14 січня 2026 року
м. Київ
справа № 320/9055/24
адміністративне провадження № К/990/835/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Самсоне» на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 320/9055/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,
установив:
Приватне підприємство «Самсоне» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 24 серпня 2023 року № 4173-п «Про проведення фактичної перевірки суб'єктів господарювання» в частині проведення фактичної перевірки ПП «Самсоне»;
- податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2023 року № 00663120901 на суму 1 006 999,50 грн та № 00663150901 на суму 203 916,85 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 00663120901 від 24 жовтня 2023 року на суму 1 006 999,50 грн та № 200663150901 від 24 жовтня 2023 року на суму 203 916,85 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року змінено рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в мотивувальній частині.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року залишено без змін.
Крім того, Приватне підприємство «Самсоне» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34 250,00 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року, заяву задоволено частково та стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Приватно підприємства «Самсоне» судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
26 листопада 2025 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив вирішити питання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 26 500,00 грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Приватного підприємства «Самсоне» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 гривень.
Не погодившись з додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, Приватне підприємство «Самсоне» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з додатковою постановою суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази.
Крім того, звертаючись з касаційною скаргою скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав повну оцінку усім доказам та обставинам справи. Ураховуючи те, що касаційна скарга містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, доводи щодо неповної оцінки доказів не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Самсоне» на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 320/9055/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов