Справа № 712/15349/25
Провадження № 2/712/5639/25
06 січня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас в складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1.1. У листопаді 2025 року адвокат Симоненко Т.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з указаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 11 412,80 грн, моральну шкоду - 20 000 грн, витрати пов'язані з професійною правничою допомогою - 10 000 грн.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що 22 серпня 2025 року приблизно о 15 години 00 хвилин ОСОБА_1 рухався на власному велосипеді автодорогою біля селища Чорнобай Золотоніського району Черкаської області в напрямку до селища Оржиця Лубенського району Полтавської області. Поблизу с. Мар'янівна Золотоніського району Черкаської області, не дотримавшись безпечної дистанції руху, на нього здійснив наїзд громадянин ОСОБА_2 , що керував автомобілем марки «Део нексія» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав ряд тілесних ушкоджень (рани, синці, забоїв і т.ін.) та струс головного мозку.
1.3. Після прибуття екіпажу поліції на місце ДТП, ОСОБА_1 було викликано невідкладну медичну допомогу, яка доставила його до КМП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради», де він проходив стаціонарне лікування з 22 серпня 2025 року по 28 серпня 2025 року.
1.4. Отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виписці лікарні були оцінені як ушкодження середнього ступеню, однак в подальшому, за висновком Золотоніського міжрайонного відділення Державної спеціалізованої установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 09 вересня 2025 року завдана ОСОБА_1 внаслідок ДТП шкода була віднесена до легких тілесних ушкоджень.
1.5. 22 вересня 2025 року постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області у справі № 709/1545/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
1.6. Позивач зазначає, що винуватець ДТП жодним чином не намагався врегулювати питання щодо компенсації ОСОБА_1 матеріальних чи моральних збитків, хоча потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим ніс постійні витрати на медикаменти, засоби гігієни, їжу. Внаслідок струсу головного мозку в ОСОБА_1 по цей час виникає різкий біль в голові та виникли проблеми зі сном, що впливає на його здатність повноцінно жити (працювати та відпочивати).
1.7. У ОСОБА_1 залишилась лише частина квитанцій на підтвердження факту його матеріальних витрат на лікування та на засоби гігієни, а саме на 6 912, 08 грн., хоча витрат на лікування було значно більше
1.8. Окрім того, внаслідок удару автомобіля було знищено належний позивачу велосипед марки «МС KENZIE». За даними з відкритих джерел, вартість бувшого у користуванні аналогічного велосипеда на даний час коливається від 4 500 грн до 5 000 грн. У зв'язку з цим позивач вважає за доцільне включити до суми матеріальних збитків також середньо-ринкову вартість велосипеда, а саме 4 500 грн.
1.9. Що стосується компенсації моральної шкоди, то з урахуванням тимчасової втрати ОСОБА_1 працездатності, погіршення стану здоров'я, погіршенням сну та головними болями, що з'явились в наслідок струсу мозку, позивач вважає обгрунтованим її розмір у 20 000 грн.
1.10. Окрім матеріальних та моральних збитків, ОСОБА_1 також було оплачено вартість послуг правничої допомоги адвоката у розмірі 10 000 грн. Дана сума підлягає до стягнення з відповідача як компенсація витрат пов'язаних з отриманням професійної правничої допомоги.
1.11. 29 грудня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення у справі. Відповідач просить врахувати, що з доданих позивачем квитанцій убачається, що ним були придбані ліки не тільки за призначенням лікаря, зазначеним у виписці із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 3158, а й інші медикаменти, які не мають жодного відношення до лікування позивача від отриманих тілесних ушкоджень внаслідок ДТП.
1.12. Відповідач також зазначає, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, з метою врегулювання питання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди ним було запропоновано ОСОБА_1 20 000 грн в рахунок відшкодування шкоди, від яких останній відмовився, виставивши суму у розмірі 50 000 грн.
1.13. Після ДТП відповідач неодноразово звертався у телефонному режимі до ОСОБА_1 для вирішення питання щодо врегулювання питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди і пропонував варіанти, на які позивач не реагує ніяким чином і до теперішнього часу.
1.14. Відповідач вважає, що визначений позивачем розмір моральної шкоди у 20 000 грн. є значно завищеним та належними доказами не підтверджений, а відшкодування у 3 000 грн буде відповідати характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача та ступеню моєї вини, указаний розмір моральної шкоди є обґрунтованим, розумним та співмірним.
1.15. Також відповідач зауважує, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір судових витрат на правову допомогу до 2 000 грн.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 11 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
2.2. Представник позивача адвокат Симоненко Т.В. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника; заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
2.3. Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у письмових поясненнях просив розгляд справи проводити без його участі з урахуванням його пояснень.
3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини
3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
3.6. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
3.7. Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
3.8. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, визначаючи один із способів захисту цивільних прав та інтересів - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
3.9. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
3.10. У відповідності до ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
3.11. Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
3.12. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
3.13. Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.14. Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
3.15. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
4. Фактичні обставини, встановлені судом
4.1. Судом установлено, що 22 серпня 2025 року приблизно о 15:00 год. на автодорозі поблизу с. Мар'янівка водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Део нексія», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
4.2. Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року у справі № 709/1545/25 ОСОБА_2 визнано винним у порушенні п. 12.1 ПДР України, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
4.3. Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3158 від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня» з 22 серпня 2025 року по 28 серпня 2025 року з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійно-рвані рани правого плеча, множинні садна спини та обох верхніх кінцівок.
