Справа № 703/116/26
2/703/855/26
про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
05.01.2026 позивач, з використанням системи «Електронний суд» звернувся до Смілянського міськрайонного суду з позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в якому відповідачем зазначив невідому особу.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Так, згідно з п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із позовної заяви, позов пред'явлений у зв'язку із вчиненим позивачем грошовим переказом, який останній вважає помилковим, на користь особи, відомості про яку відсутні.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17.
Разом із тим, положення ч. 3 ст. 175 ЦПК України є імперативними за своєю суттю, вимагають саме від позивача вказати в позові особу, яку вважає належним відповідачем.
У зв'язку із викладеним позивачеві слід визначитися із особою, до якої він має намір звернутися із позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суд звертає увагу позивача на ту обставину, що на даній стадії провадження він не позбавлений можливості звернутися до суду із приводу вжиття заходів забезпечення доказів, дотримуючись вимог ч. 4 ст. 84 ЦПК України.
На підставі викладеного суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху до усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу та його представнику семиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем або його представником копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом зазначення позивачем особи, до якої пред'явлений позов з огляду на обставини, викладені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу та його представнику, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Овсієнко