боргу, а відтак позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/15207/25 скасувати.
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з 15 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 15 січня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова