ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2026Справа № 910/10319/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 43400 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін.
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - відповідач) про стягнення 90000 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6614859, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, за участю застрахованого автомобіля "Mercedes-Benz" державний номер НОМЕР_1 , виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки "RENAULT SCENIC, державний номер НОМЕР_2 , в сумі 90000 грн.
Оскільки цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу - "Mercedes-Benz" державний номер НОМЕР_1 застрахована також у відповідача згідно полісу № 6956333, позивач, на підставі Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом президії МТСБУ № 464/2020 від 26.02.2020 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10319/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він зазначає, що позивач просить стягнути не 50% страхового відшкодування, а всю суму, а також не було враховано ним, що за полісом № 6956333 передбачена франшиза у сумі 1600 грн.
05.09.2025 позивач заявив про зменшення позовних вимог до 43400 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, позивач мав право протягом 30 днів з дня відкриття провадження у цій справі заявити про зменшення позовних вимог.
У зв'язку із чим, суд приймає заяву позивача про зменшення вимог позову до 43400 грн, а тому спір підлягає вирішенню в межах цієї суми.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
04.05.2024 о 14:05 год. на 146 км а/д М-06 Київ-Чоп поблизу с. Кам'янка, Житомирського району, водій транспортного засобу - "Mercedes-Benz" державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду в попутному напрямку, після чого транспортний засіб Volvo, номерний знак НОМЕР_3 здійснив зіткнення з транспортним засобом RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, після чого транспортний засіб Volvo, номерний знак НОМЕР_3 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen номерний знак НОМЕР_4 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 29.05.2024 № 278/2752/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Mercedes-Benz" державний номер НОМЕР_1 була застрахована у позивача полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6614859.
Позивач зазначає, що ним було виплачено 90000 грн страхового відшкодування потерпілому у ДТП ОСОБА_2 за пошкодження його автомобіля RENAULT, державний номер НОМЕР_2 у ДТП, згідно страхового акту №G-22231/1.
На підтвердження сплати страхового відшкодування у сумі 90000 грн до позову надано копію платіжної інструкції №55744 від 06.09.2024.
Позивач вказує, що пізніше він дізнався, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи, також було забезпечено в ПрАТ «СК «Еталон» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних № ЕР-6956333.
Враховуючи положеннями Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020 (далі - Порядок), позивач звернувся до відповідача із заявою №22231/ІНС.ЛОУ від 24.03.2025 про настання події із транспортним засобом, який забезпечений декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просив відповідачу компенсувати 50% від виплаченої позивачем суми страхового відшкодування.
Посилаючись на те, що відповідач, як інший страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Порядку, не відшкодував позивачеві половину вартості виплаченого страхового відшкодування, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача невиплаченої суми страхового відшкодування у сумі 43400 грн.
Відповідач у своїх запереченнях на позов зазначив, що першочергово позивачем було заявлено не половину, а всю суму страхового відшкодування без врахування франшизи передбаченої умовами полісу №6956333 у сумі 1600 грн. Відповідач зауважив, що позивачем здійснюючи розрахунок страхового відшкодування не було враховано п. 5.2 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в редакції протоколу МТСБУ від 03.06.2021).
Позивачем було взято до уваги заперечення відповідача та зменшено позовні вимоги.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 зазначеної статті).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування" (№85/96-ВР) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За статтею 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Саме на забезпечення таких зобов'язань було ухвалено Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Законом №1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним "Mercedes-Benz" державний номер НОМЕР_1 , була застрахована у двох страховиків - позивача згідно із полісом № АР/6614859, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160000 грн, франшиза - 2600 грн, а також у відповідача згідно із полісом №АР/6956333, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160000 грн, франшиза - 1600 грн.
Таким чином, внаслідок настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , у результаті ДТП, у позивача та відповідача, як страховиків винної у ДТП особи, виник обов'язок по відшкодуванню потерпілій особі витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Згідно з абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положення пункту 36.6 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/006956333 встановлено франшизу у сумі 1600 грн.
Отже, сума страхового відшкодування підлягає зменшено на суму франшизи - 1600 грн, що було враховано позивачем.
Відповідно до статті 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (стаття 17 Закону №1961-IV).
Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV).
Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020.
Поряд з тим, обов'язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено пунктом 34.1 статті 34 Закону №1961-IV.
За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (незалежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;
б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);
в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.
Відповідно до пункту 17.3 статті 17 Закону №1961-IV при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
У той же час пунктом 2.1 статті 2 Порядку наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України та пунктом 17.3 статті 17 Закону №1961-IV).
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування з різними страховиками, при цьому наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, є достатнім доказом виконання страхувальником свого обов'язку повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування.
Згідно із пунктом 5.1 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону №1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
У той же час, протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 №500/2021 було затверджено внесення змін до пункту 5.2 Порядку і викладено пункт 5.2 в новій редакції, відповідно до якої розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від кожного з інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, Визначається у рівній частці) за формулою: Ск = (Св - Сш/Кс)/(Кс-1) - Ф, де
Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика;
Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування;
Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку;
Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку;
Ф - розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
Зі змісту статті 29 Закону №1961-IV випливає, що шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу, або шкода, заподіяної внаслідок страхового випадку, це витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що 10.05.2024 проведено огляд пошкодженого автомобіля RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується відповідним актом огляду.
29.08.2024 складено ремонтну калькуляцію №125733ІМ, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,70) складає 93003,52 грн.
Редакція пункту 5.2 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що затверджена згідно з пунктом 1.1 цього протоколу, набирає чинності з 01.07.2021, та застосовується до заяв про страхове відшкодування, які подані страховиком до інших страховиків, не раніше такої дати".
Отже, станом на дату спірної ДТП (04.05.2024) діяли приписи Порядку з урахуванням змін, затверджених протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 №500/2021.
За розрахунком суду розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика (Ск) становить 41898,24 грн, зокрема (90000 грн - 93003,52 грн/2)/(2 - 1) - 1600 грн.
Відповідно, правомірною сумою стягнення з відповідача є 41898,24 грн.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виплати відповідачем на рахунок позивача страхового відшкодування у сумі 41898,24 грн.
У зв'язку із чим, вимоги позову підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 41898,24 грн страхового відшкодування. У решті вимог позову суд відмовляє.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судові витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (м.Київ, вул. Гарматна, 8, приміщення 6; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (м. Київ, бул. Лесі Українки, 9; ідентифікаційний код 20113829) 41898 (сорок одну тисячу вісімсот дев'яносто вісім) грн 24 коп. страхового відшкодування та 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн 58 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків