Справа № 553/5342/25
Провадження № 1-в/553/13/2026
Іменем України
14.01.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
представника установи ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_5 про заміну покарання засудженому ОСОБА_4 відповідно до ст. 82 КК України, -
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду міста Полтави із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання засудженого ОСОБА_4 на виправні роботи.
Подання вмотивовано тим, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 березня 2021 року (справа №638/3717/19) ОСОБА_4 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 305, ч.2 ст.307 та ч.3 ст.307 КК України та призначено покарання: - за ч. 3 ст.305 КК України із застосування ст.69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді 4 років позбавлення волі, - за ч. 3 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. В силу ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання остаточно призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язано засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вказаний вирок в частині м'якості призначеного покарання прокурором внесено апеляційну скаргу. Вироком Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова в частині призначення ОСОБА_4 покарання скасовано. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким
ОСОБА_4 призначено покарання: - за ч. 3 ст.305 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 5 років позбавлення волі із конфіскацією, всього майна, яке є його власністю; - за ч. 2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією, всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією, всього майна, яке є його власністю. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією, всього майна, яке є його власністю Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин. 2/3 строку відбування покарання ОСОБА_4 сплив 08.12.2025.
За період відбування покарання в місцях позбавлення волі ОСОБА_4 характеризується добре, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до справи має заохочення правами начальника установи, у відношенні до засуджених не конфліктний, вину у скоєному злочині усвідомив, глибоко покаявся.
В судовому засіданні представник установи заперечив проти подання, пославшись на досягнення засудженим ОСОБА_4 пенсійного віку.
Захисник в судовому засіданні підтримав подане клопотання, наголошуючи що засуджений довів виправлення і заслуговує на застосування до нього заміни покарання більш м'яким.
Засуджений клопотання захисника підтримав та просив замінити йому покарання.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи, що засуджений вже досяг пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і відповідно до положень ст. 57 КК України до нього не може бути застосовано заміну покарання на виправні роботи.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши приєднані до справи матеріали та матеріали особової справи засудженого, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до положень ст. 82 КПК України особам, що відбувають покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно із ч.4 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, на даний час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в умовах ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Подільського районного суду міста Полтави.
Згідно з матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_4 на час розгляду клопотання виповнилося 63 роки.
Враховуючи, що на час вирішення даного клопотання засуджений ОСОБА_4 за правилами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» досяг пенсійного віку (60 років), тому, за визначеними законодавцем в ч.2 ст. 57 КК України обмеженнями, покарання у виді виправних робіт до нього не застосовується.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про заміну покарання засудженому ОСОБА_4 відповідно до ст. 82 КК України.
Керуючись ст. ст. 57, 82 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про заміну покарання засудженому ОСОБА_4 відповідно до ст. 82 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом 7 днів, а засудженим в той же строк з дня отримання ним
копії ухвали.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1