Справа № 560/14767/25
іменем України
15 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.01.2009 його було виключено з військового обліку військовозобов'язаних, згідно п. 2.3. наказу МОУ № 342/2006, у зв'язку з непридатністю до військової служби, про що також вчинено запис 08.10.2008. Зазначені відомості містяться у його військовому квитку, копію якого долучив до справи.
Позивачем було виявлено, що за даними з «Резерв+» він перебуває на військовому обліку. Відтак вважає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, відповідач мав обов'язок внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, але протиправно не зробив цього. Вимога повторно пройти ВЛК, висловлена у відповіді на заяву його представника, є протиправною.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку і є військовозобов'язаним у розумінні п. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вказує на те, що на момент проходження позивачем медичного огляду наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 втратив чинність, а відтак позивач підлягає повторному огляду. Підстави для зняття його з військового обліку відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У відповіді на відзив представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на доводи викладенні у позовній заяві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.11.2025 виправлено описку в ухвалі суду.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до записів військового квитка НОМЕР_2 ОСОБА_2 08.10.2008 визнаний непридатним до військової служби за гр. ІI ст. 71в/2 розладу хвороб (наказ МО 1999 р. № 207.) Також відповідно до копії військового квитка ОСОБА_2 05.01.2009 виключений з військового обліку згідно п. 2.3. наказу МОУ № 342/2006.
У обліковій картці до військового квитка НОМЕР_2 про непридатність до військової служби у мирний час за гр. ІI ст. 71в/2 розладу хвороб.
Згідно інформації, отриманої позивачем з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до реєстру відомості про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відсутні.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою та внесення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби ОСОБА_1 з виключенням з військового обліку.
Відповідач листом від 08.08.2025 № 7/1945 повідомив, що висновок військово-лікарської комісії потребує уточнення та зазначив про необхідність з'явитися для проходження військово-лікарської комісії.
Вважаючи наведене протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався і триває на сьогоднішній день.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Відповідно до ст.1, ч.13 ст.2, ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до ч. 8 ст. 4 №3543-XII з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, яке діє з 01.12.2008, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я. Військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
Тобто, законодавство розмежовує суб'єктний склад, відносно яких проводиться медичних огляд, зокрема на призовників та військовозобов'язаних.
Відносини, що стосуються медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовані главою 3 розділу II Положення №402
За змістом пп.3.1-3.3 Положення № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів.
Як встановлено судом, підтверджується сторонами і матеріалами справи, 08 жовтня 2008 року ОСОБА_2 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнаний непридатним до військової служби за ст. 71-в/2 гр.ІІ Розкладу хвороб згідно наказу МОУ № 207 від 12.07.99.
Облікова картка позивача також містить аналогічний запис.
Разом з тим, відповідно до даних облікової картки ОСОБА_2 прийнятий на військовий облік 05.01.2009, прибув з призовників. Відмітки про зняття (виключення) з військового обліку облікова картка не містить.
Також суд встановив, що графа ІІ ст. 71в Розкладу хвороб, яка визначена як критерій непридатності до військової служби позивача, передбачала, що придатність до військової служби визначається індивідуально, до служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах - непридатні. Тобто графа ІІ ст. 71в Розкладу хвороб не стосувалася хвороб чи фізичних вад, які встановлювали безумовну непридатність зі зняттям з військового обліку.
Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що виключення з військового обліку відбувалося та відбувається тільки за умови того, що ВЛК визнає непридатним до проходження військової служби за пунктом "а" статті Розкладу хвороб Наказу МОУ №402. При тому підстава для виключення з обліку передбачена статтею 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Також заслуговують на увагу доводи відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 05.01.2009 було знято з обліку призовників та взято на облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пунктів 6, 9 розділу ІІІ Відомості, що вносяться до Реєстру Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року №94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, позивач, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і не довів протиправності бездіяльності відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 )
Головуюча суддя Д.Д. Гнап