У вказаній виписці також вказано рекомендоване лікування і медичні препарати, а також зазначено, що пацієнт самовільно залишив стаціонарне відділення та за порушення режиму виписаний.
4.4. Згідно висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи ДСУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 09 вересня 2025 року № 05-8-01/400 у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження; рани правого плеча, синці на лівій гомілці, садна на спині та верхніх кінцівках, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, які відносяться: рани правого плеча - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, синці на лівій гомілці, садна на спині та верхніх кінцівках - до категорії легких тілесних ушкоджень. У висновку також вказано, що раніше встановлений у районній лікарні діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку» не враховується при оцінці ступеня тяжкості, так як встановлений на основі суб'єктивних факторів і не підтверджений об'єктивними даними.
4.5. На підтвердження матеріальної шкоди у розмірі 6 912,08 грн позивачем надано квитанції на придбання ліків.
4.6. Внаслідок удару автомобіля був пошкоджений велосипед позивача марки «МС KENZIE», вартість подібного бувшого у використанні велосипеда за даними сайту оголошень «OLX» становить 4 500 грн.
5. Оцінка Суду
5.1. Суд приходить до висновку про те, що оскільки відповідач винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивач ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, він має відшкодувати позивачу витрати на лікування.
5.2. Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3158 від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 призначені ліки: дінар, L-лізин, тіколін, натрію хлориду, олфен, омепразол, кветірон.
5.3. Позивачем надано квитанції на придбання ліків на загальну суму 6 912,08 грн.
5.4. Разом з тим, як убачається з наданих квитанцій, позивачем були придбані ліки не тільки за призначенням лікаря, зазначеним у виписці із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 3158, а й інші медикаменти, які не мають жодного відношення щодо лікування позивача від отриманих ним тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, а саме: гліцисед - 30,96 грн, левоксимед - 287,90 грн, піколакс - 56,10 грн, гліцисед - 74 грн, бріомосс - 131 грн, вітатон - 20,40 грн, ріназал - 160 грн, бронхо веда - 41,14 грн, на загальну суму 801,50 грн. Тому сума 801 грн 50 коп. підлягає виключенню із розміру завданої майнової шкоди.
5.5. Внаслідок удару автомобіля був пошкоджений велосипед позивача марки МС KENZIE, вартість якого становить 4 500 грн.
5.6. З урахуванням викладеного, суд робить висновок про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 10 611,30 грн (6 111,30 грн витрат на лікування (6 912,08 грн - 801,50 грн) + 4 500 грн (вартість велосипеду).
5.7. Щодо вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то суд робить наступні висновки.
5.8. Суд враховує, що позивач обґрунтовує вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тимчасово втратив працездатність, погіршився стан здоров'я, погіршився сон та головні болі, що з'явились в наслідок струсу мозку.
5.9. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
5.10 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
5.11. Суд виходить із того, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, а розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
5.12. Таких самих висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 753/4289/23.
5.13. Суд також виходить із того, що аналіз положень ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі завдання моральної шкоди джерелом підвищеної небезпеки, підлягають встановленню протиправність дій чи бездіяльності заподіювача шкоди, зв'язок цих протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди із самою моральною шкодою, незалежно від вини завдавача такої шкоди.
5.14. Оскільки дорожньо-транспортна пригода настала з вини відповідача, а позивачем отримані легкі тілесні ушкодження, у зв'язку з якими він перебував на стаціонарному лікуванні, що, на думку суду, однозначно завдало моральних страждань ОСОБА_1 , який також змушений був вживати додаткових заходів для відновлення свого звичайного життєвого укладу, то суд робить висновок про те, що розмір моральної шкоди у 4 000 грн буде відповідати характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача та ступеню вини відповідача, є обґрунтованим, розумним та співмірним.
При цьому суд враховує, що у висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи ДСУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 09 вересня 2025 року вказано, що раніше встановлений у районній лікарні діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку» не враховується при оцінці ступеня тяжкості, так як встановлений на основі суб'єктивних факторів і не підтверджений об'єктивними даними.
6. Розподіл судових витрат між сторонами
6.1. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.3. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 126,42 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (задоволено 46,5 % позовних вимог, тому 2 422 грн 40 коп. судового збору * 46,5%= 1 123,42 грн).
6.4. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
6.5. Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
6.6. Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
6.8. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6.9. Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., підтверджуються: договором б/н про надання правової допомоги від 26 серпня 2025 року, укладеного між адвокатом Симоненко Т.В. та ОСОБА_1 ; актом виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № б/н від 26 серпня 2025 року, відповідно до якого вартість написання позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою становить 10 000 грн; розрахунковою квитанцією серії АААА № 0015 на суму 10 000 грн; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_3 серія ПТ № 3153 виданого 05 листопада 2019 року.
6.10. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
6.11. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
6.12. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
6.13. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).
6.14. Судом вбачається, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи, яка не є складною, та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
6.15. Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставини справи, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу позивачу, за умови повного задоволення позову, становив би 5000 грн.
6.16. Проте оскільки позов задоволено на 46,5 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2 325 грн (5000*46,5%=2 325).
Керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 611 грн 30 коп., відшкодування моральної шкоди - 4 000 грн, судові витрати у виді судового збору - 1 126 грн 42 коп., судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу - 2 325 грн, а всього стягнути 18 062 грн. 72 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: Черкаська область, Золотоніський район, Чорнобаївська селищна громада, село Мар'янівка;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13 січня 2026 року.
Суддя: Я.В. Пересунько