Справа № 420/475/26
12 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов через систему «Електронний суд» адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.4-5).
Також згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Дослідивши зміст позову, позовних вимог судом встановлено, що позов не відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України.
Позивач у позові вказує, що ним у мобільному застосунку Резерв+ виявлено червону стрічку із записом «Вас розшукує ТЦК», а також «ТЦК та СП 19.10.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП» (копія скріншоту застосунку Резерв+ додається). У військово-обліковому документі, який було створено засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, позивачем було виявлено наступні записи: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», а також запис у графі «Причина розшуку» - не прибули за повісткою до ТЦК та СП, запис у графі «Дата початку розшуку» - 19.10.2025 (копія військово-облікового з Резерв+ додається).
Між тим, у наданих до позову копій скріншоту застосунку Резерв+ та військово-облікового з Резерв+ відсутні таки відомості як «Вас розшукує ТЦК», «Розшукує ТЦК та СП».
Наявні записи «Порушення правил військового обліку», У графі причина звернення до Нацполіції - «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», у графі «Дата звернення» - 19.10.2025 року.
Отже позивачем не надані належні докази у підтвердження обставин на які він посилається.
У позові позивач вказує, що вважає дії відповідача з внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо порушення позивачем правил військового обліку, його розшук, причину і дату такого розшуку, а також звернення до Національної поліції для доставлення позивача до ТЦК та СП протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
У той же час у позовних вимогах просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Таким чином, зміст позовних вимог не відповідає обставинам, на які посилається позивач та не надані відповідні докази.
Позивач у позові не заперечує право відповідача встановлене п.56 Порядку №1487 щодо права Нацполіції за зверненням РТЦКСП здійснювати адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач у позові вказує, що після затримання і доставлення такого військовозобов'язаного саме до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного «Резерв+».
Отже на думку позивача відомості про порушення правил військового обліку до реєстру «Оберіг» мають бути внесені посадовими особами районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 лише після притягнення особи до адміністративної відповідальності за постановами, складеними за ст.210, ст.210-1 КУпАП.
Проте таке твердження позивача не відповідає пункту 20-1 ч.1 ст. 7 Закону №1951- VIII, зміст якої сам позивач наводить у позові та відповідно до якої до персональних даних військовозобов'язаного належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210- 1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже Законом не вимагається наявність тільки постанови про притягнення особи до відповідальності, а передбачено відображення відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП. До таких відомостей відносить як постанова так и протокол про адміністративне правопорушення.
Тобто у п. 20-1 ч.1 ст. 7 Закону №1951- VIII , як и у КУпАП не ототожнюються поняття притягнення до адміністративної відповідальності та прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, відповідно до КУпАП у разі встановлення уповноваженим суб'єктом порушення правил військового обліку - адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210- 1 КУпАП, протокол може не складатися при відповідних обставинах, зокрема, у випадку встановленому ст.258 КУпАП
Зокрема, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210- 1 КУпАП цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Проте позивач не висвітлює взагалі у позові наявність порушення правил військового обліку встановленого відповідачем. Реалізацію позивачем своїх прав передбачених ст.268 КУпАП, проте вимагає у порядку адміністративного судочинства зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про ним порушення правил військового обліку, не висвітлюючи у позові при цьому обставини які саме порушення були встановлені відповідачем.
Крім того, сам зміст позовних вимог не є чітким та зрозумілим, окільне не містить чітких даних, у тому числі щодо дати внесення вказаних відомостей.
В ухвалі від 18.06.2025 року по справі №990/266/25 Верховний Суд зазначив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту. В ухвалі від 16.04.2025 року у справі №990/160/25м Верховний Суд вказав, що всупереч ст.ст.160,161,79,80 КАС України позивачем письмово не повідомлено про об'єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить остання, а також не надано доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідних документів для подальшого подання їх безпосередньо до суду. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Верховний Суд вказав, що форма та зміст позовної заяви закріплені у ст.160 КАС України. Згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову у відповідності до вимог ст.160 КАС України та належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних вимог ст.5 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто повинні бути зазначені в позові треті особи та надані для них копії позову з додатками.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
За таких обставин адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.
Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Справа розглядається в електронній формі. Повідомити учасників справи, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва