Справа № 420/32128/25
12 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Херсонській області у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлену листом №2784/04/10-2025 від 06.08.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, з підстав та у відповідності до частини 8 статті 100 Закону «Про Національну поліцію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є дружиною капітана поліції ОСОБА_2 , який працював в Головному управлінні НП в Херсонській області на посаді старшого спеціаліста-криміналіста СУ ГУНП. В березні 2022 року чоловік позивача вийшов зі свого місця проживання та зник у невідомому напрямку, але лише в 2024 році виявилось, що він загинув.
17.06.2025 року позивач звернулась до Головного управління Національної поліції в Херсонській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського - її чоловіка, капітана поліції ОСОБА_2 . Водночас, листом від 06.08.2025 року листом відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського, посилаючись на те, що позивач пропустила строк реалізації свого права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі її чоловіка.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду із адміністративним позовом.
Ухвалою суду адміністративну справу №420/32128/25 було прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Під час розгляду справи від представника Головного управління Національної поліції в Херсонській області надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 дата смерті ОСОБА_2 зазначена ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зважаючи на те, що позивач звернулась до ГУНП в Херсонській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_2 лише 15.07.2025 року, а днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є 27.03.2022 рік, то слід вважати, що позивач пропустила строк реалізації свого права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі свого чоловіка.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що для того, щоб подати заяву на виплату грошового забезпечення треба копія акту розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Разом з тим, акт розслідування нещасного випадку в даній справі був датований 11.07.2024 і вручений позивачу в липні 2024 року. Тобто, незважаючи на закріплення 3-річного строку для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, фактично у позивача виникла можливість звернутися із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги після складання акту розслідування нещасного випадку № 72 від 11.07.2024.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
ОСОБА_1 є дружиною капітана поліції ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 проходив службу в Головному управлінні НП в Херсонській області на посаді старшого спеціаліста-криміналіста СУ ГУНП.
24.02.2022 року, через в вторгнення військ РФ на територію України, на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року №87 більша частина особового складу ГУНП в Херсонській області евакуювалась із тимчасово окупованої території Херсонської області та продовжила нести службу на підконтрольній українській владі території України. Водночас, 27.03.2022 року близько 19:00 год. капітан поліції ОСОБА_2 вийшов з дому ( АДРЕСА_1 ) та зник у не відомому напрямку. За вказаним фактом СУ ГУНП в Херсонській області були внесені відомості до ЄРДР за №12022230000000410 за ч.1 ст.115 КК України.
14.05.2024 року слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області, в рамках кримінального провадження №12022150000000074, труп невідомої особи чоловічої генетичної статі, тіло якого зареєстроване за вх.2144 від 23.05.2022 року у Миколаївському обласному СМЕ, визнано ОСОБА_2 , внаслідок чого 15.05.2024 року Миколаївським обласним бюро СМЕ видано лікарське свідоцтво про смерть №2119, де зазначено , що смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , причиною смерті є мінно-вибухова травма, що спричинила травматичну ампутацію нижніх кінцівок.
14.06.2024 року на підставі лікарського свідоцтва про смерть, позивач отримала свідоцтво про смерть свого її чоловіка серії НОМЕР_1 від 14.06.2025 року.
Відповідно до акту №72 спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого 11.07.2024 року, вбачається, що Спеціальна комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що капітан поліції ОСОБА_2 загинув у період проходження служби і не пов'язано з виконанням службових обов'язків (діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію») згідно п.п.1, п.8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 року №705.
Враховуючи вищевказані обставини, 17.06.2025 року позивач звернулась до Головного управління Національної поліції в Херсонській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського - її чоловіка, капітана поліції ОСОБА_2 .
Водночас, листом від 06.08.2025 року відповідач відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є 27.03.2022 рік, а позивач звернулась до ГУНП в Херсонській області із заявою лише 15.07.2025 року, тобто більше ніж через встановлених 3 роки.
Не погоджуючись із вищевказаною відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду за захистом власних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
За ст.1 Закону №580-VIIІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.59 Закону №580-VIIІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.97 Закону №580-VIIІ одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.98 Закону №580-VIIІ у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, визначені в цьому Законі.
У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання такої одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій цієї статті, у рівних частках.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, належать, зокрема, але не виключно: один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.
За ч.3 ст.97 Закону №580-VIIІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 року №646 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №646), який за п.1 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) центрального органу управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, установ, закладів професійної (професійно-технічної) освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції (далі - органи поліції), поліцейських, зокрема курсантів, слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклади освіти), поліцейських, які були відряджені до державних органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але із звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях (далі - державні органи).
За п.2 Порядку №646 одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України “Про Національну поліцію», у розмірах, встановлених статтею 99 Закону України “Про Національну поліцію».
Згідно п.4 Порядку №646 підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону України “Про Національну поліцію».
Відповідно до п.п.1 п.5 Порядку №646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
За п.16 Порядку №646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.
У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.
Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.
Згідно п.27 Порядку №646 встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Аналогічний припис щодо строку звернення за грошовою допомогою закріплено у ч.8 ст.100 Закону №580-VIIІ.
Аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі загибелі (смерті) поліцейського - це дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Разом з тим, особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин, тобто загибелі капітана поліції ОСОБА_2 , діяли Порядок та наказ Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 року №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України 21.09.2017 року №788) щодо умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Пунктом 3 ч.4 розділу 3 Порядку №4 було визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) поліцейського за останнім місцем проходження служби подаються документи особами, які мають право на цю виплату, зокрема, копію акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; копію постанови відповідної ВЛК про визначення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;
З матеріалів справи вбачається, що згідно акту №72 спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого 11.07.2024 року, вбачається, що Спеціальна комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що капітан поліції ОСОБА_2 загинув у період проходження служби і це не пов'язано з виконанням службових обов'язків (діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію») згідно п.п.1, п.8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 року №705.
На думку суду, незважаючи на закріплення 3-річного строку для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, фактично у позивача, як дружини загиблого військовослужбовця, виникла можливість звернутися із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги лише після складання акту спеціального розслідування нещасного випадку №72, затвердженого 11.07.2024 року.
Тобто, посилання відповідача на відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з завершенням 3-річного строку, визначеного ч.8 ст.100 Закону, є необґрунтованими.
Такого ж висновку дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.12.2025 року по справі №420/38682/24.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п.15 Порядку №646 орган призначення одноразового грошової допомоги має право на прийняття двох альтернативних видів рішень:
висновок про призначення одноразової грошової допомоги (у разі наявності підстав для отримання такої соціальної виплати);
рішення про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги (приймається як за відсутності законодавчо визначених підстав, так і у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю).
Інших форм рішень п.15 Порядку №646 не містить.
Враховуючи вищезазначене, відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги листом від 06.08.2025 року, Головне управління Національної поліції в Херсонській області також діяло всупереч приписам Порядку №646 та Закону №580-VIIІ, що є підставою для визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Національної поліції в Херсонській області, оформленої листом від 06.08.2025 року, у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Суд також зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
З огляду на встановлені обставини у справі №420/32128/25 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025 року про призначення їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі поліцейського, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині зобов'язальних вимог суд відмовляє за вищенаведених обставин.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги позивача, суд вважає необхідним стягнути на її користь суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн. з Головного управління Національної поліції в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Херсонській області, оформлену листом від 06.08.2025 року, у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025 року про призначення їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі поліцейського, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Херсонській області (73000, Херсонська область, вул. Лютеранська, 4, код ЄДРПОУ 40108782).
Суддя О.В. Білостоцький