15 січня 2026 р.Справа № 520/1093/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 520/1093/24
за позовом ОСОБА_1
до Харківської районної військової адміністрації Харківської області
про визнання періоду роботи та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов'язання вчинити певні дії.
31.12.2025 через систему "Електронний суд" на зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка зареєстрована 02.01.2026.
В апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що у строки, встановлені КАС України, ним уже подавалася апеляційна скарга на рішення Харківського окружного адміністративного суду у цій справі. Однак ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.06.2024 апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку з несплатою судового збору. Водночас заявник вказує, що 22 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ним було сплачено судовий збір, у зв'язку з чим повернення апеляційної скарги він вважає проявом надмірного формалізму. У зв'язку з наведеним заявник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки апеляційну скаргу та сплату судового збору ним було здійснено своєчасно, а також розглянути подану ним апеляційну скаргу та не позбавляти його права на апеляційний перегляд, який станом на теперішній час не відбувся.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Матеріалами, які містяться в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", підтверджений факт подання первісної апеляційної скарги 18.04.2024, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 про перерахунок суми судового збору та встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1162,75 грн.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 520/1093/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Відповідно до відомостей, які місяться в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", копію вищезазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 03.06.24 20:51 год.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 залишено без змін.
Відповідно до відомостей, які місяться в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", копію вищезазначеної постанови доставлено до електронного кабінету Караченцева Ігоря Володимировича 01.11.2024 02:19 год.
У свою чергу, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 31.12.2025, з платіжною інструкцією про сплату судового збору від 22.05.2024 за № 6764-9167-2130-9494.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 було відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме, не надано документа про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.
Зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 у справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).
Та обставина, що ОСОБА_1 звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Разом з цим положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.
Також колегія суддів також зазначає, що сам по собі факт сплати скаржником судового збору не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідна платіжна інструкція не була подана позивачем у строк, встановлений законом та судом.
Так, з електронних матеріалів справи вбачається, що станом на дату постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги (03 червня 2024 року) докази сплати судового збору до суду позивачем не подавалися. Водночас позивач звернувся до суду з заявою про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору № 6764-9167-2130-9494 від 22 травня 2024 року лише наступного дня після постановлення ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, оцінюючи обґрунтованість поданого клопотання, колегія суддів бере до уваги, що з моменту повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання ним копії відповідної ухвали (04 червня 2024 року) і до повторного звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (31 грудня 2025 року) сплинуло понад півтора року, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги
Жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після сплати судового збору та отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 у справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 520/1093/24, наведені ОСОБА_1 .
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.