про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
14 січня 2026 року м. Київ справа №320/48892/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Позивач, Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА», в якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» (ЄДРПОУ 32248871) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій в 908 113,48 грн. та пені в розмірі 33054,84 грн. а разом складає 941 168,32 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 14 117 (чотирнадцять тисяч сто сімнадцять гривень) 52 копійки.
Представником позивача, на виконання ухвали суду від 30 жовтня 2024 року надано до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 14 117, 52 та заяву про поновлення строку звернення з цим позовом.
Надаючи оцінку аргументам позивача, викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити, що відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позивач, як суб'єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред'явлення визначених законом вимог.
Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон №875-XII) передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
У постанові від 21 лютого 2011 року у справі №21-9а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства, датою, з якої розпочинається перебіг тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є день, який слідує за останнім днем строку, передбаченого для самостійної сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій, тобто 16 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі №160/8707/19 (провадження № К/9901/3972/20) та від 08 серпня 2019 року у справі №809/1931/16 (провадження №К/9901/15649/18).
Тримісячний строк звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені щодо звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2024 рік розпочався 16 квітня 2024 року та закінчився 16 липня 2024 року.
При цьому, позовну заяву подано до суду 26.07.2024, тобто звернення до адміністративного суду відбулось з пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Слід зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Оцінивши обставини, про які повідомлено у клопотанні про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, підтверджені доказами, суддя дійшов висновку, що причини пропуску позивачем цього строку є поважними та такий строк підлягає поновленню, оскільки звернення до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, обумовлене причинами, незалежними від позивача.
Відповідно до частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про порядок розгляду даної справи (форму адміністративного судочинства), суд виходить з наступного.
Нормами частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 КАС України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами частини 1 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням вищевикладеного, складу сторін та предмету доказування, суд доходить висновку, що зазначена справа є незначної складності та відкриття провадження в адміністративній справі №320/48892/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно правил статті 19 КАС України (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом.
Керуючись статтями 12, 19, 25-27, 133, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити Київському міському відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строк звернення до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Відкрити провадження у справі № 320/48892/24 за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Кочановою П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (стаття 163 КАС України), відповідач - заперечення (стаття 164 КАС України), протягом п'ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
Звернути увагу сторін, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію даної ухвали направити сторонам. Відповідачу направити також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням (http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кочанова П.В.