Справа № 278/5038/25
Номер провадження 2/289/407/26
14.01.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
Представник позивача ПРАТ «СГ «ТАС» адвокат Сечко С.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування 17345,11 грн. та суму сплаченого судового збору посилаючись на те, що 20.11.2024 о 12-00 годині в м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) внаслідок винних дій відповідача, що встановлено постановою Богунського районного суду м. Житомира від 19.02.2025. На момент ДТП діяв Договір комплексного страхування «Повний автозахист» №FО-02165110 від 14.11.2024, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника. Потерпілий внаслідок ДТП звернувся до ПРАТ «СГ «ТАС» з заявою про настання ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування, яку було розглянуто та сплачено суму страхового відшкодування 17345,11 грн. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
На запит суду щодо місця проживання відповідача надійшла відповідь, що ОСОБА_1 на території Вишевицької територіальної громади не зареєстрований та фактичне місце його проживання не відоме (а.с.70), згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу не знайдено (а.с.68,71).
Ухвалою від 21.11.2025 відкрито спрощене провадження у цій справі та вирішено її розглядати у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16.12.2025 та ухвалено виклик відповідача здійснювати в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.72).
По причині неявки сторін розгляд справи відкладено на 14.01.2026.
Про дату, час та місце судового розгляду відповідач повідомлявся шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про виклик особи (а.с.73,89).
Окрім того, на останню відому адресу місця проживання відповідача судом було направлено копію позовної заяви разом із додатками, а також направлялися повістки про виклик до суду, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду неврученою адресату з поміткою «адресат відсутній» (а.с.84,85).
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та проти прийняття заочного рішення не заперечує (а.с.90-91).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дати судового розгляду повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, клопотань чи заяв від нього до суду не надходило.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 19.02.2025 ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні 20.11.204 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортні засоби (в тому числі транспортний засіб «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 ) отримали механічні пошкодження, та притягнуто до адміністративної відповідальності в тому числі за ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 04.03.2025 (а.с.4-5).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а відповідно до ч. 6 цієї ж статті вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За наслідком викладеного, в силу положень процесуального законодавства, оскільки вищевказана постанова по справі №295/18369/24, набрала законної сили, стосується сторін в даній справі, суд не піддає сумніву встановлені в їх мотивувальній частині обставини, які в свою чергу також не спростовувались сторонами в цій справі, за наслідком чого вище встановлені судом обставини є доведеним обставини і додатковому доказуванню не підлягають.
На час ДТП діяв Договір комплексного страхування «Повний автозахист» №FО-02165110 від 14.11.2024, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника ОСОБА_2 (а.с.6), водночас цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (а.с.50,51).
Потерпілий внаслідок ДТП, він же власник автомобіля Nissan Primastar д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 (а.с.37,38), 20.11.2024 направив на адресу АТ «СГ «ТАС» заяву про настання події (а.с.39-41), а 03.01.2025 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій зазначив, що згідний із сумою 17345,11 грн. та переуступає своє право регресної вимоги АТ «СГ «ТАС» (приватне) до СК винної сторони та самого винуватця (а.с.42-43).
03.12.2024 проведено огляд колісного транспортного засобу, про що складено протокол №7657 із зазначенням виявлених пошкоджень (а.с.44-45), згідно ремонтної калькуляції №92427683 від 06.12.2024 (а.с.46-47) загальна сума вартості робіт становить 17345,11 грн., ця ж сума становить розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті (а.с.48 на звороті).
13.01.2025 затверджено Страховий акт № 01022/47/925 по договору № FО-02165110 від 14.11.2024, згідно якого сума страхового відшкодування одержувачу ОСОБА_2 складає 17345,11 грн. (а.с.48), яку «СГ «ТАС» приватне АТ перерахувало ОСОБА_2 14.01.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №39334 від 14.01.2025 (а.с.49).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За статтею 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, що є підставою для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, оскільки МТСБУ замість відповідача відшкодувало потерпілому шкоду, заподіяну внаслідок вищевказаної ДТП, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України такі слід віднести на рахунок відповідача.
Керуючись ст. 10-13, 76-83, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр.. Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп не відомий) про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 17345,11 грн., та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн., а всього суму 20373,11 грн. (двадцять тисяч триста сімдесят три грн. 11 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія СІРЕНКО