ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
про визнання боржника банкрутом
15.01.2026Справа № 910/8594/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "В Агро" (01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок, 38б; ідентифікаційний код 41635617)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (03194, місто Київ, Б. Руденка Миколи, будинок, 14д, офіс, 1, приміщення 610; ідентифікаційний код 42431798)
про банкрутство
Представники учасників справи: не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "В Агро" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "В Агро" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору в сумі 30 280, 00 грн; доказів авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 72 000, 00 грн.
18.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "В Агро" про усунення недоліків із доданими до неї доказами сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 07.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/8594/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "В Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" в розмірі 34 876 224,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича. Попереднє засідання суду призначено на 16.10.2025.
30.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника.
30.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про розгляд кредиторських вимог.
07.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна про перешкоджання проведенню інвентаризації майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 попереднє засідання відкладено на 06.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича про відсторонення керівника. Припинено повноваження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (код ЄДРПОУ 42431798). Покладено обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (код ЄДРПОУ 42431798) на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (код ЄДРПОУ 42431798) арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ). Зобов'язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом трьох днів з моменту постановлення ухвали про припинення його повноважень як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (код ЄДРПОУ 42431798) передати розпоряднику майна арбітражному керуючому Абрамову Віталію Валерійовичу (РНОКПП НОМЕР_2 ) бухгалтерську та іншу документацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (код ЄДРПОУ 42431798), його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 визнано кредитором у справі № 910/8594/25 по відношенню до боржника: - Товариство з обмеженою відповідальністю "В Агро" на суму 34 876 224, 00 грн з яких: 96 224, 00 грн - вимоги першої черги, 34 780 000, 00 грн - вимоги четвертої черги. Зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч", наявну дебіторську заборгованість. Зобов'язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 17.11.2025. Зобов'язано розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства. Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/8594/25 на 15.01.2026.
13.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.
14.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна про сплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
У судове засідання 15.01.2026 ініціюючий кредитор та розпорядник майна не з'явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги щодо визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
12.01.2026 були проведені збори кредиторів, на яких було сформовано комітет кредиторів у складі одного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "В Агро" та відповідно прийнято рішення про затвердження звіту розпорядника майна про проведену роботу під час виконання своїх повноважень; вирішено звернутись до Господарського суду міста Києва з клопотанням про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором товариства арбітражного керуючого Абрамова В.В.; встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Абрамова В.В. по справі № 910/8594/25 у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора; уповноважено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" Абрамова В.В. подати відповідне клопотання з доказами щодо прийнятих рішень, що підтверджується протоколом зборів кредиторів № 2 від 12.01.2026.
Згідно ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судової інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.
У відповідності до ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Кодексом.
Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Відповідно до реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника. Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.
Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.
Таким чином, завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.
За ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою вказаної статті Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
У разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 4 ст. 49 КУзПБ).
Тлумачення положень статей 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні судом ознак неплатоспроможності/банкрутства для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів за його наявності (ч. 4 ст. 48 КУзПБ), однак остаточна їх оцінка надається судом, який у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (зокрема, постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, на яку посилається скаржник).
Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16 та від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2825/16, на неврахування яких посилається скаржник).
При цьому суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури (постанова Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 904/1938/22, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі).
Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).
Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить нормам КУзПБ (постанови Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 907/935/21, на яку посилається скаржник, а також від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 25.02.2025 у справі № 908/713/20).
Обов'язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також п. 3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Аналогічні правові висновки наведені у постановах від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 08.03.2023 у справі № 910/1800/22).
Так, судом досліджено звіт розпорядника майна про проведену роботу за наслідками процедури розпорядження майном, а також проведений розпорядником майна аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.
За наслідками здійсненого аналізу господарського стану на предмет наявності ознак неплатоспроможності та наявності або відсутності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства було встановлено негативний вплив зовнішніх чинників призвів до недоотримання підприємством очікуваних доходів та поглибив фінансову кризу, тим самим унеможливив виконання проекту будівництва нових підприємств та здійснення стабільної господарської діяльності.
Зокрема, в ході аналізу встановлено наступне: - відсутній чистий дохід протягом всього періоду, що підлягає аналізу; - відсутні чисті активи (власний капітал) - наявний непокритий збиток станом на 31.12.2024 - (-17 648,3 тис. грн.). Протягом всього періоду, що підлягає аналізу, підприємство збиткове; - відсутні необоротні активи; - відсутні джерела відновлення платоспроможності; - майна недостатньо для погашення всіх боргів - коефіцієнт забезпечення зобов'язань всіма активами станом на 31.12.2024 складає 0,44 при нормі не менше 1; - коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) станом на 31.12.2024 має від'ємне значення (-1,29), що свідчить про повну залежність від позикового капіталу; - коефіцієнт концентрації залученого капіталу станом на 31.12.2024 має значення 2,29 при нормі не більше 0,5, що свідчить про те, що власний капітал обтяжений залученими коштами; - на дату відкриття провадження у справі про банкрутство грошових коштів на рахунку боржника недостатньо для погашення вимог єдиного кредитора; - економічний потенціал повністю вичерпано - припинений проект промислового будівництва; - підприємство інвестиційно не привабливо, інвестор відсутній; - умисне вибуття майна, яке могло вплинути на погіршення фінансового стану та зниження обсягів чистого доходу - не встановлено, оскільки чистий дохід протягом 2022-2024 років відсутній; - різкого коливання показників або стрімкого зниження платоспроможності у періоді за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутства - не встановлено, низький рівень ліквідності та платоспроможності спостерігався у періоді, який передував трирічному періоду до відкриття провадження у справі про банкрутство; - боржник має кредиторську заборгованість перед єдиним кредитором; - на дату складання останньої фінансової звітності строки виконання зобов'язань за договорами позики, борг за якими став підставою для звернення єдиного кредитора до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, - не настали (строк 10.04.2025); - боржником здійснювалося погашення позик: повністю погашена позика згідно договору укладеного з нерезидентом; частково погашена позика згідно договору укладеного з резидентом ТОВ "ТД "Світ Агро", тобто боржником здійснювалися дії, направлені на виконання зобов'язань перед контрагентами.
Під час аналізу фінансово-господарської діяльності боржника не доведені факти, які б свідчили про наявність умисних дій посадових осіб, учасників, які призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності підприємства. Не доведено факту прийняття посадовими особами (засновниками/учасниками) підприємства необґрунтованих економічних рішень або цілеспрямованих дій, що умисно створили ситуацію банкрутства. В ході аналізу не встановлено наявність ознак доведення до банкрутства, ознак фіктивного банкрутства та ознак приховування банкрутства.
Підприємство є потенційним банкрутом, тому задоволення визнаних судом кредиторських вимог можливе тільки шляхом застосування ліквідаційної процедури.
Так, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що пасиви значно перевищують активи боржника, під час проведення процедури розпорядження майном виявлено недостатньо активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, пропозицій щодо санації боржника до господарського суду або розпорядника майна не поступало, а внутрішня фінансова можливість відновити платоспроможність боржника відсутня.
Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, проведено аналіз фінансово-господарського стану, створено комітет кредиторів, подано клопотання щодо введення процедури ліквідації, відсутні пропозиції щодо санації боржника, господарський суд приходить до висновку щодо необхідності введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.
Згідно ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Частиною 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
За змістом ч. 2 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий для виконання повноважень ліквідатора призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
Зборами кредиторів на засіданні, які відбулись 12.01.2026 було прийнято рішення визначити кандидатуру арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича для призначення ліквідатором банкрута, який у свою чергу подав заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч".
Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 5) виключено; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
Відомостей про те, що арбітражний керуючий Абрамов Віталій Валерійович здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредитора, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.
Враховуючи те, що запропонована зборами кредиторів кандидатура арбітражного керуючого, який подав до суду заяву-згоду на участь у справі про банкрутство та який виконував повноваження розпорядника майна, відповідає вимогам, визначеним Кодексом, виходячи з імперативних приписів ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за доцільне призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1833 від 02.02.2018).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
12.01.2026 зборами кредиторів поміж іншого було прийнято рішення про встановлення оплати послуг арбітражному керуючому Абрамову Віталію Валерійовичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора.
У зв'язку з викладеним вище, суд встановлює ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Абрамову Віталію Валерійовичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора.
Крім того, положень ч. 3, 4 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури має містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора.
Керуючись ст. 28, 49 та 58-60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарський суд міста Києва
1. Припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (03194, місто Київ, Б. Руденка Миколи, будинок, 14д, офіс, 1, приміщення 610; ідентифікаційний код 42431798).
2. Припинити повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (03194, місто Київ, Б. Руденка Миколи, будинок, 14д, офіс, 1, приміщення 610; ідентифікаційний код 42431798) арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича.
3. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (03194, місто Київ, Б. Руденка Миколи, будинок, 14д, офіс, 1, приміщення 610; ідентифікаційний код 42431798) банкрутом.
4. Відкрити ліквідаційну процедуру.
5. Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (03194, місто Київ, Б. Руденка Миколи, будинок, 14д, офіс, 1, приміщення 610; ідентифікаційний код 42431798) арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1833 від 02.02.2018; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ).
6. Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Абрамову Віталію Валерійовичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора.
7. Здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростарч" (03194, місто Київ, Б. Руденка Миколи, будинок, 14д, офіс, 1, приміщення 610; ідентифікаційний код 42431798).
8. Господарську діяльність банкрута завершити.
9. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважати таким, що настав з 15.01.2026.
10. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 15.01.2026.
11. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 15.01.2026.
12. Ліквідатору:
- забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та належне виконання заходів, передбачених ст. 62-64 Кодексу України з процедур банкрутства, спрямованих на задоволення вимог кредиторів;
- здійснювати продаж майна з неухильним дотриманням норм Кодексу України з процедур банкрутства;
- за результатами проведеної роботи, згідно ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення; пояснювальну записку ліквідатора до ліквідаційного балансу, тощо).
13. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
14. Копію постанови направити сторонам, ліквідатору, кредиторам та державному реєстратору за місцем знаходження боржника для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення (п. 1 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту постанови: 15.01.2026.
Суддя Сергій СТАСЮК