Справа № 620/7823/25
14 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Інформаційного агентства на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.296 КАС України, а саме: не подано документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету скаржника 27 листопада 2025 року о 19:24 год., що підтверджується довідкою від 01 грудня 2025 року про доставку електронного листа, отже, в силу ч.6 ст.251 КАС України, ухвала суду вважається врученою скаржнику 28 листопада 2025 року.
На виконання вимог ухвали суду скаржником 08.12.2025 подано заяву про продовження процесуального строку, мотивовану відсутністю бюджетних надходжень для сплати судового збору, які очікуються на початку 2026 року. На підтвердження вказаних обставин скаржником подано виписки з рахунків за 21.11.2025,28.11.2025, 08.12.2025, а також листи УДКС України у Печерському районі м.Києва про безспірне списання коштів.
Однак, подані апелянтом документи не підтверджують вчинення ним дій для отримання відповідного фінансування на сплату судового збору у даній справі, зокрема у 2026 році.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку для сплати судового збору є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що після залишення апеляційної скарги без руху, ним вчинялися відповідні належні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Частиною 2 ст.298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 КАС України, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 09 грудня 2025 року.
Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк та в період до 14 січня 2026 року усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Згідно з ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Апелянту надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.169, 298 КАС України, колегія суддів
В задоволенні заяви Інформаційного агентства про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Інформаційного агентства на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма