ЄУ №712/14673/25
Провадження №2/712/864/26
14 січня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 55 256,96 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 19 463,16 грн., заборгованості за відсотками у сумі 14 622,37 грн., заборгованості за комісією у сумі 21 171,43 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 937,67 грн.
У обґрунтування вимог позивач зазначив, що 25 жовтня 2021 року ОСОБА_2 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання кредиту №501378316. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позивальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Разом з тим, позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором становить 55 256,96 грн., з яких 19 463,16 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14 622,37 грн. - заборгованість по відсотках, 21 171,43 грн. - заборгованість по комісії. З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, яка залишена відповідачем без реагування.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 09 грудня 2025 року, яке відкладено до 14 січня 2026 року у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання рекомендованих поштових повідомлень на зареєстроване місце проживання та смс-повідомлень, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред'явив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено угоду про надання кредиту №501378316. За умовами укладеного між сторонами договору, сума доступного кредиту на момент складання Оферти становить 20 000,00 грн., процентна ставка 23,99% річних за користування кредитними коштами, строк кредиту 60 місяців.
Сторонами визначено дату повернення кредиту - 25.10.2026.
Згідно паспорту споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту складає 68 714,21 грн.
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по особовим рахункам за період з 25.10.2021 по 13.03.2025.
Згідно з Витягом з державного реєстру банків від 02.12.2022 АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитом №201378316 станом на 13.03.2025 становить 55 256,96 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 19 463,16 грн., заборгованості за відсотками у сумі 14 622,37 грн., заборгованість по комісії у сумі 21 171,43 грн.
У графіку платежів, що є Додатком №1 до угоди про надання кредиту №501378316 від 25.10.2021, відображено та узгоджено сторонами дати здійснення та суми необхідних платежів для погашення заборгованості.
Відповідач частково вчиняла дії щодо погашення заборгованості, однак порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить виписка по особовому рахунку та розрахунок заборгованості.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань ОСОБА_2 банком направлена Вимога про усунення порушень, яка залишена без реагування.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримала кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн., однак в добровільному порядку у повному обсязі не повернула.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було сплачено у рахунок погашення тіла кредиту 536,84 грн., а тому вимога про стягнення боргу за тілом кредиту у сумі 19 463,16 грн. обґрунтована та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк».
Крім того, згідно розрахунку заборгованості за кредитом заборгованість відповідача по відсоткам за користування кредитом, нарахована за період з 25.10.2021 по 25.02.2025, складає 14 622,37 грн.
Указана сума розрахована згідно умов кредитного договору, а отже обґрунтовано підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення комісії за обслуговування кредиту у сумі 21 171,43 грн.
Розглядаючи указану вимогу, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом, умовами кредитного договору визначено сплату комісії за обслуговування (управління) кредиту 2,85% від суми кредиту (пункт 1 договору).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10 січня 2024 року, справа № 727/5461/23, провадження № 61-17096св23.
Судом установлено, що умовами кредитного договору №501378316 від 25.10.2021 визначено сплату комісії за обслуговування (управління) кредиту.
Хоча в кредитному договорі зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та, за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), однак позивачем не надано доказів отримання відповідачем указаних послуг.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що АТ «Сенс Банк» не надало доказів надання таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення комісії за обслуговування у сумі 21 171,43 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що відповідачем було сплачено у рахунок оплати комісії за обслуговування кредиту 1 710,00 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне віднести сплачені відповідачем у рахунок комісії кошти у сумі 1 710,00 грн. на рахунок погашення основної суми боргу.
Ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №501378316 у сумі 32 375,53 грн. (19 463,16 грн. (заборгованість по тілу кредиту) + 14 622,37 грн.(заборгованість по відсотках) - 1 710,00 грн. (сплачена комісія).
У решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги у сумі 32 375,53 грн., що становить 58,60% від заявленої позовної вимоги, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1 419,53 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 893,47 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором №501378316 у сумі 32 375,53 грн., судовий збір у сумі 1 419,53 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 893,47 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
Позивач: Акціонерне Товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя: О.С. Стеценко