Справа № 292/1155/25
Провадження № 2/292/74/26
14 січня 2026 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Черниш М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
У жовтні 2025 року позивач ТОВ "Факторинг партнерс" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №3805624 від 10.09.2021 в розмірі 18184,04 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3805624, згідно якого останній надано кредит в сумі 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12 грн., за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну суму, однак вона умови договору не виконала.
26.07.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг партнерс" укладено договір відступлення прав вимоги №26-07/2024, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3805624.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за його використання, що підлягають стягненню з позичальника становить 18184,04 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 5919 грн., за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12265,04 грн.
Ухвалою суду від 05.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Розпорядженням керівника апарату Пулинського районного суду Житомирської області № 22 від 22.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 292/12026/25 у зв"язку з відрахуванням зі штату Пулинського районного суду Житомирської області судді Рябенької Т.С.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу передано на розгляд судді Лотузі В.Ф.
Ухвалою судді від 24.12.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
У судові засідання, призначені на 27.11.2025, 29.12.2025 та 14.01.2026 відповідачка не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась за реєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному вебсайті суду.
Відзив на позов, заяви про розгляд справи за відсутності відповідачки або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 10 вересня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3805624.
Згідно умов договору, анкети-заяви на кредит, паспорта споживчого кредиту, відповідачка отримала кредит в розмірі 8000 грн, строком на 15 днів з 10.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 25.09.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 12 грн. в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8012 грн. Проценти за користування кредитом - 12 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована.
Відповідно до графіка платежів за договором про споживчий кредит №3805624 від 10.09.2021, дата видачі кредиту- 10.09.2021, дата платежу 25.09.2021, кількість днів у розрахунковому періоді - 15; чиста сума кредиту - 8000 грн., сума платежу за розрахунковий період - 8012 грн.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ "Мілоан", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №3805624 від 10.09.2021 ідентифікована товариством. Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - V58162, який відправлено позичальнику 10.09.2021 на номер телефону НОМЕР_1 .
З довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" від 23.01.2025, вбачається, що на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ "ФК "Елаєнс" та ТОВ "Мілоан", 10.09.2021 перераховано кошти згідно договору 3805624 в сумі 8000 грн. на карту НОМЕР_2 , банк картки отримувача: Oschadbank.
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан", за кредитним договором №3805624, ОСОБА_1 10.09.2021 надано кредит в сумі 8000 грн. Сплачено тіло кредита 29.09.2021 - 400 грн., 13.10.2021 - 380 грн., 21.10.2021 - 216 грн., 29.10.2021 - 350 грн., 19.11.2021 - 199 грн., 09.12.2021 - 268 грн., 26.10.2022 - 268 грн., всього 2081 грн., сплачено проценти по кредиту 28.09.2021 - 1050 грн., 29.09.2021 - 112 грн., 13.10.2021 - 623 грн., 21.10.2021 - 285 грн., 29.10.2021 - 865 грн., 19.11.2021 - 812 грн., 09.12.2021 - 519 грн., 26.10.2025 - 519 грн., всього 4785 грн. Сплачено копісію за управління та обслуговування кредиту 29.09.2021 - 400 грн., 13.10.2021 - 380 грн., 21.10.2021 - 216 грн., 29.10.2021 - 350 грн., 19.11.2021 - 199 грн., 09.12.2021 - 100 грн,. 26.01.2022 - 100 грн., всього 1745 грн. Загальна сума заборгованості за кредитом - 18184 грн., з них за тілом кредиту - 5919 грн., за процентами - 12265,04 грн.
26.07.2024 між ТОВ "Мілоан" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) укладено договір факторингу №26-07/2024, у відповідності до умов якого клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 287052895,25 грн., а фактор зобов'язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді та акта приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг партнерс", клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді електронною поштою, за електронною адресою у розмірі 7956356 байт. Кількість боржників становить 21979, загальна сума заборгованості складає 287052895,25 грн.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 та витягу з реєстру боржників, ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , в сумі 18184,04 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5919 грн., заборгованість по процентам - 12265,04 грн.
З платіжного доручення №448090005 від 26.07.2024, вбачається, що ТОВ "Факторинг партнерс" здійснило оплату ТОВ "Мілоан" згідно договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024, в сумі 3310395,81 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ "Факторинг партнерс", ОСОБА_1 станом на 17.09.2025 має заборгованість в сумі 18184,04 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредита - 5919 грн., заборгованості за відсотками - 12265,04 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
У справі встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Таким чином, підписання відповідачем договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджує укладення кредитного договору.
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Позивачем доведено укладення кредитного договору ТОВ "Мілоан" з відповідачкою та виконання кредитодавцем своїх зобов"язань в повному обсязі, а саме - відповідачці надано кредит в сумі 8000 грн., який перерахований на її банківську картку.
Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 18184,04 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 5919 грн., заборгованості за відсотками - 12265,04 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими відсотками, нарахована після спливу строку кредитування, передбаченого договором.
Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору
Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Як вбачається з пункту 1.3 договору, ОСОБА_1 надано кредит строком на 15 днів з 10.09.2021 по 25.09.2021. Відповідно до вказаного строку відповідачка мала повернути позивачу кредит в розмірі 8000 грн. та сплатити проценти - 12 грн.
У той же час, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом станом на 10 лютого 2022 року, тобто поза межами строку кредитування, який не має перевищувати 15 днів. Останнім днем строку позики та відповідно нарахування відсотків є 25 вересня 2021 року.
Однак, зважаючи на те, що строк позики сплив 25 вересня 2021 року, суд вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані проценти після 25 вересня 2021 року на загальну суму 12265,04 грн.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Після закінчення строку позики і невиконання боржником своїх зобов'язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум кредиту матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредиту.
Згідно умов укладеного договору, відповідачка мала сплати відсотки нараховані в період строку кредиту з 10.09.2021 по 25.09.2021 (15 днів) на загальну суму 12 грн., з розрахунку: 8000 грн. х 0,01% х 15 днів.
З розрахунку заборгованості наданого позивачем, який складений первісним кредитором ТОВ "Міолан", вбачається, що в період з 10.09.2021 по 26.01.2022 відповідачкою сплачено в рахунок погашення заборгованості кошти на загальну суму 8611 грн., тоді як підлягало сплаті лише - 8012 грн., з яких: тіло кредита - 8000 грн., відсотки - 12 грн.
З огляду на викладене, відповідачкою за використання кредитних коштів переплачено 599 грн. (8611 грн. - 8012 грн. = 599 грн.), а тому ОСОБА_1 повністю виконала умови кредитного договору, повернувши кредитні кошти та сплативши відсотки за їх використання згідно умов договору.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір та витрати на правову допомогу, з відповідачки не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, відмовити.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс", знаходиться за адресою: вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 42640371.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя В. Ф. Лотуга