майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
14 січня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1132/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Рудницька Н.В.,
за участю:
представника позивача: Матвійчук М.І. - витяг з ЄДР від 15.09.2025р.
представника відповідача: Карпішин С.В. - адвокат, ордер серії АМ №1160838 від 10.10.2025р.
прокурор: Бондарчук Л.Г. - посвідчення №071147 від 01.03.2023р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Атошник"
про стягнення 1546970,62 грн.
Процесуальні дії по справі.
Керівник Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирської міської ради про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Атошник" 1546970,62 грн., з яких: 878662,51 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі, 564385,20 грн. - інфляційні та 103922,91 грн. - 3% річні.
Ухвалою суду від 01.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.10.2025р.
15.09.2025р. від Житомирської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких міська рада підтримує позицію Житомирської окружної прокуратури (а.с.42-53).
Ухвалою від 02.10.2025р. суд відклав підготовче засідання на 06.11.2025р.
27.10.2025р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.66-70).
04.11.2025р. прокурором подано письмові пояснення у справі (а.с.73-75).
В підготовчому судовому засіданні 06.11.2025р. судом оголошено перерву до 18.11.2025р.
10.11.2025р. відповідач подав до суду статут Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Атошник" (а.с.81-92).
11.11.2025р. від Житомирської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив (а.с.93-100).
14.11.2025р. від Житомирської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів - копій рішень міськвиконкому №559 від 19.12.2012р., №494 від 31.10.2014р., №482 від 02.06.2016р., №1481 від 26.12.2019р. та договору суперфіцію №108 від 01.07.2016р., укладеного між Житомирською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Атошник" (а.с.101-142).
17.11.2025р. від Житомирської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.12.2017р. № 1121 (а.с.143-160).
Ухвалою від 18.11.2025р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1132/25 до судового розгляду по суті на 18.12.2025р.
01.12.2025р. від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме роздруківку з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Основної інформації по будинку 59 за адресою: м. Житомира, вул. Острозьких Князів (а.с.163-175).
Ухвалою від 18.12.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 05.01.2026р.
В судовому засіданні 05.01.2026р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Проголошення судового рішення призначив на 14.01.2026р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що у період з 04.08.2017р. по 22.06.2021р. відповідачем здійснено будівництво об'єкта нерухомості "Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59".
Як вказує прокурор, за результатами завершення будівельних робіт відповідачу видано сертифікат від 27.08.2021р. № ЖТ 122210730777, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації в установленому законом порядку.
Водночас прокурор звертає увагу, що відповідач, будучи замовником будівництва, у порушення вимог чинного законодавства не уклав із Житомирською міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та, відповідно, не сплатив до місцевого бюджету кошти пайового внеску.
За твердженням прокурора, невиконання відповідачем зазначеного обов'язку стало підставою для звернення до суду з даним позовом, у якому, крім вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, також заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Житомирська міська рада згідно з поясненнями за вх.№11568/25 від 15.09.2025р. позовні вимоги прокурора підтримала. Зазначила, що до виконавчого комітету Житомирської міської ради заява про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та документи по об'єкту: "Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59" не надходили. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між позивачем та відповідачем не укладався. Грошові кошти на виконання вимог Закону №132-ІХ Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Атошник, до бюджету не сплачувалися.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Атошник» був створений учасниками антитерористичної операції виключно з метою забезпечення їх житлом, підприємницької діяльності та продажу квартир не здійснював.
Відповідач вказує, що земельну ділянку під забудову кооперативу було надано органами місцевої влади безоплатно із запевненням про відсутність будь-яких додаткових витрат, окрім витрат на будівництво. У зв'язку з цим при формуванні вартості будівництва суми пайової участі не враховувалися.
Зазначає, що забудовниками фактично є співвласники будинку - члени кооперативу, оскільки між ними укладалися договори пайової участі у кооперативі, а не договори купівлі-продажу квартир, у зв'язку з чим кооператив не отримував на свої рахунки грошових коштів для сплати пайової участі.
Відповідач наголошує, що у 2021 році будинок введено в експлуатацію, діяльність кооперативу фактично припинена, а його керівництво та члени перебувають у лавах Збройних Сил України, що унеможливило завершення процедури ліквідації.
Також відповідач вважає необґрунтованим розрахунок позивача, оскільки при визначенні суми застосовано показник опосередкованої вартості житла, який не відповідає періоду укладення договорів пайової участі у кооперативі, що мали місце у 2019 році.
Крім того, відповідач зазначає про відсутність підстав для застосування до нього положень статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки кооператив не набував і не зберігав грошових коштів пайової участі за рахунок Житомирської міської ради.
