14 січня 2026 року м. Київ № 320/40593/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗООГРУП» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗООГРУП» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2023 № UA100130/2023/000002/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100130/2023/000101 від 23.06.2023.
Позовні вимог обґрунтовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, у зв'язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваних рішень без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Шевченко А.В.
Київським окружним адміністративним судом (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з наданням судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято до провадження адміністративну справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого митний орган проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на відсутність правових підстав, вказавши, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
21.09.2021 між ТОВ «УКРЗООГРУП» (Покупець) та «Qingdao Kingstar International Co., Ltd» (Китай) (Продавець) укладено контракт від 21.09.2021 №QKI-PH-2021 (далі Контракт), за яким Продавець продає, а Покупець купує Товар, кількість, ціна та умови поставки якого визначаються в Специфікаціях та інвойсах до Контракту на кожну партію товару, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Контракту, валюта Контракту - долар США, валюта платежу - долар США.
Підпунктами 3.1 та 3.2 пункту 3 Контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2010 року, а умови поставки вказуються у відповідних Специфікаціях та інвойсах для кожної партії товару. Разом з тим, підпункт 3.4 пункту 3 Контракту встановлює, що термін поставки не повинен перевищувати 90 днів з моменту здійснення часткової передплати або 100% попередньої оплати.
Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 Контракту, оплата кожного замовлення в рамках Контракту здійснюється на підставі інвойсу де відображені умови оплати шляхом:
- часткової передоплати;
- оплати після поставки товару;
- 100% попередньої оплати на рахунок Продавця за вказаними реквізитами.
03.04.2023 між ТОВ «УКРЗООГРУП» (Покупець) та «Qingdao Kingstar International Co., Ltd» (Китай) (Продавець) було укладено Специфікацію №PLSG-2 до Контракту від 21.09.2021 №QKI-PH-2021 на загальну суму 19 212,20 доларів США на придбання таких товарів:
- 3,8 L UNSCENTED SILICAGEL CAT LITTER PETHOUSE / Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів PETHOUSE без аромату, 3,8 л;
- 7,6 L UNSCENTED SILICAGEL CAT LITTER PETHOUSE / Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів PETHOUSE без аромату, 7,6 л;
- 10 L UNSCENTED SILICAGEL CAT LITTER PETHOUSE / Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів PETHOUSE без аромату, 10 л.
Умови платежу: 30% передплата, 70% повний розрахунок перед відвантаженням.
03.04.2023 «Qingdao Kingstar International Co., Ltd» (Китай) (Продавець) надав ТОВ «УКРЗООГРУП» (Покупець) Рахунок-Проформу від 03.04.2023 №PI-PLSG2023-1.
Умови платежу: 30% передплата - 5 763,66 доларів США, 70% повний розрахунок перед відвантаженням - 13 448,54 доларів США.
03.04.2023 ТОВ «УКРЗООГРУП» було перераховано згідно Рахунок-Проформу №PІ-PLSG2023-1 на користь «Qingdao Kingstar International Co., Ltd» (Китай) (Продавець) аванс у розмірі 30% передплата - 5 763,66 доларів США, що підтверджується розрахунковим документом.
20.04.2023 «Qingdao Kingstar International Co., Ltd» (Китай) (Продавець) надав ТОВ «УКРЗООГРУП» (Покупець) інвойс/рахунок від 20.04.2023 № CI-PLSG2023-2, на поставку Товару згідно Специфікації №PLSG-2 до Контракту від 21.09.2021 №QKI-PH-2021 на загальну суму 19 212,20 доларів США.
Умови платежу: 30% передплата - 5 763,66 доларів США, 70% повний розрахунок перед відвантаженням - 13 448,54 доларів США.
21.04.2023 ТОВ «УКРЗООГРУП» було перераховано на користь «Qingdao Kingstar International Co., Ltd» (Китай) (Продавець) повний розрахунок у розмірі 70% - 13 448,54 доларів США, що підтверджується розрахунковим документом.
21.06.2023, з метою здійснення митного оформлення, ТОВ «УКРЗООГРУП» подано митному органу митну декларацію №23UA100130703155, у якій визначено митну вартість, виходячи з вартості товару, визначеної за ціною контракту (договору).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA100130703155 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією ТОВ «УКРЗООГРУП» надало митному органу такі документи:
- Контракт від 21.09.2021 №QKI-PH-2021;
- специфікацію № PLSG-2 до Контракту від 21.09.2021 №QKI-PH-2021;
- INVOICE /РАХУНОК від 20.04.2023 № CI-PLSG2023-2;
- прайс лист, що діє з 01 березня до 30 квітня 2023 року;
- пакувальний лист від 24.04.2023 №PL-PLSG2023-2;
- сертифікат походження / CERTIFICATE OF QUALITY;
- висновок про проведення цінової експертизи товару, що ввозився, виданий ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 31.05.2023 №11/125;
- платіжні доручення про здійснені оплати за товар;
- довідка про вартість міжнародного перевезення вантажу вих. Від 15.06.2023 №3663/3;
- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 16.06.2023 CRSU1255070;
- договір транспортного експедирування від 14.12.2022 №14122022-02;
- заявка на перевезення вантажу від 04.04.2023 №5 до Договору транспортного експедирування від 14.12.2022 №14122022-02;
- заявка на перевезення вантажу від 05.06.2023 №6 до Договору транспортного експедирування від 14.12.2022 №14122022-02;
- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 20.04.2023 №409, від 13.06.2023 №638, від 16.06.2023 №671.
22.06.2023, за результатом обробки митної декларації, ТОВ «УКРЗООГРУП» отримало повідомлення від митного контролю з пропозицією надання додаткових документів, а саме:
1. якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3. транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положенням наказу №599, зокрема договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються на умовах, визначеними договором (угодою, контрактом);
4. якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
5. виписку з бухгалтерської документації;
6. висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
22.06.2023 ТОВ «УКРЗООГРУП» надало додаткові документи, а саме:
- коносамент №292161052;
- договір-заявку від 12.06.2023 №PГO-1 на перевезення вантажу між ТОВ «Інтер Траст Лоджістік» та ФОП ОСОБА_1 ;
- переклад Бланку митної декларації на експортні товари з КНР від 24.05.2023 (номер коносамента 292161052);
- продубльовано прайс лист, що діє з 01 березня до 30 квітня 2023 року,
- висновок про проведення цінової експертизи товару, що ввозився, виданий ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 31.05.2023 №11/125,
- платіжні доручення про здійснені оплати за товар,
- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 20.04.2023 №409, від 13.06.2023 №638, від 16.06.2023 №671.
23.06.2023 ТОВ «УКРЗООГРУП», отримало Рішення про коригування митної вартості від 23.06.2023 №UA100130/2023/000002/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA100130/2023/000101.
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно з пунктом 34-1 частини першої статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини восьма, дев'ята статті 52 МК України).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами першою - третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною сьомою статті 55 МК України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною восьмою вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до частини дев'ятої статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини п'ята - восьма статті 58 МК України).
Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 по справі № 826/27058/15.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.
Водночас, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17.
Разом з тим, в силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні цього рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
В оскаржуваному рішення про коригування митної вартості від 23.06.2023 №UA100130/2023/0000002/2 митниця зазначає, що прайс-лист не містить всього асортименту продукції продавця, таким чином не надає інформації щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994); окрім того, вказує на те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість перевезення до митного кордону від 15.06.2023 №3663/3, яка видана ТОВ «Інтер транс лоджистікс». В той час згідно даних зазначених в CMR від 16.06.2023 №CRSU1255070 перевізником товару є «PERADYSIUK KRIHORII». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Декларантом не надано додаткових документів щодо транспортування.
Таким чином, чином причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є неподання декларантом всіх запрошених документів та відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості.
Щодо твердження про те, що прайс-лист не містить всього асортименту продукції продавця, суд зазначає таке.
Крім прайс-листу в пакеті документів наданих для митного оформлення було надано специфікацію № PLSG-2 до Контракту від 21.09.2021 №QKI-PH-2021; INVOICE /РАХУНОК від 20.04.2023 № CI-PLSG2023-2; платіжні доручення про здійснені оплати за товар до його митного оформлення; та бланк митної декларації на експорті товари з КНР від 24.05.2023 (номер коносамента 292161053).
Всі надані документи містять повне найменування товарів, що розмитнювались, а також їх вартість. На момент розмитнення, товари були повністю оплачені, про що митному органу надано платіжні доручення про повну оплату.
Також, як додатковий документ було надано висновок про проведення цінової експертизи товару, що ввозився, виданий ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 31.05.2023 №11/125.
У наданих документах немає жодних розбіжностей по ціні, тому і не мало б викликати обґрунтованих сумнівів.
Щодо наданого прайс-листу, слід звернути увагу, що постановою від 23.10.2020 у справі №810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №460/2674/20. Витребування іншого прайс-листа, який немає відношення до митного оформлення товару по конкретній господарській операції є недоречним.
Таким чином, посилання Київської митниці у Рішенні про коригування митної вартості від 23.06.2023 №UA100130/2023/0000002/2 на відсутність прайс-листа з іншим оформленням, аніж надано ТОВ «УКРЗООГРУП» є протиправним, а відтак, не може слугувати підставою не підтвердження заявленої декларантом митної вартості та її коригування.
Щодо твердження про те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість перевезення до митного кордону від 15.06.2023 Nє3663/3 видана ТОВ «Інтер транс лоджистікс». В той час згідно даних зазначених в CMR від 16.06.2023 NєCRSU1255070 перевізником товару є «PERADYSIUK KRIHORII». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Декларантом не надано додаткових документів щодо транспортування. Суд у звертає увагу на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 14.12.2022 між ТОВ «УКРЗООГРУП» (Клієнт) та ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (Експедитор) було укладено Договір №14122022-02 транспортного експедирування, за яким Експедитор за плату і за рахунок Клієнта зобов'язується надавати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта.
Відповідно до п.2.2. Договору, Експедитор надає Клієнту, на умовах, передбачених цим договором, всі види допоміжних і супутніх послуг, пов?язаних з належним здійсненням транспортного експедирування та перевезенням вантажів, в тому числі, але не обмежуючись, виконує роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу; веде облік руху вантажу по маршруту слідування; організовує спеціалізовану охорону вантажу, а також його супровід силами Експедитора; здійснює перевірку і оформлення товаросупровідної документації, а також її розсилання за належністю; надає інші види супутніх послуг.
Відповідно до п.3.1.1 Договору, Експедитор зобов'язаний відповідно до предмету Договору представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими третіми особами, пов'язаними з перевезенням, перевалкою і транспортно-експедиторським обслуговуванням (далі по тексту - ТЕО) зовнішньоторговельних вантажів Клієнта.
Відповідно до п.3.1.2 Договору, Експедитор зобов'язаний надавати послуги з організації перевезення вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажу, а також проводити розрахунки з портами та іншими організаціями за виконання таких робіт за дорученням, в інтересах і за рахунок Клієнта.
Відповідно до п.3.1.10 Договору, Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків за даним договором третіх осіб, залишаючись відповідальним перед Клієнтом за належне виконання цього Договору.
Відповідно до 4.3. Договору, вартість транспортно-експедиторських послуг за даним договором узгоджується Сторонами шляхом підписання Заявки до даного Договору.
Вартість транспортно-експедиторських послуг за даним договором також може бути визначена в Заявках на надання послуг, актах виконаних робіт, рахунках-фактури та інших документах, погоджених Сторонами.
У разі, якщо такі документи (заявка на надання послуг, рахунок-фактура і т.п.) підписані тільки однією Стороною, однак Сторони фактично приступили до виконання своїх зобов'язань за Договором в частині тієї чи іншої послуги, передбаченої таким документом, це є достатнім для виставлення рахунки за надані послуги.
Зазначена вартість послуг є винагородою експедитора і не включає в себе витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов'язані з виконанням цього Договору, які сплачуються клієнтом на умовах даного Договору.
04.04.2023 між ТОВ «УКРЗООГРУП» (Клієнт) та ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» (Експедитор) було укладено Заявку на перевезення вантажу №5 з Qingdao, China до Gdansk, Poland, вартість послуг складає 1 900 доларів США в гривневому еквіваленті та включає: морський фрахт Oingdao-Gdansk, експедиторську винагороду, транспортно-експедиційне обслуговування.
05.04.2023 між ТОВ «УКРЗООГРУП» (Клієнт) та ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» (Експедитор) було укладено Заявку на транспортно-експедиторське обслуговування №6 порт/станція відправлення Qingdao, China - порт/станція прибуття Gdansk, Poland - пункт доставки м. Київ, Україна. Вартість послуг складає 4 550 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату завантаження та включає: ВВР, ТЕО у порту Gdansk, автоперевезення у контейнеровозі Gdansk-Варшава, перетарка у тент авто, оформлення Т1, перевезення у тент авто Варшава-Київ, експедиційну винагороду, транспортно-експедиційне обслуговування.
На оплату послуг, відповідно до Заявки на перевезення від 04.04.2023 №5, Експедитором було виставлено рахунок від 20.04.2023 №409 на суму в гривні 69 480,34 грн.
28.04.2023 рахунок від 20.04.2023 №409 було оплачено ТОВ «УКРЗООГРУП».
На оплату послуг, відповідно до Заявки на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.04.2023 №6, Експедитором було виставлено рахунок від 13.06.2023 №638 на суму в гривні 689 593,06 грн. та рахунок від 14.06.2023 №671 на суму в гривні 79 929,58 грн.
16.06.2023 рахунок від 13.06.2023 №638 було оплачено ТОВ «УКРЗООГРУП».
23.06.2023 рахунок від 14.06.2023 №671 було оплачено ТОВ «УКРЗООГРУП».
Про здійснення всіх вищевикладених витрат ТОВ «УКРЗООГРУП» надало Довідку про вартість міжнародного перевезення вантажу вих. від 15.06.2023 №3663/3.
Окрім того, відповідно до умов Договору транспортного експедирування від 14.12.2022 №14122022-02 (п.п. 3.1.10.), Експедитор ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» має право залучати третіх осіб до безпосереднього надання послуг з перевезення. При цьому жодні оплати від ТОВ «УКРЗООГРУП» на користь таких третіх осіб не здійснюються, всі відрахування здійснює ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» з отриманих ним котів.
Незважаючи на те, що ТОВ «УКРЗООГРУП» не співпрацювало з іншими третіми особами по даному міжнародному перевезенню, не укладало угоди та не здійснювало платежі, ТОВ «УКРЗООГРУП» запросило у ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» копію договору, укладеного між ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» та безпосередньо перевізником ФОП ОСОБА_1 , договір-заявку на перевезення вантажу від 12.06.2023 №РГО-1, в якій міститься інформація щодо здійсненого перевезення.
Матеріалами справи підтверджено, що саме цей перевізник, ФОП ОСОБА_1 , зазначений в CMR від 16.06.2023 №CRSU1255070 як «РЕ RADYSIUK KHIHORII», що є транслітерацією його прізвищі та імені та позначенням РЕ (private entrepreneur - приватний підприємець). Також на запит ТОВ «УКРЗООГРУП» від ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» отримано tlx release Коносаменту №292161052.
Зазначені документи були надані додатково у відповідь на запит Київської митниці від 22.06.2023.
Слід зазначити, як вбачається з вищезазначеного, ТОВ «УКРЗООГРУП», надало вичерпний перелік документів, що підтверджує вартість міжнародного перевезення декларованих товарів, зазначені документи не мають між собою розбіжностей у даних.
Разом з тим, також додатково було надано документи, що підтверджують залучення перевізника ФОП ОСОБА_1 , зазначеного в CMR від 16.06.2023 №CRSU1255070 як «РЕ RADYSIUK KHIHORII» безпосередньо Експедитором - ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс». Всі оплати зазначеному перевізнику були включені до розрахунків між ТОВ «УКРЗООГРУП» та ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» згідно з умовами укладеного між ними Договору, та вказані у наданих рахунках на оплату із розшифруванням статей оплати.
Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Згідно з відомостями у графі 33 оскаржуваного рішення, відповідач визначив митну вартість за резервним методом на рівні, використавши джерело інформації: митна декларація від 10.03.2023 23UA100130701202U0, 08.05.2023 23UA100160233661U4 із розрахунку 1,51 дол. США за кг.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18, в якій зазначено, що митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Відповідач в оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.
Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень частини другої статті 55 МК України.
На підставі викладеного, суд вважає що зауваження відповідача, зазначені в спірному рішенні, є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару. У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Ураховуючи вищевикладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 5 368,00 грн., тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗООГРУП» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2023 № UA100130/2023/000002/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100130/2023/000101 від 23.06.2023.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗООГРУП» (адреса: 04201, місто Київ, вулиця Сім'ї Кульженків, будинок 35, код ЄДРПОУ 41571407) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (адреса: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43997555).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.