Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12970/25
07 січня 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025100070002299, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання,
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні № 12025100070002299, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 29.12.2025 у зазначеному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Дніпродзержиськ Дніпропетровської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, офіційно працевлаштованої на посаді акант менеджера ТОВ «Склад Сервіс Київ», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимої.
Так, ОСОБА_4 21.11.2025 приблизно о 19 годині 00 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Audi Q5», номерний знак НОМЕР_2 , рухалася по вулиці Івана Виговського зі сторони вулиці Стеценка в бік проспекту Європейського Союзу в місті Києві.
Рухаючись у вказаному напрямку ОСОБА_4 наближалася до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком 5.38.1/5.38.2 ПДР України і дорожньої розміткою 1.14.2 ПДР України.
В цей час, на вказаний пішохідний перехід вийшла пішохід ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину вулиці Івана Виговського в межах пішохідного переходу та рухалась з ліва направо відносно руху автомобіля марки «Audi Q5», номерний знак НОМЕР_2 .
Використовуваний ОСОБА_7 нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом і не повинні враховувати можливість порушення Правил дорожнього руху України водіями транспортних засобів та іншими учасниками руху.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водійки ОСОБА_4 виразились в тому, що вона, керуючи технічно-справним автомобілем, рухалась по вищевказаній проїзній частині, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_7 .
А саме, ОСОБА_4 не урахувала дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.38.1/5.38.2 ПДР України і дорожньої розмітки 1.14.2 ПДР України, які інформували її про наявність цього переходу, не зупинилася, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_7 , яка перебувала на пішохідному переході.
Внаслідок чого, ОСОБА_4 на нерегульованому пішохідному переході через вулицю Івана Виговського скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди - нерегульований пішохідний перехід, який знаходиться по вулиці Івана Виговського, навпроти будинку № 22, що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала наступне тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки: розлогий синець у ділянці внутрішньої поверхні нижньої третини лівої гомілки. Вказане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України водійкою ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Враховуючи зазначені обставини, згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
У досудового слідства є достатні підстави вважати, ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії не тяжкого злочину та за яке передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваній у разі визнання судом її винуватою, вже обґрунтовує ризик того, що остання може вчинити спроби переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду. Вказаному ризику може запобігти запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не заперечує.
Заслухавши прокурора та підозрювану, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання є одним із видів запобіжних заходів та полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовується.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального № 12025100070002299, дані щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
29.12.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
При цьому, клопотання слідчого та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підозрювана ОСОБА_4 отримала у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується наступними доказами:
- рапортом поліцейського В№1 Р №4 Б№3 П№1 УПП у м. Києві ДПП від 21.11.2025;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.11.2025;
- схемою пригоди від 21.11.2025;
- постановою про визнання предметів речовим доказом від 22.11.2025;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.12.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 04.11.2025;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/111-25/76596-ІТ від 19.12.2025;
- висновком експерта №042-1930-2025 від 25.12.2025;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 29.12.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.12.2025.
Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, стороною обвинувачення встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, санкція якого передбачає штраф від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, означеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria»), заява № 33977/96 від 26.07.2001 року, §80, зокрема суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений; також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, визначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке їй загрожує у разі визнання її вини, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує відомості щодо особи підозрюваної ОСОБА_4 , яка є громадянкою України, має постійне місце проживання у м. Києві та місце реєстрації у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, заміжня, з вищою освітою, офіційно працевлаштована на посаді акант менеджера ТОВ «Склад Сервіс Київ», раніше не судима.
За таких обставин, враховуючи те, що стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри та наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаного ризику, слідча суддя приходить до переконання, що на даному етапі досудового розслідування застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання є об'єктивно необхідним.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
В силу положень ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Керуючись ст. 176 - 178, 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 309 - 310 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025100070002299, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на неї строком до 28.02.2026 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожного вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, уповноваженого здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1