Справа № 420/38530/25
13 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 17.11.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та скасувати рішення № 27586-25499/Л-02/8-1500/25 від 26.09.2025 року щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Країні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 05 серпня 2025 року із застосуванням заробітної плати в перерахунку на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2022, 2023, 2024 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком з розрахунку вже отриманих сум пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що їй 24.12.2014 було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII як працівнику освіти. З 15.08.1984 року по 01.09.1985 працювала завідуючою початкової Петровської школи і вчителем класу-комплекту тієї ж школи. 3 01.09.1985 переведена на посаду піонервожатої Агафіївської восьмирічної школи Любашівського району, працювала по 01.09.1988. 3 01.09.1988 переведена на посаду вчителя початкових класів Агафіївської ЗШ, працювала по 23.12.2014 року (звільнена за згодою сторін). 3 29.12.2014 прийнята на посаду вчителя початкових класів Агафіївської ЗОШ І-ІІ ступенів по 27.08.2018. 27.08.2018 звільнена з посади вчителя початкових класів Агафіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів у зв'язку з ліквідацією школи. 30.09.2019 прийнята на посаду методиста дошкільної, початкової та позашкільної освіти відділу з питань освіти, культури, спорту та молодіжної політики Любашівської селищної ради (05.04.2021 змінено назву «відділ з питань освіти, культури, спорту та молодіжної політики Любашівської селищної ради» на «Відділ освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради», працюю по сьогоднішній день, що підтверджується моєю трудовою книжкою, загальний стаж роботи складає 41 рік 10 місяців. 02.08.2025 виповнилося 60 років та 05.08.2025 звернулась до Головного УПФУ в Одеській області із заявою про призначення мені пенсії за віком(перехід на інший вид пенсії), відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV надавши всі необхідні документи на призначення пенсії, що підтверджується копією заяви. Проте, листом-відповіддю № 27586-25499/Л-02/8-1500/25 від 26.09.2025, відповідач відмовив мені у застосуванні середнього заробітку згідно ч.2 ст. 40 Закону № 1058 за 2022, 2023, 2024 роки як зазначено у моєму зверненні, мотивуючи свою відмову тим, що мене було переведено з одного виду пенсії на інший в межах одного закону.
Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними позивач звернувся до суду з зазначеними вище вимогами.
Ухвалою судді від 19.11.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.12.2025 від представника відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/127671/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування зазначили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 24.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 10 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі по тексту Закон №1058), яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один з видів пенсії за її вибором, тобто не допускається одночасного призначення кількох пенсій одній особі. У разі виникнення у особи права на різні види пенсій то вона може обрати на свій розсуд найбільш вигідний для неї вид пенсії як у межах одного закону, так і за різними законами. З урахуванням наведеного оскільки Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 24.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років, а також набула права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №1058 то Головне управління з 05.08.2025 перевело її на пенсію за віком обчислену відповідно до Закону № 1058. 25.08.2025 на адресу Головного управління надійшла заява від Позивача про перерахунок пенсії за віком з 03.09.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону 1058, з урахуванням проведених виплат. За наслідками розгляду заяви Головним управлінням було надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь від 26.09.2025 № 27586-25499/Л-02/8-1500/25 в порядку Закону України «Про звернення громадян» по суті порушених питань з роз'ясненням підстав та умов проведення перерахунку пенсії відповідно до норм Закону № 1058.
Пенсію Позивача перераховано при страховому стажі 41 рік 10 місяців (враховано по 31.07.2025), середньомісячній заробітній платі 13102,71 грн (коефіцієнт заробітку - 1,46993 х 8913,83 грн - середня заробітна плата по Україні за 2014-2016 роки, проіндексована), обчисленій за період з 01.07.2000 по 31.12.2014 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 05.08.2025 становив 5653,30 грн, де: розмір пенсії за віком - 5481,26 грн; доплата за 11 років понаднормативного стажу - 172,04 грн. Оскільки позивач з 24.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону.
10.12.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №130349/25) із запереченнями щодо доводів відповідача.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 24.12.2014 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області, отримувала пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, як працівнику освіти.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один вид пенсії, за її вибором (за віком; по інвалідності; у зв'язку з втратою годувальника).
За твердженням позивачки вона 02.08.2025 по досягненню 60-річного віку, 05.08.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком (перехід на інший вид пенсії), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV надавши всі необхідні документи на призначення пенсії.
Відповідно до рушення віл 05.08.2025 відповідачем було призначено пенсію за віком у розмірі 5653,30 грн, при цьому у розрахунок заробітної плати для призначення пенсії було взято середню заробітну плату (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 року (8913,83 грн).
Не погоджуючись із вказаними діями ГУ ПФУ в Одеській області, позивачка звернулась із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної слати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням, тобто 2022-2024 роки, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058, з урахуванням проведених виплат.
26.09.2025 ГУ ПФУ в Одеській області надали відповідь у формі листа №27586-25499/Л-02/8-1500/25 повідомили, що «з 24.12.2014 Вам була призначена пенсія за вислугу років довічно.
За заявою від 05.08.2025 Вас переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при страховому стажі 41 рік 10 місяців (враховано по 31.07.2025), середньомісячній заробітній платі 13102,71 грн (коефіцієнт заробітку - 1,46993 х 8913,83 грн - середня заробітна плата по Україні за 2014-2016 роки, проіндексована), обчисленій за період з 01.07.2000 по 31.12.2014 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 05.08.2025 становив 5653,30 грн, де: розмір пенсії за віком 5481,26 грн; доплата за 11 років понаднормативного стажу 172,04 грн.
Оскільки Ви з 24.12.2014 отримували пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за роки, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону».
Не погодившись з відмовою відповідача обчислити розмір пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058, цей Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Так, у відповідності із статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Приписами статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 1 ст.26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.
При цьому, відповідно до ст.27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За змістом частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу наведених вище норм пенсійного законодавства України слідує, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як з'ясовано судом, грудні 2014 року ОСОБА_1 призначалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XI, як працівнику освіти.
У подальшому, у серпні 2025 року позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою, у якій просила Головне управління призначити їй пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем у справі.
В матеріалах справи міститься перерахунок починаючи з 03.09.2025 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, що підтверджується рішенням №951260125825.
Як слідує з матеріалів справи, при обчисленні розміру пенсії за віком Головним управлінням в розрахунок узятий показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме 2014-2016 роки.
В обґрунтування правомірності дій пенсійним органом у відзиві зазначено про те, що в даному випадку має місце переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення нового виду пенсії, а тому показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, цілком правомірно враховано за 2014, 2015, 2016 роки.
Водночас, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач з 24.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років.
Разом з цим, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше.
Так, за твердженням позивачки, до моменту призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XI, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XI право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти.
Пунктом 2-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями.
Отже, на переконання суду, в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
Такого ж правового висновку щодо спірних правовідносин дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17, Верховний Суд у постановах від 31.07.2019 у справі № 720/208/17, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від18.08.2020 у справі №263/6611/17.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно провело при призначенні пенсії її перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховано для обчислення пенсії за 2014 - 2016 роки, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обираючи належний спосіб захисту, суд зазначає, що у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від вересня 2025 року про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховано для обчислення пенсії за 2022 - 2024 роки, однак надали відповідь у формі листа від 26.09.2025 №27586-25499/Л-02/8-1500/25, який носить інформаційний характер, а відтак такий документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак не може бути предметом судового розгляду.
Згідно із ч.2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахування вище викладеного суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 05 серпня 2025 року відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
У відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1212,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №27 від 04.11.2025.
Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1212,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 05 серпня 2025 року відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, та з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1212,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА