15 січня 2026 року Справа № 480/9777/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 12 416,21 грн, отримувач ГУК Сум.обл./Білопільська МТГ/18010300 р/р UА788999980314020512000018526, код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, код виду сплати -140.
Ухвалою суду від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вмотивоване наступним:
1) необхідністю дослідження нових доказів, які відсутні у матеріалах справи. Позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2021-2024 років. Однак позивачем не враховано той факт, що об'єкт нерухомості (нежитлова нерухомість у м. Білопілля), за який нараховано податок, був знищений внаслідок пожежі у 2022 році після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України. На цей момент у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт знищення майна та неможливість його використання за цільовим призначенням. Для об'єктивного вирішення спору відповідачу, необхідно надати суду відповідні документи (акти огляду, довідки ДСНС або органів місцевого самоврядування, фотофіксацію тощо), збір яких потребує додаткового часу, що можливо реалізувати лише на стадії підготовчого провадження,
2) частковим визнанням позову та складність розрахунку. Відповідач не ухиляєся від сплати податків і визнаю позовні вимоги частково, а саме в частині податкового зобов'язання за 2021 рік у сумі 854,33 грн, коли майно фактично існувало. Відповідач сплатитив цю суму в добровільному порядку. Однак він категорично не погоджується із нарахуваннями за 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки майно було знищене. Вирішення цього питання потребує детального вивчення обставин щодо дати знищення об'єкта та застосування пільг згідно з п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо звільнення від сплати податку за знищену нерухомість).
Дослідивши наявні матеріали справи та подане клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 29.12.2025 позовну заяву у цій справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд наголошує, що частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, зокрема, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Схожі положення також визначені частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак ця адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
При цьому, варто відмітити, що у постанові від 28.10.2021 у справі №580/3388/19 Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України). В переліку справ, передбачених частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України, такої категорії справ, яка розглядається, не значиться.
З огляду на вказане суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені у поданому клопотанні, та не приймає їх до уваги.
Крім того, суд відмічає, що відповідач при розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи не позбавлений можливості подавати не лише відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, а й надавати додаткові пояснення, в яких може викласти всі свої доводи та міркування щодо викладених позивачем у заявах по суті спору обставин, надавати докази на підтвердження своєї позиції.
Відтак, враховуючи обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надання відповідачем доказів необхідності переходу із спрощеного позовного провадження до загального, суд на цей час не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому клопотання відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у адміністративній справі №480/9777/25 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя І.Г. Шевченко