Справа № 167/31/26
Номер провадження 2-о/167/22/26
про залишення заяви без руху
13 січня 2026 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Шептицька Н.В., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 (далі - заявниця) про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, заінтересовані особи: Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління юстиції України (далі - заінтересована особа 1), Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - заінтересована особа 2),
09.01.2026 року заявниця звернулася в суд із заявою про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 року, справу передано на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 19).
Вивчивши заяву з додатками, зазначаю наступне.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).
Згідно ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Звертаючись до суду з відповідною заявою, ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт неправильності запису реєстрації актового запису про шлюбу від 29 липня 2011 року за №00046673210 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині зазначення прізвища - « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », та зобов'язати заінтересовану особу 1 внести відповідні виправлення у записи актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 29 липня 2011 року за № 00046673210, змінивши прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 ».
При цьому заявниця разом із заявою про встановлення факту не подала докази на підтвердження того, що до її пред'явлення вона зверталася до відповідних організацій, зокрема до заінтересованої особи 1, за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Посилання ОСОБА_1 на те, що «заяву я не віддала до відділу через не перспективність її вирішення», є її власним припущенням і не звільняє від обов'язку подати суду докази на підтвердження того, що до пред'явлення в суд заяви про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану вона зверталася до заінтересованої особи 1 за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За встановлених обставин, доходжу висновку, що заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.177, 318 ЦПК України, зокрема ОСОБА_1 не подала докази на підтвердження того, що до пред'явлення в суд заяви про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану вона зверталася до заінтересованої особи 1 за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови, а тому заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення зазначеного недоліку.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Керуючись статтями 177, 185, 294, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, заінтересовані особи: Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління юстиції України, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без руху і надати заявниці строк для усунення зазначеного в ухвалі недоліку протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Якщо заявниця, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 177, 318 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявниця не усуне недолік у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявниці, що не позбавляє її права повторно звернутися до суду із такими ж вимогами.
Копію ухвали надіслати заявниці для відому та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Рожищенського районного суду
Волинської області Шептицька Н.В.