15 січня 2026 року Справа №320/47850/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ТОВ «МГК РЕЙЛ», в якому просить суд стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» (код ЄРДПОУ 43821306) податковий борг у розмірі 59 447 502,66 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 59 447 502,66 гривень, з яких пеня на суму 4 486 333,67 грн.
Зазначає, що відповідач порушив строки сплати податків, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 320/47850/24 відкрито провадження в справі та визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Окрім того, запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позов відповідно до змісту якого часткового визнає заборгованість. Вказує, що визнає податковий борг в частині наявності податкового боргу з адміністративних штрафів та штрафних санкцій з акцизного податку згідно податкового повідомлення-рішення № 0197850902 від 15.03.2024 на загальну суму 500 000,00 грн. Крім того, визнає заборгованість за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 00204630708 від 18.03.2024 на загальну суму 4 486 333,67 грн.
Водночас, зазначає, що про відсутність заборгованості з податку на прибуток.
Також, вказує, що заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 850630413 від 30.07.2024 на загальну суму 54 321 950,99 грн є неузгодженою. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується у межах справи № 320/46735/24.
У зв'язку із зазначеним просить відмовити у задоволені позову.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» є платником податків на загальних підставах та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві.
Відповідно до інформації про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню у справі, станом на 06.09.2024 за ТОВ «МГК РЕЙЛ» рахувався податковий борг у розмірі 59 447 502,66 грн, який виник з наступного:
- заборгованість з адміністративних штрафів та штрафних санкцій виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0197850902 від 15.03.2024 на загальну суму 500 000,00 грн;
- заборгованість з податку на прибуток виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0201790701 від 18.03.2024 на загальну суму 21 783,00 грн та № 0201730701 від 18.03.2024 на загальну суму 117 435,00 грн;
- заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 850630413 від 30.07.2024 на загальну суму 54 321 950,99 грн;
- пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 00204630708 від 18.03.2024 на загальну суму 4 486 333,67 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача та вручені останньому, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.
У зв'язку із наявністю податкового боргу, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 18.03.2024 № 0004500-1303-2615, яку було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення та вручено останньому.
Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) (надалі - ПК України).
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п. 38.1 ст. 38 ПК України)
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Положеннями пункту 54.5 ст. 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Також, підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Водночас, підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У відповідності до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 15.03.2024 № 0197850902, від 18.03.2024 № 0201790701, від 18.03.2024 № 0201730701, від 30.07.2024 № 850630413 та від 18.03.2024 № 00204630708 направлені на адресу платника податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог ПК України.
Приписами пункту 56.1 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України)
Так, відповідач зазначив, що податкове повідомлення рішення від 30.07.2024 № 850630413 на загальну суму 54 321 950,99 грн оскаржено ним у судовому порядку у межах адміністративної справи № 320/46735/24.
Судом встановлено, що ТОВ «МГК РЕЙЛ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 0201770701, від 30.07.2024 № 850630413 та від 30.07.2024 № 850720413.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 320/46735/24 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано вищезазначені податкові-повідомлення рішення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі № 320/46735/24 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції не оскаржена ТОВ «МГК РЕЙЛ».
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції у справі № 320/46735/24 набрала законної сили 06.08.2025.
Відтак, доводи відповідача в частині неузгодження податкового повідомлення-рішення від 30.07.2024 № 850630413 судом відхиляються.
Водночас, окрім наданих позивачем доказів щодо наявності заборгованості з податку на прибуток, з наданої відповідачем копії витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2024 по 01.10.2024 вбачається, що податковий борг/заборгованість за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства становить 350 984,65 грн, що також свідчить про наявність непогашеного боргу в цій частині.
Разом з тим, наявність іншої заборгованості товариство не заперечує.
У зв'язку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобов'язань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені нормами ПК України, зазначені зобов'язання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Суд зауважує, що нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
Оцінка податкового правопорушення, щодо якого сформоване податкове повідомлення-рішення, як акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акта індивідуальної дії.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового/податкового зобов'язання, факт оскарження платником податку у передбаченому порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).
В межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових/податкових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20, від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що позивачем вживались заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога форми «Ю» від 18.03.2024 № 0004500-1303-2615 була направлена ТОВ «МГК РЕЙЛ» засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення та вручено останньому.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59, статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною), що також вбачається зі змісту інтегрованої картки платника податків.
Приписами пп. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, серед іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.
Положеннями п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки податковий борг за вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим, податкова вимога не оскаржена, заборгованість є узгодженою, але не сплаченою в добровільному порядку, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у справі не понесені.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальності «МГК РЕЙЛ» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «МГК РЕЙЛ» (код ЄДРПОУ: 43821306, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 36-Д, офіс 45 «З») за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 59 447 502,66 гривень (п'ятдесят дев'ять мільйонів чотириста сорок сім тисяч п'ятсот дві гривень шістдесят шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.