Справа № 339/340/25
Провадження № 2/456/320/2026
іменем України
12 січня 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Коцур А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано 17 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану міста Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №185, неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з нею. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що пісдя укладення шлюбу, у них з відповідачем були хороші сімейні стосунки, які з часом стали погіршуватися, а на даний час відносини є негативними. Протягом кількох останніх років між ними часто виникали непорозуміння та сварки, вони стали один одному чужими, втрачено почуття любові та поваги, за таких умов вважає, що шлюб необхідно розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, 29.12.2025 подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак 12.01.2026 подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З свідоцтва про шлюб, виданого 17 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану міста Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 липня 2010 року, актовий запис № 185.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати однією сім'єю. В судовому засіданні встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім'ї.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб, про що свідчить заява подана до суду.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про залишення неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати разом з позивачем, оскільки матеріали позовної заяви не містять правового обґрунтування відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, Сімейним кодексом України не передбачено залишення проживання дитини з одним із подружжя при розірванні шлюбу. Про таку можливість зазначив Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, вказавши, що «за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу». Тобто, ключовим у даному випадку є відсутність спору про те, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти після розірвання шлюбу.
Крім того, вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу суд може, але не повинен, оскільки Сімейним кодексом України такий обов'язок не встановлений.
Виходячи з обставин даної справи, суд вважає, що вимога позивачки щодо залишення проживати неповнолітніх дітей з матір'ю заявлена передчасно, оскільки спір з цього приводу між сторонами на даний час відсутній. А тому, в цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану міста Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 185.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя В. Л. Бучківська