15 січня 2026 р.Справа № 520/1093/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 520/1093/24
за позовом ОСОБА_1
до Харківської районної військової адміністрації Харківської області
про визнання періоду роботи та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відмовлено у прийнятті та повернуто заявнику уточнену позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов'язання вчинити певні дії.
31.12.2025 через систему "Електронний суд" на зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка зареєстрована 02.01.2026.
В апеляційній скарзі позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого послався на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», зазначивши, що предметом поданої ним апеляційної скарги є захист соціальних та пенсійних прав, а також з огляду на його майновий стан. Крім того, заявник звернув увагу на те, що 24 лютого 2022 року розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною Радою України. Заявник також зазначив, що проживає на території Харківської області, яка належить до зони активних бойових дій. З огляду на викладене позивач просить суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.
Перевіривши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З огляду на викладене, суд має можливість вирішити у спосіб, визначений наведеними нормами, питання щодо судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, дійсно, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", на яку посилається позивач у своєму клопотанні, передбачає можливість суду відстрочити сплату судового збору, однак, за певної умови, а саме, враховуючи майновий стан сторони, що прямо передбачено положеннями вказаної статті.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності такого майнового стану апелянта, які б дали змогу суду, враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору, як того він просить, слід надати до суду довідку з податкової інспекції про доходи, отримані скаржником за останній рік до звернення до суду, та інші документи на розсуд апелянта, що дадуть змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання скаржника.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до клопотання жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що за подання до суду першої інстанції позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України Про судовий збір та/або КАС України не внесено.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись ст. 133, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 520/1093/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Бегунц А.О. Русанова В.Б.