Також вказує на безпідставність нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з огляду на дію спеціальних норм законодавства в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В спростування доводів відповідача прокурор вказує, що доводи, викладені у відзиві ОК «ЖБК «Атошник», є безпідставними та спрямованими на уникнення виконання встановленого законом обов'язку замовника будівництва щодо сплати пайової участі, оскільки матеріалами справи підтверджено статус відповідача як замовника об'єкта, відсутність будь-яких рішень Житомирської міської ради про звільнення його від такого обов'язку, а також правомірність і обґрунтованість розрахунку заявлених до стягнення сум; при цьому наведені у відзиві твердження не підкріплені належними доказами, не спростовують фактичних обставин справи та не змінюють правової природи спірних правовідносин, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Житомирської міської ради 7 сесії 7 скликання №178 від 16.03.2016р. "Про укладення Договорів суперфіцію на користування земельними ділянками для будівництва багатоквартирних житлових будинків для учасників АТО" було затверджено проект договору суперфіцію на користування земельною ділянкою площею 0,1734 га, розташованою за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59, з кадастровим номером 1810136600:03:010:0008, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вказаним рішенням також передбачено укладення договору суперфіцію строком на два роки на умовах безоплатного користування зазначеною земельною ділянкою для будівництва багатоквартирного житлового будинку з керівником житлово-будівельного кооперативу «АТОШНИК» (а.с. 112).
01.07.2016 року між Житомирською міською радою (суперфіціар) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив “Атошник»» (суперфіціарій) укладено договір суперфіцію № 108, відповідно до пункту 1.1 якого суперфіціар надав, а суперфіціарій прийняв у строкове безоплатне користування земельну ділянку площею 0,1734 га, розташовану за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59. Зазначена земельна ділянка належить до території, відведеної для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код цільового призначення 02.03), має кадастровий номер 1810136600:03:010:0008 та надана відповідно до містобудівної документації детального плану забудови території (а.с. 106, 107).
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59, затверджені Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради №70-1/16 від14.10.2016р. (а.с. 21-24).
Пунктом 1 Містобудівних умов та обмежень №70-1/16 від14.10.2016р. встановлено ++обов'язок замовника будівництва звернутись до виконавчого комітету Житомирської міської ради із заявою щодо укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.12.2012р. №559 та від 31.10.2014р. №494.
Згідно Декларації про початок будівельних робіт від 21.02.2017р. Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Атошник" у період з 04.08.2017р. по 22.06.2021р. здійснено будівництво об'єкта: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59". Вид будівництва: нове. Код об'єкта: 1122.1 - "Будинки багатоквартирні масової забудови". (а.с. 13-15).
Згідно акту готовності об'єкта до експлуатації від 30.07.2021р. (а.с. 17-20), об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59" зафіксовано як закінчений будівництвом об'єкт готовий до експлуатації. Будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - серпень 2017 року, закінчення робіт - червень 2021 року. Загальна площа квартир за проектом: 3420,4 м.кв.; за результатами технічної інвентаризації: 3439,8 м.кв.
У пункті 12 вказаного акту не зазначено інформації про укладення договору та сплату коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. У цьому ж пункті акту вказано, що підставою для звільнення від сплати пайової участі є пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019р.
27.08.2021р. Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради видано обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Атошник» сертифікат № ЖТ122210730777, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації (а.с. 16).
Місцезнаходження об'єкта будівництва та адреса: 10030, Житомирська область, Житомирський район, Житомирська територіальна громада, м. Житомир (станом на 01.01.2021), вулиця Острозьких князів, б.59. Загальна площа квартир - 3439,8 м.кв.
Житомирською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України Закону України "Про прокуратуру" встановлено факт невиконання замовником будівництва свого обов'язку щодо перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), що за результатами перевірки підтвердило наявність порушень інтересів держави (а.с.11, 12, 25-28 листи Житомирської окружної прокуратури та відповіді на них ).
Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що на момент прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта кошти пайової участі відповідачем до бюджету сплачено не було, прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирської міської ради про стягнення відповідача 1546970,62 грн., з яких: 878662,51 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі, 564385,20 грн. - інфляційні, 103922,91 грн. - 3% річні.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Так, за змістом ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
В матеріалах справи наявні листи (повідомлення), якими Житомирська окружна прокуратура, відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", поінформувала Житомирську міську раду про виявлені порушення інтересів держави (повідомлення від 05.08.2025р. №51-85-5794вих-25 (а.с.27), лист від 01.07.2025р. №51-85-4855вих-25 (а.с.11).
Прокурор зазначив про необхідність надання інформації про вжиті та заплановані Житомирською міською радою заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на стягнення з ОК «ЖБК «Атошник» до місцевого бюджету безпідставно збережених грошових коштів пайової участі.
Виконавчий комітет Житомирської ради у листі №36/3639 від 11.08.2025р. підтвердив, що міською радою не направлялась позовна заява до суду про стягнення з ОК «ЖБК «Атошник» коштів пайової участі та повідомлено про відсутність заперечень щодо звернення Житомирської окружної прокуратури до суду з відповідним позовом (а.с. 28).
Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
На території Житомирської міської територіальної громади таким органом, зокрема, є Житомирська міська рада.
Відповідно до ч.1 ст.142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зі ст.145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Положення законодавства у сфері бюджетних правовідносин, а саме п.п. 4-1 ч.1 ст.71 Бюджетного кодексу України, відносять кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів.
Таким чином, оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов'язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи наведене, підстави та предмет позову органу прокуратури, суд приходить до висновку про правомірність звернення Житомирської окружної прокуратури до суду з даною позовною заявою в інтересах держави особі Житомирської міської ради.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до приписів статті 1 Закону №3038-VI, замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
ОК «ЖБК «Атошник» 22.02.2017р. отримано дозвіл №ЖТ083170531928 на виконання будівельних робіт по об'єкту: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59".
На момент отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт ст. 40 Закону №3038-VI передбачала, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до частини 3 статті 40 Закону №3038-VI, полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Відповідно до частини 5 статті 40 Закону №3038-VI, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частина 9 статті 40 Закону №3038-VI).
Згідно з частиною 11 статті 40 Закону №3038-VI, інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі №911/594/18 та від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ з 01.01.2020р. (далі Закон № 132-IX) статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.
За змістом Закону № 132-IX та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020р. у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020р.
Поряд з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Верховний Суд у постанові від 20.07.2022р. у справі №910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-IX) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об'єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:
- договори пайової участі, укладені до 01.01.2020р. на підставі вимог статті 40 Закону №3038-VI, залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац 1 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;
- якщо станом на 01.01.2020р. такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020р. встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов'язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавець визначив нормативне регулювання таких правовідносин, зокрема, абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX.
Передбачений вказаною нормою порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Отже, для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі"
Водночас, у постанові від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 Верховний Суд також зауважив, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22.
Як встановлено судом, згідно акту від 30.07.2021р. (а.с.17-20) готовності об'єкта до експлуатації зафіксовано як закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. Будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - серпень 2017 року, закінчення робіт - червень 2021 року. Загальна площа квартир за проектом: 3420,4 м.кв.; за результатами технічної інвентаризації: 3439,8 м.кв.
У акті вказано, що підставою для звільнення від сплати пайової участі є пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019.
На підставі вказаного акту Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради 27.08.2021р. видано відповідачу сертифікат №ЖТ122210730777, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта та підтверджено його готовність до експлуатації (а.с.16).
Відтак, враховуючи те, що будівництво будинку № 59 розпочалося у 2017 році, об'єкт станом на 01.01.2020р. не був введений в експлуатацію, а договір про пайову участь на виконання вимог статті 40 Закону № 3038-VI, яка діяла на час початку будівництва, між замовником будівництва - ОК «ЖБК «Атошник» та органом місцевого самоврядування - Житомирською міською радою не був укладений, порядок, передбачений абзацом 2 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини.
Отже, прокурором доведено обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайової участі щодо даного об'єкта будівництва до прийняття його в експлуатацію, що визначено безпосередньо п.4 ч.2 р.ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ.
Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта саме до введення об'єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів відповідно до статті 1212 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Тобто зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №1481 від 26.12.2019 з 01.01.2020 для проведення розрахунку та визначення розміру пайової участі замовників будівництва щодо об'єктів будівництва на території м. Житомир та с. Вереси Житомирського району упродовж 2020 року застосовуються норми ч.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Вказане рішення не передбачало меншого розміру пайової участі ніж той, що встановлений підпунктом 1 абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 132-ІХ.
У позовній заяві прокурором наведено розрахунок розміру пайової участі, здійснений з урахуванням положень Закону України №132-ІХ, сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації №ЖТ122210730777 від 27.08.2021 року, а також показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України №230 від 10.09.2021 року.
Згідно з указаними показниками вартість одного квадратного метра загальної площі квартир житлового будинку на території Житомирської області з урахуванням податку на додану вартість становить 12772,00 грн.
Враховуючи наведені данні, прокурором здійснено розрахунок розміру пайової участі, що підлягають сплаті замовником будівництва, що становить 878662,51 грн (3439,8 кв.м.* 12772,00 грн. х 2%).
Суд не погоджується з позицією прокурора щодо застосування в розрахунку вартості одного квадратного метра загальної площі квартир житлового будинку в розмірі 12772,00 грн. і вважає що пайовий внесок замовника у створення та розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися, виходячи з нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення в замовника будівництва обов'язку щодо сплати пайового внеску.
Суд враховує, що приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності» не містять жодних вказівок на можливість варіантів іншого нарахування розміру пайового внеску, окрім як пов'язаного з десятиденним строком після початку будівництва, а приписи ч. 2 розділу ІІ даного Закону імперативно регулюють обов'язок замовників будівництва перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту саме протягом 2020 року.
При цьому, обов'язок зі сплати пайового внеску для замовників будівництва, яке розпочате з 01.01.2021 нормами чинного законодавства України не передбачено взагалі, що додатково виключає також можливість здійснення відповідного розрахунку виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинними у 2021 році.
Суд також приймає до уваги, що у пп. 4 п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності», визначено не дату розрахунку пайового внеску, а строк оплати попередньо розрахованого пайового внеску.
Суд вважає невідповідними розрахунки прокурора, які базуються на вартості спорудження житла, чинної на час введення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59 в експлуатацію, позаяк в цьому разі прокурором помилково дата виникнення у відповідача зобов'язання зі сплати пайового внеску пов'язується зі строком виконання такого зобов'язання.
У спірних правовідносинах, з урахуванням положень п.п. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності», розмір пайової участі слід розраховувати, виходячи з наявних відомостей про загальну площу квартир будівництва та опосередкованої вартості спорудження житла, яка була чинною станом на 01.01.2020р. та визначалася - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019р. №286, зокрема, для Житомирської області 11051,00 грн. за 1 м.кв. загальної площі квартир будинку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2025р. у справі №903/314/25.
Беручи до уваги наведене, розмір (величина) пайової участі замовника будівництва відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності», виходячи з загальної площі квартир будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 59 (3439,8 кв.м.) та на підставі опосередкованої вартості спорудження житла в Житомирській області, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування - для житлових будинків в період виникнення обов'язку зі сплати пайового внеску (наказ Міністерства розвитку громад та територій України №286 від 02.12.2019р.) становить 760264,60 грн. (3439,8 кв.м. х 11051,00 грн. х 2%).
Суд, при цьому, наголошує, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором розмір безпідставно збережених коштів пайової участі підлягає частковому задоволенню у розмірі 760264,60 грн.
В стягненні 118397,91 грн. (878662,51 грн, - 760264,60 грн.)суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого прокурором розрахунку, за несвоєчасну оплату пайового внеску відповідачу за період з 27.08.2021р. по 05.08.2025р. нараховано 103922,91 грн. 3% річних та втрати від інфляції на суму 564385,20 грн.
При цьому, такі розрахунки прокурором здійснено виходячи з розміру невірно визначеної суми пайового внеску в розмірі 878662,512 грн.
Виходячи з періоду, визначеного прокурором для проведення розрахунку, з огляду на встановлений вище розмір пайового внеску, суд здійснив власний розрахунок, згідно якого інфляційні нарахування становлять 485838,29 грн. 3% річних - 89919,51 грн.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 485838,29 грн. інфляційних та 89919,51 грн. 3% річних.
У задоволенні вимог про стягнення 78546,91 грн. (564385,20 грн. - 485838,29 ) інфляційних втрат та 14003,40 грн. (103922,91 грн. - 89919,51 грн.)суд відмовляє.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1336022,40 грн., з яких: 760264,60 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі, 485838,29 грн. - інфляційні, 89919,51 грн. - 3% річні.
Суд відмовляє в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 210948,22 грн., з яких: 118397,91 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі, 78546,91 грн. - інфляційні та 14003,40 грн. - 3% річні.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 1336022,40 грн., на відповідача покладається судовий збір в розмірі 20040,34 грн.
Судовий збір стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Атошник" (10030, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, буд. 74, кв. 179, код ЄДРПОУ 40272729)
на користь Житомирської міської ради (10014, Житомирська область, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд.4/2; код ЄДРПОУ 13576954) для зарахування в дохід місцевого бюджету Житомирської міської територіальної громади грошові кошти:
- 760264,60 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі;
- 485838,29 грн. - інфляційні;
- 89919,51 грн. - 3% річні.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Атошник" (10030, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, буд. 74, кв. 179, код ЄДРПОУ 40272729)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.11; код ЄДРПОУ 02909950) 20040,34 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.01.26
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи