14 січня 2026 року
м. Київ
справа №500/5481/24
адміністративне провадження №К/990/68/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 3 червня 2024 року №00073782405, яким до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн, від 3 червня 2024 року №00073762405, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 266 203,44 грн, в тому числі 212 962,75 грн основного зобов'язання та 53 240,69 грн штрафних санкцій та від 3 червня 2024 року №00073772405, яким йому було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 22 183,63 грн, в тому числі 17 746,90 грн основного зобов'язання та 4 436,73 грн штрафних санкцій.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
15 липня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року у якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та винести постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовити в повному обсязі.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена Восьмим апеляційним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні 3 червня 2025 року, повний текст постанови складено 13 червня 2025 року, відповідно, останнім днем на її оскарження було 14 липня 2025 року, проте, касаційну скаргу подано лише 2 січня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Головне управління ДПС у Тернопільській області заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому, посилаючись на положення статті 121 КАС України, вказує, що вперше, касаційну скаргу подано в межах передбаченого КАС України строку, зазначає, що ним вчинені всі залежні від нього дії для вчасного подання повторної касаційної скарги у розумні строки, що в сукупності свідчить про добросовісність скаржника. Тому вважає, що такі обставини є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.
Суд встановив, що 15 липня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року, у якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та винести постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 24 липня 2025 року о 23:53.
Вдруге касаційну скаргу скаржником подано до суду через систему «Електронний суд» 2 січня 2026 року. При цьому, проаналізувавши зміст повторно поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що Головне управління ДПС у Тернопільській області усунуло недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено умотивованих доводів щодо поновлення такого строку.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги вдруге становить понад 6 місяців, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, повторно подана касаційна скарга їм так і не відповідає.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх