ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про призначення підготовчого засідання
м. Київ
15.01.2026справа № 910/9176/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали справи № 910/9176/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (Кловський Узвіз, 7, прим. 51, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 43285992)
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00039002),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016) та
Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01034; ідентифікаційний код 36414116),
про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору від 18.07.2024 №1 про відступлення прав вимоги,
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання укладеного Товариством та Банком договору від 18.07.2024 №1 про відступлення прав вимоги (далі - Договір), вчиненого Банком у формі вимоги від 21.02.2025 вих. №406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 18.07.2024 Товариством та Банком укладено Договір, предметом відступлення права вимоги за Договором є те, що Банк відступає Товариству належні Банку, а Товариство набуває права вимоги Банку до позичальника, зазначеного у додатку №1 до Договору;
- 21.02.2025 Банк звернувся до Товариства з вимогою від 21.02.2025 вих. № 406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору;
- одностороння дія відповідача у формі розірвання Договору відповідно до вимоги від 21.02.2025 вих.№406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору суперечить частині першій статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- вчинений відповідачем правочин має бути визнано недійсним з огляду на те, що: Банк не мав підстав для розірвання Договору, оскільки не існувало доведеного факту порушення Товариством запевнень за пунктом 18.1 Договору станом на дату його укладення; Товариство не порушувало запевнення, передбачені Договором, адже станом на дату укладення Договору не володіло інформацією щодо наявності у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації; єдине громадянство ОСОБА_1 , щодо якого було обізнане Товариство, - громадянство Сполучених Штатів Америки; Банк не мав та досі не має жодних доказів щодо наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 , а розірвання Банком Договору ґрунтується лише на припущеннях; одностороннє розірвання Договору вчинене з порушенням договірних умов та вимог, передбачених статтями 598 та 651-652 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.09.2025.
08.08.2025 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:
- 18.12.2024 на сторінці Української Служби Радіо Свобода були опубліковані матеріали, в яких зазначено про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_2 з країною-агресором - Російською Федерацією;
- з метою перевірки даної інформації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із запитом до Служби безпеки України (далі - СБУ) щодо підтвердження/спростування наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 , яка є кінцевим бенефіціарним власником позивача;
- у відповідь на дане звернення Головне управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ надало інформацію з додатками від 25.12.2024 за вих.№8/1/16909дск з грифом «Для службового користування» про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянки Російської Федерації;
- підтвердження про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянки Російської Федерації отримав від СБУ й Національний банк України (далі - НБУ);
- відповідальність за надану інформацію про кінцевого бенефіціарного власника несе юридична особа; в даному випадку необізнаність Товариства про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника Товариства з Російською Федерацією не має значення, оскільки це є обов'язок Товариства мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника;
- на час підписання Договору Товариство надало недостовірну інформацію, чим порушило запевнення, вказані у підпункті 18.1 пункту 18 Договору, згідно з підпунктом 18.2 пункту 18 Договору настають правові наслідки, а саме - розірвання договору;
- сторони в Договорі погодили, що Договір розривається без додаткового досягнення домовленостей про його розірвання у випадку виявлення Банком факту порушення запевнень, вказаних у підпункті 18.1 пункту 18 Договору;
- виявлення у бенефіціарного власника ОСОБА_2 громадянства Російської Федерації є істотною зміною обставин, оскільки у разі обізнаності про цю обставину Договір не був би укладений та Товариство навіть не було б допущене до участі в аукціоні;
- 21.02.2025 Банк надіслав на адресу Товариства цінним листом з описом вкладення (накладна № 0100199804612) вимогу сплатити штраф у сумі 19 005,24 грн та повернути на користь Банку все отримане за Договором;
- підпунктом 18.2 пункту Договору було встановлено, що Договір достроково розривається на одинадцятий календарний день з дати відправлення Банком на зазначену в Договорі адресу нового кредитора вимоги про сплату штрафу, датою розірвання Договору є 04.03.2025, про що Товариство було повідомлене у надісланій Банком вимозі;
- Договір був розірваний відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства України;
- Товариство у встановлений в Договорі строк не виконало вимоги Банку щодо сплати штрафу та повернення всього отриманого за укладеним Договором, виникла необхідність у пред'явленні відповідних позовів до суду.
13.08.2025 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів, викладених Банком у відзиві на позов, оскільки: розірвання Договору відповідачем є неправомірним, оскільки відсутня встановлена Договором підстава для такого розірвання - обізнаність щодо відповідних обставин; позивач не міг надати Банку неправдиві запевнення, адже Товариство не володіло інформацією про наявність у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації; Товариство не надавало жодних доказів на підтвердження наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 : ні копій паспорта громадянина Російської Федерації, ані будь-яких інших офіційних документів, на підставі яких такий паспорт видано; позивач в порядку адміністративного судочинства оскаржує це рішення НБУ щодо визнання ділової репутації небездоганною та відкликання ліцензії через нібито наявність у Марії Євсєєвої російського громадянства (єдиний доказ Банку щодо наявності громадянства).
15.08.2025 відповідачем подано суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що подані позивачем докази не є доказами того, що Товариство насправді не володіло інформацією про наявність у Марини Євсєєвої громадянства Російської Федерації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/9176/25; відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/9176/25 на 13.10.2025.
