про повернення позовної заяви
14 січня 2026 року м. Київ № 320/55436/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою фізичної особи-підприємця фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15 травня 2019 року №Ф-15454-17 на суму 21030,90 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ухвали від 01.12.2025 для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати своє право на звернення до суду протягом шестимісячного строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що перебування позивача на військовій службі в Збройних Силах України перешкоджало своєчасному зверненню до Київського окружного адміністративного суду з позовом.
Згідно зі статтею 122 КАС України: позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої); для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).
За змістом наведеної норми, строк звернення до суду може бути встановлений як КАС України так й іншими законами України та обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами): в разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац сьомий); у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абзац одинадцятий); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (абзац дванадцятий).
Отже, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який є спеціальним до спірних відносин, установлено десятиденний строк оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд ураховує правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 580/3469/19.
У вказаній постанові сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
При цьому, незважаючи на те, що вказаний правовий висновок стосується строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску саме після застосування процедури адміністративного оскарження, це не змінює підхід до обчислення строку звернення до суду з позовом у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (також, наприклад, постанови Верховного Суду від 05.03.2021 справа №640/9172/20 та від 19.03.2021 справа №826/5925/18).
Відтак строк звернення до суду у цій справі визначений статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не скористався процедурою досудового порядку вирішення спору, а тому строк звернення відповідно до частини другої статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 15 травня 2019 року №Ф-15454-17 на суму 21030,90 гривень, яку ним було отримано 18.08.2021, однак з даним позовом звернувся до суду 11.11.2025 (зареєстровано 12.11.2025), тобто більш ніж через 6 місяців після отримання вказаної вимоги.
Зазначена вимога оскаржувалась у справі №640/31672/21. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №640/31672/21 позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, при цьому, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення, клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило. Позивач посилається на частину четверту статті 240 КАС України, якою визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Однак, вказані підстави не є причиною поновлення строку для звернення до суду, оскільки право звернення до суду використано в межах справи №640/31672/21.
За такого обґрунтування та доданих доказів, суд доходить висновку, що звернувшись 11.11.2025 до суду з позовною заявою, позивач пропустив шестимісячний строк для її оскарження у судовому порядку.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що перебування позивача на військовій службі з 24.02.2022 в Збройних Силах України перешкоджало своєчасному зверненню до Київського окружного адміністративного суду з позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки не надано доказів, що перебування позивача з 24.02.2022 на військовій службі в Збройних Силах України унеможливлювало з 18.08.2021 вчинення позивачем процесуальних дій у визначений законом шестимісячний строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.