Справа № 548/82/26
Провадження №2-а/548/12/26
15.01.2026 м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Лідовець Т. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Третяк Катерина Павлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №2065 від 09.09.2025,
встановив:
до Хорольського районного суду Полтавської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Третяк К. П. з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №2065 від 09.09.2025.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У позовній заяві вказано, що за результатами накладеного стягнення у вигляді штрафу порушене соціальне право позивача на отримання пенсії як єдиного джерела засобів існування, з метою захисту свого соціального права на отримання пенсії позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Разом з тим Позивачем в позовній заяві зазначено про те, що йому було встановлено 3 групу інвалідності з 28.11.2025.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, до матеріалів позовної заяви надано довідку видану відділом обслуговування громадян № 16 ПФУ ГУ в Полтавській області №52/1600-02/913 від 06.01.2026, в якій зазначено що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності. Довідка видана за грудень 2025 року.
Наявність довідки з ГУ ПФУ в Полтавській області про нарахування пенсії за один місяць не може свідчити про скрутне матеріальне становище заявника або що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що унеможливлює ним сплату судового збору. Доказів того, що за станом здоров'я він не має змоги працювати, що він не працює, а також, що не отримує будь-які доходи, до матеріалів клопотання не долучено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказувала, що «з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 532,48 грн (3328,00 грн. * 0,2 * 0,8 = 532 грн. 48 коп.) та надати докази на підтвердження його сплати або подати до суду належні та допустимі докази, що можуть слугувати підставою для відстрочки сплати судового збору.
За наведених обставин, суд вважає, що позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору або належних та допустимих доказів на відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За змістом частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України)
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Третяк Катерина Павлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 2065 від 09.09.2025 залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т. М. Лідовець