Справа № 740/5070/25
Провадження № 1-кс/740/48/26
15 січня 2026 року місто Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду
Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- підозрюваної ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025270380000586 від 01.09.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ульянівськ Російської Федерації, громадянці України, не судимій, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженій, особи з інвалідністю 2-ї групи, працюючої оператором АТ «Укрзалізниця»,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України,
встановила:
14.01.2026 до суду надійшло вищевказане клопотання, мотивоване тим, що
будучи службовою особою, наділеною керівними, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, ОСОБА_4 достеменно знала, що до її посадових обов'язків входить здійснення перевірки виходу на роботу підпорядкованих працівників, розуміла, що табелі обліку використання робочого часу, а також розрахунково-платіжні відомості закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради, відповідно до наказу Державного комітету статистики України № 489 від 05.12.2008 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», є офіційними документами, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, тобто діючи в порушення своїх повноважень та використовуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби, діючи умисно та протиправно, з корисливим мотивом, з метою незаконного і безоплатного обернення коштів зарплатного фонду закладу дошкільної освіти (місцевого бюджету) на власну користь, достовірно знаючи, що фіктивно наймані у заклад дошкільної освіти працівники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 жодного разу не відвідували своє робоче місце, у період з березня 2024 року по липень 2025 року, склала первинні офіційні документи (табелі обліку робочого часу) ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які фіксують фактичну кількість відпрацьованих годин та днів кожним працівником, а також є основою для нарахування заробітної плати та інших виплат, до яких внесла завідомо неправдиві відомості, після чого використала їх, внаслідок чого на рахунки вищевказаних осіб, як працівникам за трудовим договором, виплачено обчислену у грошовому виразі винагороду за виконану ними роботу на посадах у закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи.
Продовжуючи реалізацію свого умислу на отримання неправомірної вигоди для самої себе, а саме частини коштів зарплатного фонду закладу дошкільної освіти до кінця, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ЗДО (ясла-садок) № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради, у період часу з 01 березня 2024 року по 31 липня 2025 року, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто діючи в порушення своїх повноважень та використовуючи організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби, передавала завідомо підроблені офіційні документи, які містили неправдиві відомості про фактичну кількість відпрацьованих годин та днів працівниками ЗДО (ясла-садок) № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Управління освіти Ніжинської міської ради для нарахування заробітної плати та інших виплат. За результатами опрацювання отриманих Табелів обліку використання робочого часу за підписом директора ЗДО (ясла-садок) № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради ОСОБА_4 уповноважена особа Управління освіти Ніжинської міської ради, не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 , у період часу з березня 2024 по липень 2025 року використовувала вказані офіційні документи із завідомо неправдивими відомостями для нарахування та виплати заробітної плати та інших виплат на розрахункові рахунки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відкриті в АТ КБ «Приватбанк».
Так, ОСОБА_4 обіймаючи посаду директора закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №14 «Соколятко» Ніжинської міської ради Чернігівської області та будучи службовою особою, діючи умисно та всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про оплату працi» № 108/95- ВР вiд 24.03.1995 зi змiнами та доповненнями, достовірно знаючи що наймані працівники ОСОБА_7 в період часу з 01.03.2024 по 31.07.2025, ОСОБА_8 в період часу з 01.01.2025 по 31.07.2025, ОСОБА_9 в період часу з 07.04.2025 по 31.07.2025 жодного разу не відвідували свої робочі місця у ЗДО №14 «Соколятко» Ніжинської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто діючи в порушення своїх повноважень, а саме всупереч вимогам п.3.21, 3.24, 3.43 Посадової інструкції, а також п.2.2.9 та п.2.2.10 Контракту та використовуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби, діючи з корисливою метою та мотивом, у період часу з 01.03.2024 по 31.07.2025, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, незаконно і безоплатного обернула кошти зарплатного фонду з місцевого бюджету на власну користь, забезпечивши перекази коштів на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_7 , як винагороду за виконану роботу на посаді у ЗДО № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради, як особі, яка не мала на це права, в сумі 131 214,78 грн, № 4149497509760130 відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 , як винагороду за виконану нею роботу на посадах у ЗДО № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради, яка не мала на це права, в сумі 98 136,58 грн, № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_10 , як винагороду за виконану роботу на посаді у ЗДО № 14 «Соколятко» Ніжинської міської ради, особі яка не мали на це права, в сумі 31 487,73 грн, до управління якими ОСОБА_4 мала доступ та перебували у її розпорядженні, чим завдала збитків Ніжинській міській територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області на загальну суму 255 228,10 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе, використала службове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.
09.01.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених, ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, а саме про те, що вона підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, а саме: у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. підставами для цього є: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України; 2) наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання обирається з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи вид і міру покарання за діяння, у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, враховуючи тяжкість покарання, що само по собі може стимулювати її переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінального покарання, також зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи дійсну міру покарання, яка загрожує їй у разі визнання винною, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни показів оскільки вони являються її колишніми підлеглими працівниками; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав та просив задовольнити клопотання.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник відносно особистого зобов'язання заперечень не висловили, проте заперечили проти задоволення клопотання в частині покладення обов'язку не відлучатися із міста без дозволу слідчого, прокурора або суду, адже у підозрюваної син проживає в м. Київ, вона його часто відвідує, він являється учвстиком бойових дій. Захисник зазначав про безпідставність наведених у клопотанні ризиків, а саме те, що підозрювана не має змоги впливати на свідків та знищити, спотворити документи, оскільки вона вже не працює в ЗДО, крім того особисте зобов'язання ніяк не вплине на можливість контактувати зі свідками при бажанні.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, як встановлено ч. 2 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як убачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Причому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України»).
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може переховуватися від досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінального покарання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
У судовому засіданні відповідно до ст. 178 КПК України встановлено та оцінено в сукупності ті обставини, що підозрювана раніше не судима, є особою з інвалідністю 2-ої групи, подані слідчому судді зібрані під час досудового розслідування докази свідчать, що вони вже є достатньо повними для з'ясування обставин кримінального провадження, після оголошення підозри ОСОБА_4 від органу досудового розслідування не переховувалася, самостійно з'явилася за викликом до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Щодо заявленого стороною обвинувачення ризику переховування підозрюваної від досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінального покарання, слідчий суддя відмічає, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, однак доказів неявки до слідчого, прокурора чи слідчого судді на етапі досудового розслідування слідчим та прокурором не наведено.
З приводу ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків з метою зміни показів, оскільки вони є її колишніми підлеглими, то слідчий суддя звертає увагу, що слідчим у клопотанні і прокурором у судовому засіданні не зазначено конкретні речі чи документи, які може знищити, сховати або спотворити підозрювана, або ж на яких саме свідків вона може незаконно впливати та яким чином запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання унеможливить впливання на свідків зі сторони підозрюваної. При цьому, під час судового розгляду встановлено, що підозрювана вже не працює в ЗДО № 14 «Соколятко», тому доступу до документів та можливості реального впливу на свідків не має.
Отже, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено заявлених у клопотанні ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Враховуючи, що клопотання слідчого не містить належного обґрунтування на підтвердження існування обставин, визначених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема, щодо наявних ризиків, а також зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше не судима, - слідчий суддя не вбачає необхідності в обранні запобіжного заходу.
Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та на підставі ч. 3 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Керуючись ст. 2, 22, 26, 176 - 179, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12025270380000586 від 01.09.2025, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
На підставі ч. 3 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 січня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1