Справа № 296/12690/25
2/296/29/26
14 січня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі: головуючої судді Петровської М.В., розглянувши цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 від всіх видів доходів відповідача, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту подачі позову до досягнення дитиною 18 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.12.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась дитина - ОСОБА_3 , який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає, участі у його вихованні не бере, тому позивачка змушена звернутися до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, та були вручені йому 12.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 01 грудня 2018 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був укладений шлюб, зареєстрований Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено відповідний актовий запис №393.
Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24 листопада 2025 року, що затверджений начальником служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради Ольгою Біблою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповідей на запит суду, які надійшли з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області 19 листопада 2025 року № 1888/13460 та №1888/13461:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 21.01.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 10.03.1998 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною першою статті 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями статті 182 СК України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Cуд зважає на те, що відповідач по справі ОСОБА_2 є особою працездатного віку, відомості про наявність у нього інших осіб на утриманні та докази фінансової неспроможності, тяжкого стану здоров'я, який виключає можливість фінансового забезпечення дитини, в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, позивачкою доказово не обгрунтовано можливість стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі не менше 100%, прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Наведені обставини в сукупності дають підстави для висновку про можливість ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Із матеріалів справи встановлено, що позивачка звернулась до суду із позовом 05 листопада 2025 року, а тому аліменти підлягають присудженню саме з цієї дати.
Положеннями статті 430 ЦПК України закріплено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", беручи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 05.11.2025, та до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 14 січня 2026 року.
Суддя М. В. Петровська