ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
14.01.2026Справа № 910/200/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС»
до: 1. Дніпровської міської ради
2. Міністерства юстиції України
про визнання права власності, визнання протиправним та скасування наказу,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» до Дніпровської міської ради, Міністерства юстиції України про визнання права власності, визнання протиправним та скасування наказу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, відповідно до поданої позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» заявлені такі вимоги:
- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» на автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Слобожанський (пр. Газети Правда), 1-І у м. Дніпро;
- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» на автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Слобожанський (пр. Газети Правда), 2-Г у м. Дніпро;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2025 за № 3549/5 «Про задоволення скарги».
Суд зазначає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на автозаправні станції належать до позовних вимог майнового характеру, а тому судовий збір за такими вимогами має обраховуватись у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову, яка в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України визначається вартістю майна.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Таким чином, оскільки фактично позивачем за даним позовом заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування наказу) та дві вимоги майнового характеру (про визнання права власності на автозаправні станції), то за вимогу немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (з розрахунку 3328,00 грн * 0,8 коефіцієнт пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позову в електронній формі), а за вимоги майнового характеру судовий збір має визначатися з урахуванням вартості спірного майна (автозаправних станцій), натомість обов'язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається на позивача, а не на суд.
Суд наголошує, що з положень ч. 2 ст. 163 Господарського процесуального кодексу вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову повинна відповідати саме дійсній вартості спірного майна.
Також, Верховний Суд неодноразово зазначав, що при дослідженні питання правильності сплати судового збору у позовах про визнання права власності на майно або його витребування є необхідним з'ясування дійсної вартості спірного майна (ухвали Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/2607/19, від 16.03.2021 у справі № 920/1197/19, від 14.04.2021 у справі № 911/1058/19).
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.
Однак, незважаючи на майновий характер позовних вимог про визнання права власності, заявлених у позові, позивач не вказав ані ціну відповідних позовних вимог, не визначив дійсну вартість майна, та не сплатив судовий збір виходячи із вартості майна.
Натомість, позивачем було сплачено судового збору всього у розмірі 7987,20 грн, як за три вимоги немайнового характеру, що не відповідає вищевикладеному.
Разом з тим, відсутність доказів на підтвердження дійсної вартості майна, про визнання права власності на яке заявлено позивачем, унеможливлює перевірку судом правильності сплаченого позивачем розміру судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить зазначення ціни позову, доказів на підтвердження ціни позову та доказів сплати судового збору, виходячи з ціни позову (для позовних вимог майнового характеру про визнання права власності).
3. Звернути увагу позивача, що документи, подані в порядку усунення недоліків, мають бути направлені на адресу відповідачів.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко