Рішення від 12.01.2026 по справі 420/38147/25

Справа № 420/38147/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025.

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000405 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000409 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000410 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000415 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000414 від 01.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захисту.

Ухвалою від 14.11.2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 03.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 12.12.2025 р. у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500020006545U2 від 26.08.2025, № 25UA500020006652U7 від 28.08.2025, 25UA500020006711U7 від 30.08.2025, № 25UA500020006751U5 від 01.09.2025, № 25UA500020006753U3 від 01.09.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Тобто, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500020006545U2 від 26.08.2025, № 25UA500020006652U7 від 28.08.2025, № 25UA500020006711U7 від 30.08.2025, № 25UA500020006751U5 від 01.09.2025, № 25UA500020006753U3 від 01.09.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Разом з тим, у рішеннях про коригування митної вартості № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДНА ХВИЛЯ", ідентифікаційний код 45619159, зареєстроване 17.12.2024 як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07.04.2025 між ТОВ "ПРИВАТДОМ" (Комітент) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Комісіонер) укладений договір комісії № 070425_1, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 070425_1 від 07.04.2025 Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 070425_1 від 07.04.2025 обумовлено, що Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

Також 07.04.2025 між ТОВ "КЬЮ. ЕФ. ЕМ. СЕРВІС" (Комітент) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Комісіонер) укладений договір комісії № 070425_2, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 070425_2 від 07.04.2025 Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 070425_2 від 07.04.2025 обумовлено, що Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

07.04.2025 між компанією "Soltera Trade Limited", Гонконг (Продавець) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Покупець) укладений контракт № MH/ST, пунктом 1.2. якого передбачено, що продавець зобов'язується продавати Товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в цьому Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки.

Відповідно до пункту 2.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід'ємною частиною Контракту.

В пункті 2.2. контракту № MH/ST від 07.04.2025 зазначено, що Товар повинен бути упакований відповідно до встановлених технічних вимог, що забезпечують збереження його якості під час транспортування.

Згідно з пунктом 2.3. контракту № МН/ST від 07.04.2025 продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару.

Пунктом 3.1. контракту № МН/ ST від 07.04.2025 обумовлено, що поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.2. контракту № МН/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Пунктом 3.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Згідно з пунктом 4.1. контракту № МH/ST від 07.04.2025 валюта цього Контракту -долар США.

Пунктом 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 визначено, що оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

26.08.2025 року декларант ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", з метою здійснення митного оформлення товару звернувся до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація № 25UA500020006545U2 від 26.08.2025), а саме: Товар 1. Тканини трикотажні ворсові, машинного в'язання, виготовлені з синтетичних волокон, пофарбовані, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах, всього 583 рулони. Торговельна марка - MTITextile Виробник - T-MAC TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробництва CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 25UA500020006545U2 від 26.08.2025р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: пакувальний лист б/н від 13.06.2025, інвойс (invoice) № SOL- 130625-1NEMU від 13.06.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 3598 від 25.08.2025, декларація про походження товару № SOL-130625-INEMU від 13.06.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 070425_3 від 07.04.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 26.08.2025, заява на проведення фізичного огляду від 26.08.2025.

ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" митну вартість поставлених товарів визначено за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

На електронний запит митниці декларантом було надано Одеській митниці лист від 26.08.2025 р., в якому позивач зазначив про те, що до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, за митною декларацією № 25UA500020006545U2 від 26.08.2025р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару, роз'яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.

26.08.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000405, якою відмовлено у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює.

28.08.2025 декларант ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", з метою здійснення митного оформлення товару звернувся до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація № 25UA500020006652U7 від 28.08.2025), а саме: Товар 1. Тканини трикотажні ворсові, машинного в'язання, виготовлені з синтетичних волокон, пофарбовані, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах, всього 659 рулонів. Торговельна марка - MTITextile. Виробник - T-MAC TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробництва CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 25UA500020006652U7 від 28.08.2025 р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: пакувальний лист б/н від 25.06.2025, інвойс (invoice) № SOL- 250625-1DTVU від 25.06.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 1675 від 27.08.2025, декларація про походження товару № SOL-250625-1DTVU від 25.06.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 070425_3 від 07.04.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 28.08.2025, заява на проведення фізичного огляду від 28.08.2025.

ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", митну вартість поставлених товарів визначено за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

На електронний запит митниці декларантом було надано Одеській митниці лист від 28.08.2025 р., в якому позивач зазначив про те, що до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, за митною декларацією № 25UA500020006652U7 від 28.08.2025 р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару, роз'яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.

28.08.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000409, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

30.08.2025 декларант ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", з метою здійснення митного оформлення товару звернувся до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація № 25UA500020006711U7 від 30.08.2025), а саме: Товар 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах, всього 930 рулонів. Торговельна марка - MAXTextile. Виробник - SHAOXING KAIMING TEXTILES CO.,LTD. Країна виробництва CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 25UA500020006711U7 від 30.08.2025р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: пакувальний лист б/н від 07.04.2025, інвойс (invoice) № SOL- 070425-1GVMM від 07.04.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 9137 від 27.08.2025, декларація про походження товару № SOL-070425-1GVMM від 07.04.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 070425_1 від 07.04.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 30.08.2025, заява на проведення фізичного огляду від 30.08.2025, прайс-лист б/н від 07.04.2025.

Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

На електронний запит митниці декларантом було надано Одеській митниці лист від 30.08.2025 р., в якому позивач зазначив про те, що до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, за митною декларацією № 25UA500020006711U7 від 30.08.2025р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару, роз'яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.

30.08.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000410, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

01.09.2025 декларантом ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", з метою здійснення митного оформлення товару звернувся до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація № 25UA500020006751U5 від 01.09.2025), а саме: Товар 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах, всього 944 рулони. Торговельна марка - MAXTextile. Виробник - SHAOXING KAIMING TEXTILES CO.,LTD. Країна виробництва CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією 25UA500020006751U5 від 01.09.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: пакувальний лист б/н від 16.04.2025, інвойс (invoice) № SOL-160425-1DRAP від 16.04.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 8006 від 27.08.2025, декларація про походження товару № SOL-160425-IDRAP від 16.04.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 070425_1 від 07.04.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 01.09.2025, заява на проведення фізичного огляду від 01.09.2025.

Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

На електронний запит митниці декларантом було надано Одеській митниці лист від 01.09.2025 р., в якому позивач зазначив про те, що до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, за митною декларацією № 25UA500020006751U5 від 01.09.2025 р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару, роз'яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.

01.09.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000415, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

01.09.2025 декларант ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", з метою здійснення митного оформлення товару звернувся до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація № 25UA500020006753U3 від 01.09.2025, а саме:

Товар 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах, всього 76230 метрів, 278 пакунків. Торговельна марка - TITextile. Виробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD. Країна виробництва CN.

Товар 2. Тканини трикотажні ворсові, машинного в'язання, виготовлені з синтетичних волокон, пофарбовані, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах, всього 9370 метрів, 259 пакунків. Торговельна марка - TITextile. Виробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., Країна виробництва CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією 25UA500020006753U3 від 01.09.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: пакувальний лист б/н від 18.06.2025, інвойс (invoice) № SOL- 180625-1DRQS від 18.06.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 7830 від 28.08.2025, декларація про походження товару № SOL-180625-1DRQS від 18.06.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 070425 3 від 07.04.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 01.09.2025, заява на проведення фізичного огляду від 01.09.2025.

Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025, за митною декларацією № 25UA500020006753U3 від 01.09.2025 р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару, роз'яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.

01.09.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000414, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач в рішенні № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025 зазначив, що:

1) в пакувальному листі від 13.06.2025 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах № 1 згідно ЕМД від 26.08.2025 №25UA500020006545U2 торговельної марки MTITextile, проте в інвойсі від 13.06.2025 № SOL-130625-1NEMU відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до Автотранспортної накладної (СМR) від 25.08.2025№ 3598 відправником вантажу є «T-MAC TECHNOLOGY CО.,LTD ROOM 0501-3 5TH FLOOR, BAONUL BUSINESS BUILDING NO.139, WENDU ROAD, KEQIAO SHAOXING, XHEJIAN, CNINA), проте у графі 22 СМR «Підпис і штамп відправника» взагалі не проставлено печатку відправника. Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів.

4) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до графи 13 Автотранспортної накладноі (СМR) від 25.08.2025 № 3598 товар перевантажено із контейнера який до речі не вказаний. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

5) 26.08.2025 митним органом отримано прайс лист № б/н від 13.06.2025 (Наданий прайс-листі від 13.06.2025 № б/н зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів; у наданому прайс-листі зазначено найменування товару - «№ 1. Тканина ворсова» без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість товару синтетична тканина.

В рішенні № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025 відповідач зазначив:

1) в пакувальному листі від 25.06.2025 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі № 1 згідно ЕМД від 28.08.2025 № 25UA500020006652U7 торговельної марки MTITextile, проте в інвойсі від 25.06.2025 № SOL-250625-1DTVU відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 25.06.2025 № SOL-250625-1DTVU (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) рахунок-фактура (інвойс) від 25.06.2025 № SOL-250625-1DTVU визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будьякому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

5) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 25.06.2025 № SOL-250625-1DTVU оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

6) 28.08.2025 митним органом отримано прайс лист № б/н від 17.06.2025 (Наданий прайс-лист видано не виробником товару- «T-MAC TECHNOLOGY CO., LT» (CN), а продавцем товару- «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданому до митного оформлення прайс-листі від 17.06.2025 № б/н зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

В рішенні № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025 відповідач зазначив:

1) в пакувальному листі від 07.04.2025 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товару № 1 згідно ЕМД від 30.08.2025 №25UA500020006711U0 торговельних марок MAXTextile, проте в інвойсі від 07.04.2025 № SOL-070425-1GVMM відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 07.04.2025 № SOL-070425-1GVMM (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику (в даному випадку ФОП ОСОБА_1 ) чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) рахунок-фактура (інвойс) від 07.04.2025 № SOL-070425-1GVMM визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

5) згідно інформації з інтернет ресурсу щодо відстеження графіку та маршруту руху вантажних контейнерів www.searates/com контейнер TGBU4029137 вийшов з порту Ningbo, CN на судні EVER GOODS ще 06.04.2025 та прибув до порту Constanta, RO лише 28.08.2025. Така тривалість перевезення між вказаними морськими портами є нехарактерною в сучасних умовах і з високою імовірністю свідчить про додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням та перевантаженням товарів в контейнері на шляху до порту призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів. Крім того, до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документи, які містять інформацію про витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;6) враховуючи дату виходу завантаженого контейнера з порту Ningbo, CN - 06.04.2025, слід зазначити, що на момент, коли вантаж вже переміщувався не існувало ще ні зовнішньоекономічного договору (контракту), ані інвойсу, ані пакувального листа, згідно якого відбувалося відвантаження товару. Зазначені документи були створені лише 07.04.2025, що може свідчити про додаткові домовленості щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

6) 30.08.2025 митним органом отримано прайс лист № б/н від 07.04.2025 (Наданий прайс-лист видано не виробником товару- «SHAOXING KAIMING TEXTILES CO.,LTD» (CN), а продавцем товару- «Soltera Trade Limited» (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданому до митного оформлення прайс-листі від 07.04.2025 № б/н зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів; у надному прайс листі зазначено найменування товару - «синтетична тканина/мереживна тканина» без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість товару синтетична тканина (Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована) та лист уповноваженої особи № б/н від 30.08.2025 з повідомленням, що у встановлений термін інші додаткові витребувані митним органом надаватись не будуть.

В рішенні № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025 відповідач зазначив:

1) в пакувальному листі від 16.04.2025 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі № 1 згідно ЕМД від 01.09.2025 № 25UA500020006751U5 торговельної марки MTITextile, проте в інвойсі від 16.04.2025 № SOL160425-1DRAP відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 16.04.2025 № SOL-160425-1DRAP (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) рахунок-фактура (інвойс) від 16.04.2025 № SOL-160425-1DRAP визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

5) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 16.04.2025 № SOL-160425- 1DRAP оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

6) 01.09.2025 митним органом отримано прайс лист № б/н від 17.06.2025 (Наданий прайс-лист видано не виробником товару- «SHAOXING KAIMING TEXTILES CO.,LTD» (CN), а продавцем товару- «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданому до митного оформлення прайс-листі від 16.04.2025 № б/н зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

В рішенні № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025 відповідач зазначив:

1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 18.06.2025 № SOL-180625-1DRQS (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) рахунок-фактура (інвойс) від 28.06.2025 № SOL-180625-1DRQS визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будьякому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

4) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 18.06.2025 № SOL-180625-1DRQS оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

5) 01.09.2025 митним органом отримано прайс лист № б/н від 18.06.2025 (Наданий прайс-лист видано не виробником товару- «NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, а продавцем товару- «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданому до митного оформлення прайс-листі від 87.06.2025 № б/н зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

За змістом оскаржуваних рішень № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025. у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав всі наявні документи. Таким чином декларантом вказані розбіжності не спростовані, підтверджуючі документи не надано.

Проаналізувавши зазначені документи, відповідач дійшов висновку, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Системний аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених ст. 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Фактично можливість подання відповідного документа декларантом на підтвердження митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, на підставі ч.3 ст. 53 МК України залежить від розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в документах, передбачених ч.2 ст. 53 МК України. Обсяг зауважень щодо поданих документів викладається митним органом саме за результатами аналізу таких документів та даних, поряд із цим саме митний орган визначає обсяг документів, необхідних для усунення розбіжностей та неточностей.

Аналогічну правову позицію висловлено судом у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 р. у справі № 380/6459/20.

З матералів справи слідує, що відповідно до пункту 2.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід'ємною частиною Контракту.

В інвойсі (invoice) № SOL-130625-1NEMU від 13.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець передає товар Покупцю з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість 583 рулони, ціна 85,93 доларів США за рулон, сума - 50 097,19 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-250625-1DTVU від 25.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 "Ворсова тканина", кількість 659 рулонів, ціна 74,18 доларів США за рулон, сума 48 884,62 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-070425-1GVMM від 07.04.2025 наведені: найменування, адреса Продавця компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ- Харків; країна походження товарів Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 "Синтетична тканина", кількість 930 рулонів, ціна 57,20 доларів США за рулон, сума - 53 196,00 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-160425-1DRAP від 16.04.2025 наведені: найменування, адреса Продавця компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № МH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Синтетична тканина", кількість 944 рулони, ціна 55,10 доларів США за рулон, сума 52 014,40 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-180625-1DRQS від 18.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № МН/T від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Синтетична тканина", кількість 76 230 метрів, ціна 0,440 доларів США за метр, сума - 33 541,20 доларів США; № 2 "Ворсова тканина", кількість 9 370 метрів, ціна 2,618 доларів США за метр, сума 24 530,66 доларів США; всього 58071,85 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, пакувальний лист, в розумінні ст.53 МК України не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.

Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару не вбачається, яким саме чином відсутність у інвойсах відомостей щодо торговельної марки чи виробника товару, вказаних у пакувальному листі, вплинуло на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Також, необґрунтованими є доводи, що ні в інвойсах чи в будь-яких інших документах не вказано розміри рулонів, що, на думку митного органу, впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів, оскільки вартість товару в інвойсах визначалася саме за одиницю товару, а тому розміри рулонів не є визначальною для формування ціни товару.

Суд зауважує, що в контракті № MH/ST від 07.04.2025 між сторонами компанією "Soltera Trade Limited", Гонконг (Продавець) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Покупець) не визначались будь-які конкретні вимоги до інвойсів, в тому числі щодо обов'язку зазначити в них відомостей щодо торговельної марки чи виробника товару, а також розміри рулонів.

Чинне законодавство також не зобов'язує декларанта вказувати в інвойсі другорядні характеристики товару, наприклад ширину рулонів, кількість квадратних метрів, виробника чи торговельну марку.

В той же час, інвойси та пакувальні листи викладені на фірмовому бланку компанії "Soltera Trade Limited" та скріплені печаткою. У пакувальних листах зазначено, що країна виробник - Китай, виробники товару - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, DIVYANSHI FASHION CO., LTD, NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, T-MAC TECHNOLOGY CO., LTD, торгові марки ESTextile, ACE TEX, STTextile, TITextile, MTITextile, що відповідає відомостям митних декларацій в яких зазначено ці ж Торговельні марки та Виробників.

При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що не зазначення в наданих документах інформації про розміри рулонів свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

Відповідно до статті А.5 "Страхування" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (...named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (...назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

В статті В.5 "Страхування" розділу В "Обов'язки покупця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

В постановах від 26.03.2019 року у справі №814/921/17, від 24.12.2020 року у справі № 814/1046/16 Верховний Суд щодо подібних спірних правовідносин дійшов висновку, що відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару. Якщо товар фактично не страхувався, про що декларантом були надані письмові обґрунтовані пояснення, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

З матеріалів справи вбачається, що в наданих до митного органу інвойсах зазначено, що страхування товарів не проводилось, отже сума витрат на страхування товару до заявленої митної вартості не має бути включена, а відтак у декларанта ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" був відсутній обов'язок доведення факту здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення.

Також, Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що відповідно до рахунків-фактури (інвойсу) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Крім того, митним органом вказано, що згідно інформації з інтернет ресурсу щодо відстеження графіку та маршруту руху вантажних контейнерів www.searates/com контейнер TGBU4029137 вийшов з порту Ningbo, CN на судні EVER GOODS ще 06.04.2025 та прибув до порту Constanta, RO лише 28.08.2025. Така тривалість перевезення між вказаними морськими портами є нехарактерною в сучасних умовах і з високою імовірністю свідчить про додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням та перевантаженням товарів в контейнері на шляху до порту призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів. Крім того, до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документи, які містять інформацію про витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;6) враховуючи дату виходу завантаженого контейнера з порту Ningbo, CN - 06.04.2025, слід зазначити, що на момент, коли вантаж вже переміщувався не існувало ще ні зовнішньоекономічного договору (контракту), ані інвойсу, ані пакувального листа, згідно якого відбувалося відвантаження товару. Зазначені документи були створені лише 07.04.2025, що може свідчити про додаткові домовленості щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів. Відповідно до Автотранспортної накладної (СМR) від 25.08.2025№ 3598 відправником вантажу є «T-MAC TECHNOLOGY CО.,LTD ROOM 0501-3 5TH FLOOR, BAONUL BUSINESS BUILDING NO.139, WENDU ROAD, KEQIAO SHAOXING, XHEJIAN, CNINA), проте у графі 22 СМR «Підпис і штамп відправника» взагалі не проставлено печатку відправника. Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів. Відповідно до графи 13 Автотранспортної накладноі (СМR) від 25.08.2025 № 3598 товар перевантажено із контейнера який до речі не вказаний. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно до пункту 6 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Пунктом 3.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлено, що поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.2. контракту № МH/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Так, в інвойсах наведені умови поставки СРТ - Харків, які передбачають те, що фрахт/перевезення оплачено до названого місця призначення.

Продавець зобов'язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий є у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається. Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) перевезення. Продавець зобов'язаний оплатити усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його поставки, зокрема, транспортні та всі інші витрати, включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень.

Таким чином, за умови поставки СРТ Харків компанія “Soltwrs Trade Limited» (Гонконг) зобов'язана сплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків), тобто, ці витрати включені до ціни, що була сплачена або підлягає сплаті позивачем, а тому митний орган у відповідності до положень частини 2 статті 53, частини 10 статті 58 Митного кодексу України не мав права вимагати таких документів.

Відтак, покупець ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ" не здійснював будь-яких витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Харків, Україна) тощо.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс за умовами поставки СРТ (Фрахт/перевезення оплачене до …) продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами), продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, враховуючи, що за правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару, транспортування здійснює продавець, то відповідно витрати належать до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а тому такі витрати не є складниками митної вартості товару.

При цьому, за умовами поставки CPT, продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Оскільки відповідно до умов поставки СРТ м. Харків, Україна, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, які зазначені в інвойсах (invoice), то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням, транспортування до порту чи до місця ввезення на територію України чи до місця призначення, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

При цьому, положеннями Митного кодексу України не передбачений обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару, процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Продавця та він не зобов'язаний надавати таку інформацію для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки.

Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Продавця та він не зобов'язаний надавати таку інформацію, для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки.

Також, з матеріалів справи слідує, що Продавцем (компанією "Soltera Trade Limited», Гонконг) було надано Покупцю (ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ") міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), яка підтверджує факт перевезення товарів автомобільним транспортом з Гданську (Польща), до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення.

Відповідно до умов поставки СРТ продавець має право залучати перевізників, постачальників або інших контрагентів для виконання своїх зобов'язань щодо транспортування товарів, оскільки організація логістики через третіх осіб є стандартною практикою в міжнародній торгівлі.

Суд звертає увагу, що ані умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025, а ні умовами поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати не передбачено обов'язку продавця надати покупцю товарів інші товаротранспортні документи, окрім тих, що передбачені умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025 (в даному випадку - договір перевезення, коносамент, маніфест, навантажувальний документ тощо). Відповідні документи позивачу продавцем товарів надано не було.

Крім того, пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, транспортні (перевізні) документи надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки відповідно до умов поставки СРТ м. Харків, Україна, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсі, то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням, транспортування до порту чи до місця ввезення на територію України чи до місця призначення, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Також, суд вважає безпідставини зауваження відповідача щодо наданих прайс-листів, оскільки прайс-лист не є обов'язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.

В постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Таким чином, відсутність у прайс-листах певних відомостей чи другорядних характеристик товару, наявність даних про умови поставки або видача прайс-листів продавцем товару, а не виробником, не могло бути підставою для неврахування відповідачем наданих прайс-листів під час здійснення контролю митної вартості товарів.

Також, у спірних рішеннях про коригування митної вартості митниця серед іншого зауважила, що відповідно до умов викладених у Рахунках-фактурі (інвойс) оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Так, відповідно до пункту 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

В свою чергу, в інвойсах зазначено, що продавець передає товари покупцеві з відстроченням платежу на 90 днів від дати, коли товар перетнув митний кордон України.

Таким чином, відстрочення платежу за поставку товару прямо передбачено умовами контракту та є добровільною домовленістю сторін, що відображає їх комерційні інтереси.

Разом з тим, відповідно до приписів ст.53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, не є безумовною або обов'язковою умовою.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16, від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.

Також, Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 у справі №815/4132/17 зробив висновок, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб'єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що умови оплати за товар, в даному випадку, не впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Посилання Відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Посилання на наявність у названій системі інформації стосовно розмитнення подібного товару у попередні періоди за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Відповідно до пп. 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 08.02.2019р. в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких би розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025; визнання протиправними та скасування карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000405 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000409 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000410 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000415 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000414 від 01.09.2025.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ “Модна хвиля» судового збору у розмірі 14388,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля» (пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 45619159) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000267/2 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000271/2 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000272/2 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000277/2 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000276/2 від 01.09.2025.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000405 від 26.08.2025, № UA500020/2025/000409 від 28.08.2025, № UA500020/2025/000410 від 30.08.2025, № UA500020/2025/000415 від 01.09.2025, № UA500020/2025/000414 від 01.09.2025.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля» (пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 45619159) судовий збір у розмірі 14388,60 грн. (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім гривень, шістдесят копійок).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя: Самойлюк Г.П.

Попередній документ

133325510

Наступний документ

133325512

Інформація про рішення:

№ рішення:	133325511
№ справи:	420/38147/25
Дата рішення:	12.01.2026
Дата публікації:	19.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (12.03.2026)
Дата надходження:	12.11.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення