14 січня 2026 року
м. Київ
справа №520/12114/25
адміністративне провадження № К/990/1933/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного административного суду від 18.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025, на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №520/12114/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою 10 % працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та із частковою втратою 25 % працездатності без встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Рішенням Харківського окружного административного суду від 18.08.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою 10 % працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та із частковою втратою 25 % працездатності без встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
До Харківського окружного адміністративного суду 21.08.2025 року звернувся позивач із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просив прийняти докази понесення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 коп. та ухвалити додаткове рішення, яким розподілити судові витрати з урахуванням поданих доказів.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі № 520/12114/25 - скасовано в частині щодо зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою 10 % працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та із частковою втратою 25 % працездатності без встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із частковою втратою працездатності, на підставі поданої заяви від 15.05.2024 та пакету документів, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі № 520/12114/25 залишено без змін.
Також відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишено без задоволення, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 520/12114/25 - залишено без змін.
Додаткове рішення є невід'ємною складовою рішення Харківського окружного административного суду від 18.08.2025.
Оскільки додаткове судове рішення після його прийняття стає частиною судового рішення, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для судового рішення.
13.01.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного административного суду від 18.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, а також просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №520/12114/25 та зупинити виконання рішення Харківського окружного административного суду від 18.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №520/12114/25.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Дану справу суди розглянули за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що випадком для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер і не може вважатися винятковими.
Скаржник лише формально покликається на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, однак не зазначає конкретних підстав касаційного оскарження, та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на статтю 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного административного суду від 18.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025, на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №520/12114/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій