Справа №521/21114/25
Номер провадження 3/521/293/26
13 січня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Крижановського О.В.,
за участю секретаря Андріяненко К.О.,
за участю: представника Одеської митниці Держмитслужби Берназ В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці ДМС України за протоколом №0408/UA500000/25 від 18.06.2025 року складеним відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - РФ, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 14.06.2021 виданий 1202, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.471 МК України, суд
До Хаджибейського районного суду м. Одеси від Одеської митниці Державної митної служби України України надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил №0408/UA500000/25 від 18.06.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України.
Відповідно до зазначеного протоколу, 18.06.2025 року близько 23:30 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Болгарії по смузі руху «Червоний коридор» заїхав рейсовий автобус д/н. НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 , країна реєстрації Україна під керуванням гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 , виданий 04.10.2023, орган, що видав - 1235) разом із пасажирами.
Під час спільного прикордонно - митного контролю вище зазначеного транспортного засобу в сумці з особистими речами та документами громадянки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено металевий Православний Хрест з розп'яттям Ісуса Хреста (Спасителя), та металеву ікону з зображенням ОСОБА_3 , що тримає на руках немовля ОСОБА_4 .
Виявлені предмети переміщувались без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.
Відповідно до Закону України від 21.09.1999 року №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» підставою для пропуска культурних цінностей за межі митної території України є свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення). Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється. Будь яких дозвільних документів відповідно до Закону України від 21.09.1999 року №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 22.04.2002 N 258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» на право переміщення через митний кордон України зазначених хреста та ікони, які можуть представляти культурну цінність, громадянка України ОСОБА_1 не надала.
Виявлені предмети, переміщувались через митний кордон України з порушенням вищезазначеного Закону, Інструкції та Порядку.
Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.471 МК України, та накласти стягнення відповідно до санкції статті.
ОСОБА_1 була повідомлена про дату та час судового засідання шляхом розміщення судового виклику на офіційному веб-сайті суду. Однак, до суду не з'явилась, про причини своєї неявки суд не сповістила.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 18.06.2025 року близько 23:30 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Болгарії по смузі руху «Червоний коридор» заїхав рейсовий автобус д/н. НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 , країна реєстрації Україна під керуванням гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 , виданий 04.10.2023, орган, що видав - 1235) разом із пасажирами.
Під час спільного прикордонно - митного контролю вище зазначеного транспортного засобу в сумці з особистими речами та документами громадянки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено металевий Православний Хрест з розп'яттям Ісуса Хреста (Спасителя), та металеву ікону з зображенням ОСОБА_3 , що тримає на руках немовля ОСОБА_4 .
Виявлені предмети переміщувались без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.
Відповідно до Закону України від 21.09.1999 року №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» підставою для пропуска культурних цінностей за межі митної території України є свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення). Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється. Будь яких дозвільних документів відповідно до Закону України від 21.09.1999 року №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 22.04.2002 N 258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» на право переміщення через митний кордон України зазначених хреста та ікони, які можуть представляти культурну цінність, громадянка України ОСОБА_1 не надала.
Виявлені предмети, переміщувались через митний кордон України з порушенням вищезазначеного Закону, Інструкції та Порядку.
У відповідності до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП та ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Визначення терміну «культурна цінність» міститься в статті 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», згідно з яким це - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, зокрема, оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва; рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, вилучені предмети на експертне дослідження не надсилалися, відповідного висновку експерта про визнання предметів культурною цінністю - відсутній.
20.10.2025 року постановою Одеської митниці ДМСУ призначено проведення культурно-історичної експертизи товару вилученого за протоколом №0408/UA500000/25 від 18.06.2025 року.
07.11.2025 року відповідно висновку експерта, наданий на експертне дослідження металевий Православний Хрест з розп'яттям Ісуса Хреста (Спасителя), та металеву ікону з зображенням ОСОБА_3 , що тримає на руках немовля Ісуса Хреста - не становить культурної цінності.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.471 МК України.
Згідно ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 251-252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.3, 95, 458-459, 470, 495, 522, 527 Митного кодексу України, суд
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.471 МК України, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0408/UA500000/25 від 18.06.2025 року предмети - повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Крижановський