15 січня 2026 року Справа № 480/4053/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/4053/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, буд. 1, м. Суми, Сумська область, 40009), і просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію в сумі 158 326, 99 грн, нараховану згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 480/2919/22.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вона є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугою років. Позивач вважає, що як дружина покійного військового пенсіонера, проживаючого спільно з ним на дату його смерті, має право згідно з частиною 1 статті 61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на одержання сум пенсії, що підлягали йому виплаті і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Однак, відповідачем відмовлено у виплаті перерахованої суми пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 . Вважаючи, що дії відповідача щодо невиплати їй сум пенсій, належних, але невиплачених її чоловіку за життя, протиправними та посилаючись на вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подав, а тому відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, суд кваліфікує позицію відповідача у справі як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.11).
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №480/2919/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно з довідкою від 19.10.2021 року №11/43097/4944 (№ 43097), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання даного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформовано доплату у розмірі 158 326,99 грн (а.с. 19).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.01.2025, виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про здійснення їй виплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії, що залишилась недоодержаною у зв'язку зі смертю чоловіка.
На відповідне звернення позивача відповідач листом повідомив, що у наданих документах відсутні відомості про спільне проживання з пенсіонером на день його смерті. сума коштів, перераховані за минулі періоди та будуть виплачені за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України.
Позивач повторно звернулася до відповідача із заявою, до якої додала акт про проживання особи без реєстрації (а.с.17).
Листом від 08.05.2025 відповідач повідомив, що листом від 25.02.2025 надані роз'яснення про порядок виплати недоодержаних сум пенсій померлого чоловіка (а.с.18).
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
Поряд із цим, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя".
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-VI та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-ІV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.11).
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №480/2919/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформовано доплату у розмірі 158 326,99 грн (а.с. 19). Вказані суми відповідачем не виплачені, що не заперечується сторонами.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.01.2025, виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
Суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії нарахованої, але невиплаченої її померлому чоловіку, оскільки стаття 61 Закону №2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Другого апеляційного адміністративного суду, яка викладена у постанові від 26.04.2023 у справі № 440/7737/22.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії та зобов'язати відповідача виплатити позивачу, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю згідно з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №480/2919/22 в розмірі 158326,99 грн.
Враховуючи встановлені у даній справі обставини та викладене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю згідно з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №480/2919/22 у розмірі 158326,99 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька