про повернення позовної заяви
14 січня 2026 року м. Київ № 320/339/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державній адміністрації та Дніпровської районної в місіт Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державній адміністрації та Дніпровської районної в місіт Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суддя дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Частиною першою ст. 21 КАС України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суддя зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Так, позивачем в межах даного адміністративного позову заявлено наступні позовні вимоги:
визнати протиправними дії Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації через протиправне внесення недостовірних відомостей до офіційних документів органів державної влади й безпідставне утримання 50 % суми виплат внутрішньо переміщеній особі й громадянину України протягом трьох місяців не поставивши до відома належним чином про це позивача з обгрунтуванням своїх дій, тим саме порушивши права громадянина України та принцип індивідуальності соціальних виплат ВПО й права на оскарження дій суб?єкта владних повноважень;
визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації через неналежне реагування на заяву позивача від 19.03.2025 (вхідний № 2678) й не вручення офіційного Рішення про відмову у подальших виплатах ВПО саме з персональними даними позивача, задля його оскарження у встановленому законодавцем порядку тим саме позбавивши позивача права на оскарження такого Рішення й на соціальний захист громадянина України в цілому;
визнати протиправною бездіяльність Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації через неналежний розгляд заяви позивача від 19.03.2025 (вхідний № 103/ОП/С-273), а також через ігнорування заяви позивача від 22.05.2025, якою просив про призначення службового розслідування з проведенням необхідної експертизи по встановленню дати друку Рішення про припинення виплат ВПО позивачу, яке мало би мати дату 10.02.2025, оскільки станом на 22.05.2025 й 25.06.2025 такого Рішення не існувало в природі й керівниця Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації його НЕ МОГЛА НАДАТИ позивачеві у присутності в.о.керівниці Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, а значить тим саме безпідставно позивача було позбавлено права на соціальний захист шляхом невиплат ВПО протягом ще чотирьох місяців;
зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - відшкодувати завдані збитки та здійснити виплати внутрішньо переміщеній особі й громадянину України ОСОБА_1 ;
? зобов'язаьти Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію - призначити службове розслідування відносно службового недбальства групи посадових осіб Управління соціальної та ветеранської політики
Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та надати можливість позивачеві ознайомитись з результатами розгляду поданих ним заяв й вручити експертно встановлену дату друку РІШЕННЯ про відмову у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
Згідно із приписами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів. При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідачів.
Суддя звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачами не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суддя зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження, оскільки позовні вимоги щодо першої позовної вимоги пов'язані із виплатими внутрішньо переміщеним особам та є спором правовідносини яких пов'язані з правовідносинами у сфері соціального забезпечення, коли друга та третя позовні вимоги стосуються неналежного надання відповіді на звернення та ненадання відповіді на звернення громадянина, тобто відносини склались у сфері, що регулюється Законом України "Про звернення громадян".
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, за відсутністю підстав для застосування положень ст. 172 КАС України, суддя вважає за необхідне позовну заяву позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Суддя зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
У справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом в постановах від 05.03.2019 у справі № 917/1377/18, від 27.02.2019 у справі № 922/2225/18, від 14.08.2018 у справі № 910/3569/188.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 169, 243, 248 КАС Укаїни
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державній адміністрації та Дніпровської районної в місіт Києві державної адміністрації - повернути позивачеві.
2.Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Головенко О.Д.