Справа №295/15789/25
Категорія 357
1-кп/295/262/26
13.01.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025060600001455 від 16.09.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Стара Котельня, Андрушівського району, Житомирської області, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
1. формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомир від 24.12.2024 у справі № 295/16895/24, яка набрала законної сили 04.01.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 298 КУпАП судові рішення, яким є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність постанови суду, які набрали законної сили та будучи ознайомлений з ними, з метою їх невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.
Так, ОСОБА_3 05.03.2025 о 17 годині 53 хвилин по вул. Тинюкова 44- Б, в с. Кам'янка Житомирського району Житомирської області, керував автомобілем «Mercedes-Benz 208», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння не маючи права керувати таким транспортним засобом та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Крім цього, ОСОБА_3 15.03.2025 року о 20 годині 45 хвилин на 2 км під'їзної дороги від с. Кам'янка до с. Вільськ, ОСОБА_3 , керував автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння не маючи права керувати таким транспортним засобом та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 04.09.2025 о 13 годині 01 хвилин, по вул. Покровська, 67 у м. Житомирі, керуючи транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бічного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керувати таким транспортним засобом та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрало законної сили, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КЖ України.
2. відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання
Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 10.11.2025 між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений зобов'язувався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Та, будучи ознайомленим із наслідками укладання та затвердження угоди, її невиконання, погодився на призначення узгодженого покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 1 року позбавлення волі з випробуванням, визначеним судом.
3. позиції учасників судового розгляду
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України в повному обсязі. Також пояснив суду, що він розуміє права та наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди. Та надав суду згоду на затвердження угоди та призначення узгодженого покарання.
Захисник просив затвердити угоду.
Прокурор просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
4. мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України. Зокрема, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину. Суд переконався, що укладення угоди є добровільним. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Обвинувачений раніше не судимий, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам закону і загальним засадам призначення покарання.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором та обвинуваченим, а також призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання і ухвалення обвинувального вироку.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися. Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши накладений арешт.
Керуючись ст.ст.314, 368, 369, 373, 374, 394,474, 475, 615 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.11.2025 між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Долю речових доказів вирішити наступним чином:
- СD-диск, що зберігається в матеріалах кримінального провадження у прокурора - залишити в матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з моменту його проголошення:
- обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1