ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12137/24
провадження № 2/753/2782/25
18 лютого 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Лазоренко Т.В., представника відповідача - адвоката М'яготіної О.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити розмір аліментів, визначених за рішенням суду у частках від заробітку (доходу) батька, на розмір аліментів визначених у твердій грошовій сумі; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 10 086,67 грн щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з червня 2024 року та на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 10 086,67 грн щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з червня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дітей в розмірі 1/3 частин від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.01.2014 року і до повноліття сина ОСОБА_8 , а потім 1/4 до досягнення сином ОСОБА_9 повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вказувала, що діти перебувають на утримані позивача, на що вона використовує значні кошти, а відповідач протягом останнього року сплачував позивачу аліменти у розмірі 3 000,00 грн в місяць на двох дітей. Після заяви позивача до Бахмацького ВДВС про надання довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, відповідач почав платити по 4 500,00 грн в місяць на двох дітей, що не перекриває і половини витрат на 1 дитину, які несе позивач зокрема на харчування, ліки, сезонний одяг та взуття, секції, розваги дітей.
Також зазначає, що у відповідача покращилося матеріальне становище, про що свідчить придбання ним нерухомого майна.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року залишення позову без руху.
03 липня 2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/12137/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 11 вересня 2024 року.
02 серпня 2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив встановити аліменти у твердій грошовій сумі на кожну дитину по 4 500,00 грн, зазначив, що 05 лютого 2016 року він уклав шлюб з ОСОБА_10 та ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідача народилась донька від другого шлюбу - ОСОБА_11 , матеріальне становище відповідача не покращилось, а навпаки, на його утриманні перебуває ще одна дитина.
Також вказує, що за період з 2016 по 2024 рік, тобто цілих 8 років, позивачка не висувала претензій та не подавала позовів щодо зміни розміру аліментів та скарг про заборгованість. З позовної заяви видно, що заборгованість формувалась з кінця 2019 року, але дії щодо стягнення заборгованості почались тільки в 2024 році. Позивачка до січня 2024 року не зазначала відповідачу про неправильний розмір аліментів, жодних дій щодо отримання розрахунку чи перерахунку аліментів не здійснювала. Відповідач до серпня 2023 року мав офіційну роботу, станом на дату позову відповідач перебивається тимчасовими підробітками, тому твердження позивачки про покращення матеріального стану відповідача, не відповідають дійсності.
Також заперечує проти тверджень позивача на зміну матеріального становища відповідача, а саме придбання нерухомості, яке зареєстровано за ним 03 лютого 2021 року не зовсім відповідає дійсності, адже майнові права на нерухомість придбані і повністю сплачено ще у 2018 році. Відповідач 20 лютого 2018 року здійснив оплату на підставі договору купівлі-продажу деривативу №Д13471/А019-3-Г2 від 16.02.2018 та договору купівлі-продажу майнових прав № Д13471/А019-3-Г2 від 16 лютого 2018 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 1 на суму 490 716,91 грн та платіжним дорученням №2 на суму 901 325,60 грн.
Також вказує, що позивачка не зазначила, що сама стала власницею нерухомості, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона володіє трьома об'єктами нерухомості, два з яких придбані нею в 2021 та в 2022 році в місті Києві. Тобто матеріальний стан покращився саме у позивачки.
05 серпня 2024 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи підтверджують покращення відповідачем матеріального становища після винесення рішення Дарницьким районним судом м. Києва від 23 грудня 2013 року у справі № 753/19225/13 та просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року відкладено розгляд справи на 14 жовтня 2024 року, витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» виписки по рахунку(ах), відкритого(их) на відповідача - ОСОБА_2 за період з травня 2023 року по дату отримання ухвали суду.
04 жовтня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
11 жовтня 2024 року представник відповідача подав клопотання про долучення доказів.
Суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи докази подані представником позивача 04 жовтня 2024 року та представником відповідача 11 жовтня 2024 року.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року відкладено розгляд справи на 11 листопада 2024 року та повторно витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» виписки по рахунку, відкритого на відповідача - ОСОБА_2 .
16 жовтня 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надіслав відповідь про неможливість надання документів у визначені судом строки, та одночасно повідомив про надання запитуваної інформації протягом 10 робочих днів з моменту отримання цього листа.
11 листопада 2024 року розгляд справи відкладено на 07 січня 2025 року.
16 грудня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, а саме відповіді від Бахмацького відділу Ніжинської філії Чернігівського обласного центру зайнятості, відповідно до якої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 на обліку у Бахмацького відділі Ніжинської філії Чернігівського обласного центру зайнятості населення не перебував і допомогу по безробіттю не отримував, відрахування аліментів не здійснювалися.
07 січня 2025 року сторони у судове засідання не прибули, представник позивача до початку судового засідання подала заяву про відкладення розгляду справи та повторне витребування документів у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», представник відповідача до початку судового засідання подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 січня 2025 року відкладено розглдя справи на 18 лютого 2025 року та повторно витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» докази.
15 та 29 січня 2025 року від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшли виписки по рахунках ОСОБА_2 .
18 лютого 2025 року представник позивача подала письмові пояснення, в яких просить долучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит ОСОБА_12 - лист від Дніпровського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) за вих. № 128869 від 29 жовтня 2024 року.
У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги з наведених у позовній заяві підстав, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з наведених у відзиві підстав.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_7 , батьками яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_13 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в розмірі 1/3 частин від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.01.2014 року і до повноліття сина ОСОБА_8 , а потім 1/4 до досягнення сином ОСОБА_9 повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року після розірвання шлюбу змінено прізвище ОСОБА_13 з « ОСОБА_13 » на дошлюбне « ОСОБА_13 ».
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року змінено прізвище ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 » (актовий запис про народження №1883 від 28.05.2009, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві), змінено прізвище дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 » (актовий запис про народження №1732 від 31.05.2011, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві). Доручено Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві внести відовідні зміни до актових записів про народження.
Згідно з витягами з Реєстру територіальної громади від 24 травня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за місцем реєстрації позивача.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Як передбачено статтею 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959.
Згідно з визначеними Декларацією принципами, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом.
Найкраще забезпечення інтересів дітей має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть їх батьки.
Як передбачено статтею 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
За змістом цієї правової норми умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20), від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20), від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18 (провадження № 61-16697св21).
Оцінюючи аргументи сторін щодо наявності/відсутності підстав для збільшення розміру аліментів, суд виходить з того, що діти проживають разом з позивачем, яка несе витрати на їх утримання та виховання, їх потреби та на розвиток здібностей, та вважає, що стягнутий за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року розмір аліментів на цей час не здатен належним чином забезпечити повноцінне утримання та виховання дітей.
Суд бере до уваги, що аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) на місяць, з огляду на те, що відповідач офіційно не працевлаштований, розраховуються від суми 12 862,00 грн, тобто становлять 4 286,90 грн на двох дітей, що є явно недостатнім для забезпечення їх розвитку, придбання ліків, продуктів, одягу. Суд при цьому враховує і зміну прожиткового мінімуму, який Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня встановлено у сумі 3 196 гривні; зважає на те, що діти стали старшими, що має наслідком зміну інтересів, захоплень і потреб, а відтак і потребує більшого матеріального забезпечення; відповідач в свою чергу є працездатною та здоровою особою і з огляду на обставини справи має змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж встановлений рішенням суду.
Доводи відповідача про те, що крім аліментів відповідач дає кишенькові кошти, суд вважає недостатніми для висновку про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів, оскільки такі витрати відповідача мають іншу правову природу, ніж аліменти, що випливає з більшого різноманіття форм утримання та виховання дитини, проявів батьківського піклування про неї.
Посилання відповідача на народження у нього доньки в іншому шлюбі суд відхиляє, оскільки наведена обставина сама по собі, без доведення погіршення у зв'язку з цим його матеріального становища не спростовує недостатність аліментів на утримання його синів і можливості збільшення такого утримання.
Частиною 9 статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Ці засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер та по своїй суті нормами прямої дії.
Враховуючи рівність обов'язків батьків щодо утримання дитини, суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів у сумі 10086,67 грн за відсутності документально підтверджених витрат на утримання дитини у такому розмірі та доведеного розміру доходу відповідача становитиме для відповідача надмірний тягар, а тому виходячи з засад справедливості та розумності, вважає, що позов слід задовольнити частково, збільшивши аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 5 500,00 грн на місяць на кожну дитину. Аліменти у такому розмірі, на думку суду, відповідатимуть найкращим інтересам дітей розвиватися фізично, розумово, духовно та соціально, не поставлять відповідача в завідомо скрутне становище та відповідатимуть законодавчо визначеному обов'язку батька по матеріальному утриманню в межах його здатностей і фінансових можливостей.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у справі № 753/19225/13-ц, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 500,00 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині - у позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 січня 2026 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК