2/543/73/26
543/1098/25
15.01.2026 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі судді Смілянського Є.А., при секретарі Гапон Т.В., розглянувши цивільну справу № 543/1098/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який мотивувало наступним.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 05.01.2024 року уклали кредитний договір № 7445199 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтворення шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і надіслання на номер мобільного телефону відповідача.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 13 000 грн., що підтверджується листом ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» від 27.11.2024 року № 12102/24-Е, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов кредитного договору.
В подальшому 10.01.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до кредитного договору № 7445199 якою збільшили суму кредиту до 15 000 грн.
Відповідачем не виконані кредитні зобов'язання і він має заборгованість станом на 12.02.2025 року в сумі 54 380 грн. з яких:
-15 000 грн. - за тілом кредиту;
-39 380 грн. - за процентами.
23.10.2024 року згідно договору факторингу № 23.10/24-Ф ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступлено право вимоги за кредитним договором від 05.01.2024 року № 7445199 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'ОНЛАЙН ФІНАНС», яке набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 54 380 грн.
20.01.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 20/01/2025-01 згідно якого від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором від 05.01.2024 року № 20/01/2025-01 до відповідача на загальну суму 54 380 грн.
Прохав позов задовольнити, стягнути заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді від 31.10.2025 року відкрито провадження по справі.
Представник відповідача надав відзив де на позов заперечив з мотивів відсутності доказів переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора позивачу та незаконності нарахування процентів, адже право кредитора нараховувати проценти припиняється з дня пред'явлення вимоги до позичальника згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією ВП ВС від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12). Також зазначив, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. є неспівмірними з складністю справи. Прохав відмовити в задоволенні позова.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи до суду не з'явилися.
Суд ухвалив провести розгляд справи без участі представників позивача і відповідача та без участі відповідача.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 05.01.2024 року уклали кредитний договір № 7445199 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтворення шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і надіслання на номер мобільного телефону відповідача.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 13 000 грн., що підтверджується листом ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» від 27.11.2024 року № 12102/24-Е, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов кредитного договору.
В подальшому 10.01.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до кредитного договору № 7445199 якою збільшили суму кредиту до 15 000 грн.
Перерахування грошових коштів підтверджується листом та випискою за договором наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 29.12.2025 року.
Відповідачем не заперечується укладення кредитного договору.
Відповідачем не виконані кредитні зобов'язання і він має заборгованість станом на 12.02.2025 року в сумі 54 380 грн. згідно розрахунку позивача, з яких:
-15 000 грн. - за тілом кредиту;
-39 380 грн. - за процентами.
Однак суд не повністю погоджується з сумою нарахованих позивачем процентів з наступних підстав.
Як вбачається з картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) сума процентів нарахована в розмірі 2, 2 % за кожен день користування кредитом. Між сторонами виникли правовідносини з споживчого кредитування, тобто правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
Згідно пункту 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ доповненого згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023 розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2, 5 %; протягом наступних 120 днів - 1, 5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів Україхни щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг « № 3498-ІХ від 22.11.2023 у пункті 5 розділу І якого запроваджено вказані вимоги до граничного розміру денної процентної ставки за споживчим кредитом, набрав чинності 24.12.2023 року.
Отже, з урахуванням вказаних змін до Закону України « Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом укладеним з відповідачем за період з 22.04.2024 року по 04.05.2024 року ( по день пред'явлення вимоги ) мав становити не більш 1, 5%.
Відповідно, виходячи з максимального розміру денної процентної ставки встановленої Законом України « Про споживче кредитування « з урахуванням пункту 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, сума боргу за процентами становить 38 345 грн., з яких:
-1430 грн. ( 5 днів х 286 грн. ( 2, 2 % денної ставки ) за період з 05.01.2024 року по 09.01.2024 року включно, тобто до дати внесення змін до кредитного договору;
-33 990 грн. ( 103 дні х 330 грн. ( 2, 2 % денної ставки ) за період з 10.01.2024 року по 21.04.2024 року включно );
-2 925 грн. ( 13 днів х 225 грн. ( 1, 5 % денної ставки ) за період з 22.04.2024 року по 04.05.2024 року включно ).
При цьому суд зауважує, що період нарахування процентної ставки відповідає періоду, нарахованому позивачем, а саме - з 05.01.2024 року по 04.05.2024 року включно.
Таким чином загальна сума, що підлягає стягненню становить 53 345 грн. позивача, з яких:
-15 000 грн. - за тілом кредиту;
-38 345 грн. - за процентами.
23.10.2024 року згідно договору факторингу № 23.10/24-Ф ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступлено право вимоги за кредитним договором від 05.01.2024 року № 7445199 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'ОНЛАЙН ФІНАНС», яке набуло право вимоги до відповідача.
20.01.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 20/01/2025-01 згідно якого від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором від 05.01.2024 року № 20/01/2025-01 до відповідача.
Оскільки сума процентів нарахована ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» невірно, тому і сума до стягнення, яка перейшла за договорами факторингу до нових кредиторів становить 53 345 грн.
Заперечення відповідача щодо переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача спростовуються договорами факторингу, виписками з реєстру боржників, актами прийому-передачі реєстрів боржників та платіжними інструкціями про оплату за відступлення прав вимоги.
До встановлених правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно статті 1046 ЦК України:
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно статті 1047 ЦК України:
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України:
1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно частини 1 статті 1049 ЦК України:
1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 1082 ЦК України:
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Згідно договору про надання правничої допомоги від 10.02.2025 року № 10/02/25-02 та акту прийому-передачі наданих послуг позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Отже, судові витрати у вигляді витрат на професійну правову допомогу слід визнати частково обґрунтованим та непропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, тому підлягають відшкодуванню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог ( 98, 10 % ).
На підставі встановлених судом фактичних обставин та змісту спірних правовідносин, суд, -
1.Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором від 05.01.2024 року № 7445199 в сумі 53 345 грн. та судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 2 376 грн. 18 коп. і на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. В задоволенні решти позовних вимог та стягненні решти судових витрат відмовити.
3.Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
5.Учасники справи:
-позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» , код ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4; літера А; офіс 10;
-відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Є.А.Смілянський