15.09.2025 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання Фонду позову з додатками.
Фонд 26.09.2025 подав суду письмові пояснення, в яких зазначено, що:
- відповідальність за надану інформацію про кінцевого бенефіціарного власника несе юридична особа; необізнаність Товариства про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника товариства з Російською Федерацією не має значення, оскільки це є обов'язок Товариства мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника;
- зважаючи на те, що на момент підписання Договору Товариство надало недостовірну інформацію, чим порушило запевнення, вказані у пункті 18.1 Договору, то згідно з пунктом 18.2 Договору настають правові наслідки, а саме - розірвання Договору;
- 18.12.2024 в засобах масової інформації, на сторінці Української Служби Радіо Свобода, були опубліковані матеріали, в яких зазначено про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_2 з країною-агресором - Російською Федерацією;
- з метою перевірки інформації, отриманої від Радіо Свобода, Фонд звернувся із запитом до СБУ щодо підтвердження/спростування наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 , яка є кінцевим бенефіціарним власником Товариства;
- на запит Фонду від СБУ отримано лист-відповідь щодо наявності у ОСОБА_1 паспорту громадянки Російської Федерації, який містить гриф «Для службового користування» і може бути наданий до суду лише за згодою розробника та надавача;
- посилання позивача на відсутність вини як підстави застосування умов пунктів 18.1 і 18.2 Договору не відповідає обставинам укладання Договору та вимогам законодавства;
- зазначені в пункті 18.2 Договору наслідки порушення Товариством зобов'язання щодо запевнень, зазначених в пункті 18.1 Договору, є передбаченими Договором оперативно-господарськими санкціями, які застосовані Банком відповідно до викладених в Договорі умов без згоди іншої сторони, яка не скористалась свої правом звернення до суду щодо скасування такої санкції; оперативно-господарська санкція застосовується одночасно із штрафом;
- вимога від 21.02.2025 вих. № 406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору є цілком законною та обґрунтованою, направленою Банком в чітко встановленому Договором випадку відповідно до умов Договору, укладеного сторонами, в якому Товариство висловило своє волевиявлення про наслідки порушення запевнень, що виключає визнання такої вимоги недійсною.
У підготовчому засіданні 13.10.2025 представник Фонду подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів з грифом «Для службового користування».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 залучено до участі у справі СБУ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; ухвалено розгляд справи №910/9176/25 здійснювати у закритому судовому засіданні; продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/9176/25 та відкладено підготовче засідання до 10.11.2025.
17.10.2025 на виконання вимог ухвали суду позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання СБУ позову з додатками.
СБУ 04.11.2025 подало суду письмові пояснення у справі, в яких зазначило, що:
- Товариство у позові вказує, що не могло знати про наявність у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації на дати направлення відповідних запевнень до НБУ тому, що жоден державний орган, в тому числі СБУ, на дату укладення договору таких відомостей не мали; проте таке твердження є перекручуванням відповіді СБУ, в якій чітко вказано, що в Департаменті відсутня документально підтверджена інформація про громадянство Російської ОСОБА_3 на запитувані дати, що свідчить виключно про те, що в запитувані дати такі відомості СБУ не оформлювались жодними офіційними документами (листами, актами тощо); така відповідь жодним чином не доводить відсутність відповідальності Товариства за повідомлення недостовірної інформації щодо пов'язаності свого кінцевого бенефіціарного власника із країною-агресором;
- Товариство мало можливість і було зобов'язане встановити російське громадянство Маріни Євсєєвої незалежно від того, чи володіла СБУ цією інформацією, і чи повідомила СБУ її на запит Товариства;
- ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №320/28143/25 за позовом Товариства» до НБУ судом витребувано у Державної прикордонної служби відомості про перетин кордону ОСОБА_4 з вказанням реквізитів документів, які при цьому використовувались; у разі їх надання в межах адміністративної справи вказані докази також будуть подані у справу №910/9176/25;
- відповідальність за надану інформацію про кінцевого бенефіціарного власника несе юридична особа; в даному випадку, нібито необізнаність Товариства про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника Товариства з Російською Федерацією не може звільняти Товариство від застосування відповідних наслідків повідомлення недостовірної інформації, оскільки це обов'язок саме Товариства мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника;
- дії України з блокування власності позивача, яка є ворожою власністю, або за термінологією Четвертої Женевської конвенції - власністю захищених осіб, є цілком правомірними.
06.11.2025 СБУ подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів з грифом «Для службового користування».
Позивач 07.11.2025 подав суду пояснення щодо листів СБУ, долучених Фондом, до матеріалів справи 13.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2026 зі справи №910/9176/25 провадження у справі №910/9176/25 зупинено до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи №320/28143/25 та набрання рішенням з названої справи законної сили.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №910/9176/25 скасовано; матеріали справи №910/9176/25 направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.
05.01.2026 матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва, а 12.01.2026 матеріали справи передано на сектор судді Марченко О.В.
Частиною третьою статті 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 271, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Призначити підготовче засідання на 23.02.26 о 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набрала законної сили 15.01.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко