Справа № 709/2258/25
2/709/177/26
14 січня 2026 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Шарої Л.О.,
секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та відповідача у заявах по суті.
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі по тексу - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 148124, на суму 6945,00 грн, у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному вебсайті кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua. Згідно з правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 . Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 .
10.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 148124 від 29.07.2024.
Відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки передбачені кредитним договором.
Позивач вказує, що на момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена та становить - 10113,88 грн, із якої: 6056,08 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3755,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 302,00 грн - заборгованість за комісією.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 10113,88 грн, судові витрати в розмірі судового збору - 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не визнає вимоги позивача про стягнення комісії в розмірі 302,00 грн, оскільки цей розмір та його обґрунтування суперечать кредитному договору № 148124 від 29.07.2024 про поняття комісії як одноразової винагороди, яка сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредиту і яка встановлена в п. 2.5. договору. Крім того, відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн та вважає дану суму витрат не співмірною з заявленими позовними вимогами, що не відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу на ведення справи та цінності справи для сторін спору. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бузи співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. За таких обставин відповідач просить позовні вимоги задовольнити частково. Відмовити в позові про стягнення комісії та витрат на професійну правничу допомогу.
Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно з якою комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в
п. 2.5. кредитного договору. Комісія за управління та обслуговування кредиту - комісія, яку позичальник сплачує на користь кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно з графіком платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом. При цьому кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривня. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Відповідно до п. 2.5. Комісія за надання кредиту складає 1944,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Так, сума кредиту становить 6945,00 грн та надається у розмірі 5000,40 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_3 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п 2.5. індивідуальної частини. Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначив, що до позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Соломко О.В., довіреність надана ТОВ "ФК "ЕЙС", договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідно до п. 3.4. договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. На підставі викладеного представник позивача просив врахувати відповідь на відзив при розгляді справи, а також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 148124 від 29.07.2024 у розмірі 10113,88 грн, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
08.12.2025 позивач ТОВ «ФК «ЕЙС » через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від АТ «А-Банк» інформацію, що містить банківську таємницю.
23.12.2025 до суду від АТ «А-Банк» надійшли витребувані судом письмові докази.
Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Застосовані норми права.
Правовідносини між сторонами, які виникли щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від
07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України та згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Оцінка судом аргументів сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 29.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 148124 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 15-18).
Крім того, відповідач 29.07.2024 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, в якому викладені: основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація щодо наслідків прострочення виконання та /або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, пені, штрафів та іншого
(а.с. 19-20), правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» (а.с. 21-31), а також з договором про споживчий кредит (публічна частина) (а.с. 9-14).
Відповідно до п. 1.1.-1.2. кредитного договору договір, що укладається позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі - індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі - публічна частина), що розміщена на вебсайті кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, договір про споживчий кредит набуває чинності. Позичальник засвідчує, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у тому числі передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана позичальником або є йому незрозумілою, позичальник повинен відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини договору.
Згідно з п. 2.2.1.-2.9.1., 2.10. кредитного договору сума кредиту становить
6945,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_3 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5., індивідуальної частини. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривня. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 1944,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 29.07.2024 по 07.10.2024. Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми складає 7270,70 грн. Денна процентна ставка складає: 7270,70 грн / 6945,00 грн / 70 днів * 100% = 1,4956%/день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 637 178,55% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 14215,70 грн. Якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов'язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 100,00 грн, а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 10,00 грн за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов'язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Суд установив, що 29.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5000,40 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» від 30.10.2025 № 3878/30-10 (а.с. 32), платіжною інструкцією № 5069731576207.128 від 29.07.2024 наданою АТ «А-Банк» на виконання ухвали суду.
Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази виконання первісним кредитором умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів. Разом з тим, укладення договору кредиту та отримання кредитних коштів в розмірі 5000,40 грн відповідач не спростував. Докази про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору обов'язків матеріали справи не містять.
Щодо набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 148124 від 29.07.2024 слід вказати таке.
10.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги (а.с. 37-39).
Позивачем надано витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024, реєстр прав вимоги № 4, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором № 148124 від 29.07.2024 до відповідача, що знаходиться під номером № 166 в списках, а сума заборгованості за вказаним договором складає 10113,88 грн, із якої: 6056,08 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3755,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 302,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 42).
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем доведено належними доказами набуття ним права вимоги до відповідача за кредитним договором № 148124 від 29.07.2024.
Водночас, судом досліджено виписку з особового рахунку за кредитним договором № 148124 від 29.07.2024 надану позивачем та встановлено, що станом на 01.11.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 10113,88 грн, із якої: 6056,08 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3755,80 грн - сума заборгованості за відсотками,
302,00 грн - заборгованість за комісією.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за сумою основного боргу та за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме на суму: 9811,88 грн, із якої: 6056,08 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3755,80 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 302,00 грн, суд зазначає наступне.
Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06.09.2017 у справі № 6-2071цс16.
У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15 (провадження
№ 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі № 479/191/17.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що положення договору
№ 148124 від 29.07.2024 про сплату комісії за управління та обслуговування кредиту є нікчемними, суперечать положенням ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 302,00 грн, задоволенню не підлягають.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 30194 від 04.12.2025 (а.с. 8) позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних, на загальну суму 9811,88 грн, що становить 97,01 %, то з відповідача підлягає стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 2349,97 грн.
Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, суд враховує таке.
Частинами 1 та 3 ст. 13 3ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі
№ 755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.
Ураховуючи обсяг правничої допомоги, наданої позивачу при розгляді цієї справи судом, надання позивачем договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 45-46), додаткову угоду № 25770855057 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 47), акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 (а.с. 48), те, що справа є малозначною, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного провадження, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях, часткове задоволення позовних вимог (97,01 %), то до стягнення підлягає 2000,00 грн. Суд вважає, що такий розмір компенсації позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності, пропорційності та справедливості.
Покликаючись на положення ст. 259,263-265 ЦПК України, суд,
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договом про споживчий кредит № 148124 від 29.07.2024, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 у сумі 9811 (дев'ять тисяч вісімсот одинадцять)гривень 88 копійок, із якої: 6056,08 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3755,80 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені судові витрати в сумі 4349 (чотири тисячі триста сорок дев'ять) гривень 97 копійок, із яких: 2349,97 грн - сплачений судовий збір, 2000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
У решті позовних вимог відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, м. Київ, 02094.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.О. Шарая