Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/11673/25
Провадження № 2/711/587/26
про залишення позовної заяви без руху
06.01.2026 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся у Придніпровським районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 75741377 від 23.05.2021 у розмірі 12149 грн. 12 коп., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн. 00 коп.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом третім частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, до позовної заяви додано платіжний документ № 579938324.1 від 15.08.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. (платник - ТОВ «Фінпром Маркет»; призначення платежу - 101 43311346; Суд. збір за позовом ТОВ «Фінпром Маркет до ОСОБА_1 »; Придніпровський районний суд м. Черкаси).
За приписами статті 9 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вказаних вище вимог, суддею перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за цим платіжним документом та встановлено, що означений платіжний документ надавався як доказ сплати судового збору за подання до суду позову у справі № 711/7548/25 за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказана інформація підтверджується відомостями, які наявні в обліково-статистичній картці на цивільну справу № 711/7548/25 за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, щодо сплати судового збору.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2025 у справі №711/7548/25 позовну заяву ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано термін для усунення недоліків. Крім того, ухвалою суду від 03.12.2025 у справі №711/7548/25 цю позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.8 ст.257 ЦПК України, оскільки недоліки позовної заяви, про що зазначено в ухвалі суду від 27.11.2025, виконані не були. Ці судові рішення набрали законної сили.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте, Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (п.п. 4 п. 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень, ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду на підставі ч.8 ст. 257 ЦПК України, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Отже, платіжний документ № 579938324.1 від 15.08.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. не може бути враховано як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі в цій справі, оскільки судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та надати до суду документальні підтвердження щодо належної сплати судового збору по даній цивільній справі задля дотримання всіх вказаних вище вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 58-62, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані в ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.01.2026.
Суддя: С. М. Позарецька