вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.01.2026м. ДніпроСправа № 904/5748/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ
до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Воронове
про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних витрат
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 21 273,39 грн, з яких: основний борг у розмірі 20 922,52 грн, 3 % річних у розмірі 327,26 грн, інфляційні витрати у розмірі 23,61 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 залишено без руху , надано позивачу строк для усунення недоліків.
В межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, 15.10.2025 Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» усунуло недоліки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
22.10.2025 відповідач подав відзив на позов.
28.10.2025 позивач подав відповідь на відзив.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив рішення по справі.
Позиція позивача, викладена у позові
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0344-03032-ПД від 01.01.2024, в частині оплати наданих послуг.
У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути 3% річних у розмірі 327,26 грн, інфляційні витрати у розмірі 23,61 грн.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що військова агресія російської федерації проти України наносить непоправну шкоду ДМП ВКГ «ДЗД» та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов'язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства Відповідача у 2022-2025 роках, а саме збитку. Вже за 6 місяців 2025 підприємство має збиток 82 141 000,00 грн. З цих причин договірні зобов'язання між Позивачем і Відповідачем не виконані належним чином.
Під час воєнного стану та ведення бойових дій ДМП ВКГ «ДЗД» продовжує надавати послуги з централізованого водопостачання, усуває аварії та докладає усіх зусиль, які залежать від підприємства, для забезпечення безперебійного постачання води для життєдіяльності регіону Дніпропетровської області.
Єдиним джерелом формування доходів ДМП ВКГ «ДЗД» є надходження оплати за надані послуги від підприємств - споживачів послуг та населення. При цьому значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ «ДЗД» послуги з централізованого водопостачання. Станом на 05.10.2025 дебіторська заборгованість споживачів перед ДМП ВКГ «ДЗД» за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентську плату з урахуванням штрафних та фінансових санкцій складає 146 477 519,02 грн., з них заборгованість населення - 23 243 381,96 грн., юридичних осіб та ФОП - 123 234 137,06 грн. Через неналежне виконання зобов'язань по оплаті отриманих послуг з водопостачання, зокрема оптовими споживачами - водоканалами міст Павлоград, Тернівка, Шахтарське, наше підприємство не має достатньо обігових коштів для здійснення своєчасних та в повному обсязі платежів по зобов'язанню.
Діючі тарифи на послуги з централізованого водопостачання, встановлені НКРЕКП нашому підприємству, не відшкодовують фактичну собівартість послуг. Діючі тарифи з електричної енергії не відповідають цінам на енергоносії, які враховані при затверджені тарифу на послуги з централізованого водопостачання ДМП ВКГ «ДЗД». До того ж тариф на централізоване водопостачання застосовується для населення на рівні тарифу, що застосовувався станом на 24 лютого 2022 року, а саме 30,20 грн за 1 куб.м.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Пунктом 7.1. Договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору.
Відповідно до частини 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Так, відповідно до частини 1 статті 141 Закону України «Про торговопромислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1.
Так, настання форс-мажорних обставин унеможливило Відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором на даний час. Вважаємо, що цей факт є загальновідомим та таким, що не потребує повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.
ДМП ВКГ «ДЗД» надає життєво важливі послуги з централізованого водопостачання та намагається своєчасно виконувати свої зобов'язання, приймає всі міри по сплаті заборгованості. У Відповідача в силу незалежних від нього форс-мажорних обставин на даний час не має можливості щодо повного погашення заборгованості Позивачу.
Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду по справі №904/5748/25 строком на шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як відповідача, так і позивача, сторони у справі знаходяться в однакових економічних умовах.
На даний момент відбулися десятки хвиль масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру оператора системи передачі НЕК «Укренерго», що є загальновідомим фактом. Основною ціллю ворожих ударів, нанесених російською федерацією, стали, в тому числі, магістральні мережі НЕК «Укренерго». Внаслідок ракетних ударів було зруйноване силове автотрансформаторне обладнання та пошкоджено значну кількість комутаційного обладнання (вимикачі, роз'єднувачі), яке забезпечувало живлення значної частини ОЕС України. Як наслідок виник значний дефіцит електроенергії в системі, що призвело до режиму тривалих аварійних відключень, високий ризик яких залишається і досі.
Крім цього, інфраструктура НЕК «Укренерго» постійно зазнає пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів ворога. Неотримання НЕК «Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та цільово знищуються внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке.
Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року № 63 НЕК «Укренерго» включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Згідно звіту про власний капітал за 2024 рік НЕК «Укренерго» має збиток у розмірі 37 160 209 000,00 грн., до якого входить у тому числі заборгованість і відповідача. Загальні збитки енергетичного сектору України перевищують $56 млрд, з них $16 млрд припадає на прямі фізичні руйнування, а непрямі фінансові втрати становлять понад $40 млрд. Для повного відновлення енергетичного сектору за принципом «Відбудувати краще, ніж було» необхідно $50,5 млрд. Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Факт несвоєчасної оплати послуг Відповідачем Позивачу має вплив також на належне виконання НЕК «Укренерго» своїх обов'язків перед контрагентами та суспільством, зокрема, що тягне за собою застосування до Позивача господарських санкцій.
Тому, військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, що є загальновідомими фактами, отже позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії Російської Федерації мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
НЕК «УКРЕНЕРГО» категорично заперечує щодо наявності у відповідача форсмажорних обставин, оскільки відповідач не виконав умови Розділу 8 Договору не повідомивши письмово НЕК «УКРЕНЕРГО» про настання форс-мажорних обставин, та не надав документальне підтвердження уповноваженого органу України (сертифікат про форс-мажорні обставини). Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для Відповідача, Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік та не надано доказів, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин щодо виконання господарського зобов'язання за Договором.
Також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником. Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (відповідна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі N 910/15484/17).
Таким чином, наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим.
Отже, надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача. Воєнний стан в Україні постійно збільшує рівень інфляції в економіці.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, Виконавець) та ДЕРЖАВНИМ МІЖРАЙОННИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВОДОПРОВІДНОКАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА «ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС» (Користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0344-03032-ПД від 01.01.2024.
Згідно п. 1.1 договору, якого він є публічним договором приєднання та встановлює порядок i умови надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологiчного) управління користувачам системи передачі (далi - Користувач).
Даний договір відповідно до п. 2.1 регулює оперативно-технологічнi відносини пiд час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно? технологiчного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетокiв електричної енергiї по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далi - Послуга).
Згідно п. 2.2. Договору, Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору. Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рiк. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідна до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайтi https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, планова та/або фактична вартiсть Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологiчного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому пepioдi. На вартість Послуги нараховуються податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Пунктом 3.5 Договору встановлено, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно iз зазначеною системою платежів i розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; З платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно 3.6 Договору, Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далi -АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.7 Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією да них комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днiв з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актiв надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому пepioдi Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (iз застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примирники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актiв надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Пунктом 3.8 встановлено, що Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом З робочих днів з дня їx отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в актi надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача вiд платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разi підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в актi коригування.
Пунктом 3.9. встановлено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплатi заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховуються в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача. У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
Пунктом 4.2.1 встановлено обов'язок Користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.
Пунктом 4.2.4. встановлено обов'язок Користувача Підписувати зi своєї сторони акти надання Послуги, акти коригування до актiв надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП у випадках, передбачених цим Договором.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови п. 3.5, 3.6 умов Договору, та допущено прострочення виконання зобов'язань зі сплати за надані послуги з диспетчерського управління з квітня 2025 по липень 2025 на загальну суму у розмірі 20 922,52 грн з ПДВ, що складається помісячно: квітень 2025 - 5 809,93 грн, травень 2025 - 5 581,67 грн, червень 2025 - 5 538,08 грн, липень 2025 - 3 992,84 грн. та підтверджується актами приймання-передачі, рахунками-фактурами та доказами щодо направлення та отримання цих документів відповідачем.
На час прийняття рішення, доказів оплати заборгованості у розмірі 20 922,52 грн сторонами до матеріалів справи не надано, що і стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами укладено договір надання послуг.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строк оплати наданих послуг, а саме відповідно до пункту 3.5 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати наданих послуг матеріали справи не містять.
Тому, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20 922,52 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд не приймає доводи відповідача про настання форс-мажорних обставин, з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.
Відповідно до висновків, які сформулював Верховний суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, так, суд встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов'язань.
Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).
Господарський суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі. Воєнний стан на території України не свідчить про те, що відповідач не може розрахуватись за вже отримані послуги.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 327,26 грн за період з 19.01.2024 по 28.08.2025 та інфляційні втрати у розмірі 23,61 грн за період червень липень 2025.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 327,26 грн та інфляційних втрат у розмірі 23,61 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду
Відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців.
Заява обґрунтована тим, що підприємство знаходиться на господарському розрахунку, при цьому є 100% власністю держави. Органом управління є Дніпропетровська ОДА, яка є виконавчим органом державної влади та не має жодного механізму виділення фінансової допомоги підприємству.
ДМП ВКГ «ДЗД» є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Шахтарське, шахт, підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території.
Листами Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 14.06.2024р. №7597/31/14-24 і від 06.09.2024р. №10004/31/14-24, відповідно, повідомлено, що Протоколами від 04.03.2024р. № 17 та від 19.07.2024 р. №20 засідання Робочої групи з ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури, щодо яких визначено Мінінфраструктури секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури, віднесено об'єкти ДМП ВКГ «ДЗД» до об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення та присвоєно III та IV категорію критичності.
Об'єкти підприємства включені до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури Мінінфраструктури сектору системи життєзабезпечення, які затверджені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 21.07.2023р. №49/ДСК «Про затвердження секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення» у редакції наказу Мінінфрастуктури від 21.05.2024р. №29/ДСК «Про внесення змін до секторальних переліків об'єктів критичної інфраструктури секторів транспорту і пошти та системи життєзабезпечення».
Згідно Постанови КМУ від 28 квітня 2023р. № 415 уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури об'єкти підприємства внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та присвоєно унікальні реєстрові номера об'єктів.
Також наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 29.05.2025 № 914 ДМП ВКГ «ДЗД» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Господарська діяльність підприємства має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер.
ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області. Поточний фінансовий стан підприємства Відповідача та необхідність безперебійного підтримання насосних станцій та водопровідних мереж в належному стані, що є критично важливим в умовах воєнного стану, не дозволить Відповідачу виконати в повному обсязі рішення суду по даній справі, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості надаваних послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Також, Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач.
Суд зазначає, що впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як відповідача, так і позивача. Тому, військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, що є загальновідомими фактами, отже позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії російської федерації мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
Суд зважає також на те, що на даний момент відбулися десятки хвиль масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру оператора системи передачі НЕК «Укренерго», що є загальновідомим фактом. Основною ціллю ворожих ударів, нанесених російською федерацією, стали, в тому числі, магістральні мережі НЕК «Укренерго». Внаслідок ракетних ударів було зруйноване силове автотрансформаторне обладнання та пошкоджено значну кількість комутаційного обладнання (вимикачі, роз'єднувачі), яке забезпечувало живлення значної частини ОЕС України. Як наслідок виник значний дефіцит електроенергії в системі, що призвело до режиму тривалих аварійних відключень.
Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року № 63 НЕК «Укренерго» включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Згідно звіту про власний капітал за 2024 рік НЕК «Укренерго» має збиток у розмірі 37 160 209 000,00 грн., до якого входить у тому числі заборгованість і відповідача. Загальні збитки енергетичного сектору України перевищують $56 млрд, з них $16 млрд припадає на прямі фізичні руйнування, а непрямі фінансові втрати становлять понад $40 млрд. Для повного відновлення енергетичного сектору за принципом «Відбудувати краще, ніж було» необхідно $50,5 млрд. Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Факт несвоєчасної оплати послуг Відповідачем Позивачу має вплив також на належне виконання НЕК «Укренерго» своїх обов'язків перед контрагентами та суспільством, зокрема, що тягне за собою застосування до Позивача господарських санкцій.
З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, оскільки доводи, які викладені у заяві відповідача не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28; ідентифікаційний код 03564045) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) основний борг у розмірі 20 922,52 грн, 3 % річних у розмірі 327,26 грн, інфляційні витрати у розмірі 23,61 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
У задоволенні заяви Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова