14 січня 2026 р.Справа № 520/30499/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 31.10.25 року по справі № 520/30499/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачем ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просив суд:
- визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 13 жовтня 2025 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 520/30499/24, які полягають в неналежному виконанні відповідачем судового рішення в частині зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 76 % до 70 % від суми грошового забезпечення, під час перерахунку пенсії з 01.09.2020;
- постановити і направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/30499/24;
- встановити строк для надання відповіді Харківському окружному адміністративному суду про належне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 520/30499/24;
- постановити і направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для вирішення питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в Харківській області за свідоме порушенням вимог частини 2 статті 19, статті 129-1 Конституції України, частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 2 статті 14 та статті 370 КАС України, Присяги державного службовця в частині дотримання Конституції та законів України, права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії у відповідності до мотивувальної та резолютивної частин рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 520/30499/24, а також права на пенсію в розмірі 76% грошового забезпечення, підтвердженого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі № 520/257/19;
- встановити строк для надання відповіді Харківському окружному адміністративному суду щодо вирішення питання про притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в Харківській області за порушення законодавства під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 520/30499/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у задоволенні заяви позивача в порядку ст.383 КАС України по справі № 520/30499/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 скасувати та ухвалити постанову, якою заяву подану в порядку ст. 383 КАС України задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що виконуючи рішення Харківського адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24 при перерахунку пенсії з 01.09.2020 відповідач перерахував пенсію в розмірі 70 % грошового забезпечення. Вважаючи дії відповідача, які вчинені 13.10.2025 при перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративног суду від 19.06.2025 щодо самостійного зменшення з 01.09.2020 відсотків грошового забезпечення з якого обраховується пенсія з 76% до 70%, позивач звернувся до суду із заявою, відповідно до ст. 383 КАС України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Верховний Суд у постанові від 25.03.2025 у справі № 200/1210/24 зазначив такі висновки:
"Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов'язано здійснити новий перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 76% грошового забезпечення. Вказане рішення набрало законної сили 08.04.2019.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 520/257/19 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 76% грошового забезпечення, починаючи з 01 березня2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 520/257/19.
В подальшому, на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі №520/11329/24 ОСОБА_1 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях видано довідку №31/32-0173 від 26.07.2024 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського на день звільнення з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" станом на серпень 2020 року для перерахунку пенсії.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у нездійснені перерахунку та невиплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024 виданої станом на серпень 2020 року для здійснення перерахунку пенсії з 01.09.2020 та зобов'язано перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.09.2020 з урахуванням довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024 виданої станом на серпень 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане рішення набрало законної сили 22.07.2025.
Звертаючись до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.383 КАС України, позивач зазначив, що пенсійни орган, перераховуючи пенсію на виконання рішення Харківського окружного адміністративног суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24, самостійно зменшив відсотки грошового забезпечення з якого обраховується пенсія з 76% до 70%.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції зазначив, що питання визначення розміру грошового забезпечення з якого має розраховуватись пенсія позивача після здійснення перерахунку не було предметом судового розгляду у межах справи №520/30499/24. Разом з тим, питання щодо неправомірності зменшення розміру пенсії з 76% до 70 % від суми грошового забезпечення з 19.06.2020 є предметом окремого судового провадження.
Разом з тим, матеріалами справи містять довідки ГУ ПФУ в Харківській області №1808 від 04.07.2025, №2167 від 03.09.2025 про розмір пенсії ОСОБА_1 , відповідно до яких зазначено, останній перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та його основний розмір грошового забезпечення складає 76 %. Також колегія суддів звертає увагу на наявність в матеріалах справи довідок, які сформовані 13.10.2025 та містять інформацію станом на 08:29:04 год. в якій зазначено основний розмір грошового забезпечення у розмірі 76 % та станом на 18:41:41 год, в якій зазначено основний розмір грошового забезпечення у розмірі 70%.
Будь-яких пояснень щодо підстав зміни основного розміру грошового забезпечення до суду першої та апеляційної інстанції ГУ ПФУ в Харківській області не надано.
При цьому, в описовій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24 підтверджено, що ОСОБА_1 від січня 2003 року у пенсійній справі №1497 від 20.09.2002 призначено пенсію за вислугу років виходячи з розміру 76% грошового забезпечення, яка призначена йому відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Отже, наведеним обставинам належна оцінка судом першої інстанції не надавалася, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.
Колегія суддів зазначає, що питання як нарахування, так і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв'язку з перерахунками пенсії ОСОБА_1 на виконання рішень судів у справах №520/257/19, №520/22831/21, №520/11329/24 перебувають в нерозривному зв'язку з предметами спору у справі №520/30499/24, зокрема щодо дії та бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача і таке питання беззаперечно стосується порядку виконання судових рішень.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 05 серпня 2025 року по справі № 620/15158/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень.
Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи судом встановлюється на підставі доказів, якими є будь-які дані. Відповідно до статтей 73 та 74 КАС України докази мають бути належними та допустимими.
Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов передчасних та недостатньо обгрунтованих висновків, та допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19, 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України, судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України. Отже, органи державної влади зобов'язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тоді як блокування виконання рішень суду є неприпустимим проявом адміністративного свавілля та суперечить засаді правової держави.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 по справі № 520/30499/24 скасувати.
Справу №520/30499/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Я.В. П'янова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 15.01.2026 року