15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6478/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
ознайомившись з апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року по справі № 280/6478/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,, -
19 грудня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлена через підсистему “Електронний суд».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору та надання платіжного документу.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 23 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 23.12.25 о 18:44 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали, з урахуванням приписів ч.6 ст.251 КАС України, є 24.12.25.
Таким чином, останнім днем виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є 05.01.26.
В межах встановленого строку відповідачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Заява вмотивована тим, що скаржником направлено на забезпечувальний фінансовий орган заявку-розрахунок на фінансування, однак станом на дату подання заяви (31.12.2025) кошти на рахунок відповідача не надійшли.
Розглянувши вказану заяву, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що за підставою встановлення
процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом.
Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, а якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.
У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (частиною другою статті 169 КАС України), тому суд доходить висновку про те, що положення статті 121 КАС України не можуть бути застосовані.
Суд бере до уваги, що статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Суд наголошує, що особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому несвоєчасне її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є поважною підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Також, посилання скаржника на зазначені обставини не може надавати переваги суб'єкту владних повноважень з-поміж інших суб'єктів.
Суд враховує, що подана заява не містить відомостей про час необхідний скаржнику для виконання вимог ухвали суду, й які б підтверджували виникнення у нього можливості виконання вимог цієї ухвали упродовж нового строку на усунення недоліків. Скаржник не повідомляє суду будь-якої конкретної інформації щодо терміну, коли скаржником буде сплачено судовий збір у даній справі, підтвердженої належними доказами.
Суд наголошує на тому, що відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, заява скаржника про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Суд також зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, станом на цей день встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився, проте виявлені судом недоліки скаржником не усунуто.
За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, а скаржником вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконано та не усунуто недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року по справі № 280/6478/25 - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з 15 січня 2026 року відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров