Постанова від 13.01.2026 по справі 320/8740/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/8740/25 Суддя першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Файдюка В.В.,

суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібілд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнібілд» (далі - позивач, ТОВ «Юнібілд») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2024 №0124136/0706, №0124087/0706, №0124129/0706, №0124133/0706, №0124134/0706 та від 31.10.2024 №12541724025, №12544024025.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 позов задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що списання підприємством товарно-матеріальних цінностей внаслідок їх знищення або пошкодження внаслідок військової агресії російської федерації проти України здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням діючих на той час роз'яснень Державної податкової служби України та Міністерства фінансів України за наслідками проведення інвентаризації уповноваженими особами платника податків. Також суд вказав на правомірність включення до загальновиробничих витрат вартості матеріалів для створення захисту об'єктів будівництва від руйнувань, втрат чи пошкоджень внаслідок бойових дій, на підтвердження чого під час перевірки та до матеріалів справи були надані необхідні первинні документи. Окремо суд зазначив про реальність господарських операцій між ТОВ «Юнібілд» і ТОВ «Київ-Ліфт», ТОВ «Будконстракшин» та ТОВ «МТД Фасад», адже окремі недоліки в оформленні первинної документації, а також можливі порушення контрагентами позивача податкової дисципліни не можуть мати негативних наслідків для платника податків, зміна у складі активів якого підтверджується належними і допустимими доказами. Поміж іншого суд підкреслив, що обов'язок із сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивач виконав одразу після відновлення можливості виконання таких зобов'язань починаючи з вересня 2022 року, а тому несвоєчасна сплата відповідних зобов'язань мала місце без вини позивача, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано не підтвердження належним чином оформленими первинними документами реальності господарських операцій ТОВ «Юнібілд» з ТОВ «Київ-Ліфт», ТОВ «Будконстракшин» та ТОВ «МТД Фасад», адже надані містять суперечливу інформацію, а підприємства-контрагенти не мають необхідної кількості трудових і виробничих ресурсів і щодо них відсутні відомості щодо попереднього придбання товарів та послуг. Наголошує, що судом не надано належної оцінки відсутності у ТОВ «Юнібілд» об'єктивної можливості власними силами у стислий проміжок часу виготовити монолітні бетонні захисні споруди та у подальшому демонтувати їх, а також ненадання позивачем в необхідному обсязі первинних документів для підтвердження виконання таких робіт взагалі. Підкреслює, що судом безпідставно враховано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 як безумовний доказ форс-мажорних обставин для ТОВ «Юнібілд» та водночас залишено поза увагою те, що лист підприємства щодо пошкодження майна не містить необхідних реквізитів, а додані до нього документи свідчать про пошкодження майна інших підприємств у місті Чернігові, а не ТОВ «Юнібілд». Окрім цього звертає увагу, що несвоєчасне перерахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору є податковим правопорушенням, за що передбачена відповідальність, а доказів неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку позивачем не надано попри й те, що санкції нараховані відповідачем, починаючи з червня 2022 року.

Після усунення визначених в ухвалі від 09.09.2025 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Юнібілд» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд прийшов до правильного висновку, що підприємством надано у необхідному обсязі достатню кількість первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Київ-Ліфт», ТОВ «МТД Фасад» і ТОВ «Будконстракшин», а окремі недоліки в їх оформленні не можуть мати наслідком висновок про безтоварність таких операцій, як і можливе порушення податкової дисципліни згаданими суб'єктами господарювання з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків. Окремо зауважує, що за наслідками розгляду пояснень комісією ГУ ДПС у м. Києві були зареєстровані складені ТОВ «Будконстракшин» на користь ТОВ «Юнібілд» податкові накладні. Підкреслює, що, як правильно встановлено судом першої інстанції, підприємством до перевірки були надані всі документи, що підтверджують будівництво захисних споруд із подальшим їх демонтажем, що відповідало меті господарської діяльності підприємства. Наголошує, що списання товарно-матеріальних цінностей внаслідок їх знищення чи пошкодження у місті Чернігові здійснювалося за результатами інвентаризації, проведеної у відповідності до вимог чинного на той час законодавства та згідно з роз'ясненнями ДПС України від 05.05.2022. Також вказує на правильність висновків суду про безпідставність застосування до підприємства штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки відповідні платежі здійснені невідкладно після отримання ТОВ «Юнібілд» можливості вчинити такі дії, а відтак ГУ ДПС у м. Києві не враховано відсутність вини підприємства як необхідної складової для притягнення його до відповідальності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.01.2026.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.

Представник ТОВ «Юнібілд» наполягав на залишенні апеляційної скарги ГУ ДПС в м. Києві без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у липні-вересні 2024 року працівниками ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказів від 21.06.2024 №4316-п, №21.08.2024 №5619-п, направлень від 30.07.2024 №16952/26-15-07-06-01-17, №16953/26-15-07-03-01, №16954/26-15-07-07-01, №16955/26-15-07-07-01, №16874/26-15-24-02-05 та від 08.08.2024 №17549/26-15-07-06-17 й згідно з ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Юнібілд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.12.2018 по 31.03.2024, валютного - за період з 06.12.2018 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 06.12.2018 по 31.03.2024 та іншого законодавства за відповідний період.

У ході перевірки контролюючим органом було виявлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, пп 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6, п. 11, п. 15, п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінанси України від 31.12.1999 №318 (далі - П(С)БО 16 «Витрати»), ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон), п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 18 819 787 гривень, в тому числі по періодах: за 2019 рік у сумі 158 027 грн; за 2020 рік у сумі 197 401 грн; за 2021 рік у сумі 2 370 459 грн; за 2022 рік у сумі 16 093 899 грн, та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 13 706 303 грн за 1 квартал 2024 року;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 ПК України, ст. 4, ст. 9 Закону, п. 1.2 ст. 1 Положення №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 22 448 508 грн, у тому числі по періодах: жовтень 2019 року у сумі 175 586 грн; квітень 2021 року у сумі 370 грн; червень 2021 року у сумі 290 126 грн; липень 2021 року у сумі 284 643 грн; вересень 2021 року у сумі 246 787 грн; жовтень 2021 року у сумі 615 937 грн; листопад 2021 року у сумі 515 667 грн; грудень 2021 року у сумі 374 520 грн; травень 2022 року у сумі 1 429 440 грн; липень 2022 року у сумі 4 130 968 грн; серпень 2022 року у сумі 917 705 грн; вересень 2022 року у сумі 6 779 301 грн; жовтень 2022 року у сумі 6 687 458 грн та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у сумі 1 711 911 грн за березень 2024 року;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні при визначені податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України в травні 2022 року на суму 7 147 200,44 грн, крім того ПДВ 1 429 440,09 грн; в червні 2022 року на суму 101 136 715,7 грн, крім того ПДВ 20 227 343,14 грн;

- п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого несвоєчасно зареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в червні 2023 року;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. 1.2 розділу 1, п. 3.1 та п. 3.2 розділу Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, а саме, несвоєчасне подання розрахунку за І квартал 2022 року;

- пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 з урахування пп. 168.4.1 п. 168.4 ст.168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а саме несвоєчасно сплачено податок, а саме за період лютий 2022 року - серпень 2022 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст.168, п. 171.1 ст. 171, пп. «е» п. 176.1 ст. 176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено до відповідного бюджету утриманий військовий збір, а саме за період: лютий 2022 року - вересень 2022 року.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 16.09.2024 №104003/Ж5/26-15-07-06-01-19/42675928.

За наслідками розгляду заперечень від 10.10.2024 №174/ЮБ-24 висновки перевірки викладено в іншій редакції, за якою у ході перевірки встановлені порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, пп 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6, п. 11, п. 15, п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», ст. 4, ст. 9 Закону, п. 1.2 ст. 1 Положення №88, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 18 819 787 гривень, в тому числі по періодах: за 2019 рік у сумі 158 027 грн; за 2020 рік у сумі 197 401 грн; за 2021 рік у сумі 2 370 459 грн; за 2022 рік у сумі 16 093 899 грн, та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 13 706 303 грн за 1 квартал 2024 року;

- п. 198.1, п. 198.3, пп. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 ПК України, ст. 4, ст. 9 Закону, п. 1.2 ст. 1 Положення №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 22 448 508 грн, у тому числі по періодах: жовтень 2019 року у сумі 175 586 грн; квітень 2021 року у сумі 370 грн; червень 2021 року у сумі 290 126 грн; липень 2021 року у сумі 284 643 грн; вересень 2021 року у сумі 246 787 грн; жовтень 2021 року у сумі 615 937 грн; листопад 2021 року у сумі 515 667 грн; грудень 2021 року у сумі 374 520 грн; травень 2022 року у сумі 1 429 440 грн; липень 2022 року у сумі 4 130 968 грн; серпень 2022 року у сумі 917 705 грн; вересень 2022 року у сумі 6 779 301 грн; жовтень 2022 року у сумі 6 687 458 грн та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у сумі 1 711 911 грн за березень 2024 року;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. 1.2 розділу І, п. 3.1 та п. 3.2 розділу Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, а саме, несвоєчасне подання розрахунку за І квартал 2022 року;

- пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, з урахування пп. 168.4.1 п. 168.4 ст.168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а саме несвоєчасно сплачено податок, а саме за період лютий 2022 року - серпень 2022 року;

Про результати розгляду заперечень ГУ ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «Юнібілд» листом від 25.10.2024 №39783/Ж12/26-15-07-06-01-09.

На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 30.10.2024 №0124136/0706 форми «ПН». Згідно з актом перевірки встановлено порушення п.201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме ТОВ «Юнібілд» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при визначені податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України у травні 2022 року на суму 7 147 200,44 грн, крім того ПДВ 1 429 440,09 грн; у червні 2022 року на суму 101 136 715,70 грн, крім того ПДВ 20 227 343,14 грн. На підставі ст. 120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 грн., що у загальному розмірі становить 6 800 грн;

- від 30.10.2024 №0124087/0706 форми «Р». Згідно з актом перевірки встановлено порушення п. 44.1. ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6, п. 11, п. 15, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», ст. 4, ст. 9 Закону, п. 1.2 ст. 1 Положення №88, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 18 819 787 грн. За результатами виявлених порушень на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники, на суму 18 819 787 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 25%, що становить 4 062 982 грн;

- від 30.10.2024 №0124129/0706 форми «П». Згідно з актом перевірки встановлено порушення п. 44.1. ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6, п. 11, п. 15, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», ст. 4, ст. 9 Закону, п. 1.2 ст. 1 Положення №88, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 13 706 303 грн за 1 квартал 2024 року. За результатами виявлених порушень на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники, на суму 13 706 303 грн;

- від 30.10.2024 №0124133/0706 форми «Р». Згідно з актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, пп. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 ПК України, ст. 4, ст. 9 Закону, п. 1.2. ст. 1 Положення №88, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 22 448 508 грн. За результатами виявлених порушень на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 53 та відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України донараховано податку на додану вартість у розмірі 22 448 508,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 5 612 127,00 грн.

- від 30.10.2024 №0124134/0706 форми «В4». Згідно з актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, пп. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 ПК України, ст.4, ст.9 Закону, п.1.2 ст.1 Положення №88, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у сумі 1 711 911,00 грн за березень 2024 року. За результатами виявлених порушень на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 53 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 711 911,00 грн за березень 2024 року.

- від 31.10.2024 №12541724025 форми «Д». Згідно з актом перевірки встановлено порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п.57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «е» п. 176.1 ст. 176 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, саме несвоєчасна сплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб у період з лютого 2022 по серпень 2022 року. За результатами виявленого порушення застосовано штрафні санкції у розмірі 653 949,10 грн;

- від 31.10.2024 №12544024025 форми «Д». Згідно з актом перевірки встановлено порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «е» п. 176.1 ст. 176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено до відповідного бюджету утриманий військовий збір у період з лютого 2022 року по вересень 2022 року. За результатами виявленого порушення застосовано штрафні санкції у розмірі 80 845,73 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін рішенням ДПС України від 17.01.2025 №1633/6/99-00-06-01-01-06.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив таке.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Юнібілд» у періоді, що перевірявся, здійснило списання матеріалів (нестачі і втрати від псування цінностей) у загальному розмірі 7 147 200,44 грн, як таких, що були пошкоджені під час військових дій.

У період з 01.03.2022 по 18.03.2022 внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, зокрема, бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, позивачу завдано майнової шкоди, зокрема, пошкоджено та знищено майно ТОВ «Юнібілд», яке було розташовано на об'єкті будівництва у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, яке належить AT «Будіндустрія».

20.04.2022 AT «Будіндустрія», як власником об'єкту будівництва, було подано до Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення та було повідомлено позивача листом про те, що майно ТОВ «Юнібілд», яке знаходилось на об'єкті будівництва у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, було пошкоджено та його стан унеможливлює подальше використання.

У зв'язку з порушенням кримінального провадження 21.04.2022 правоохоронними органами було зафіксовано факт пошкодження майна на об'єкті будівництва у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, про що було складено відповідний протокол огляду місця події (обстрілів).

Зважаючи на активні бойові дії, ТОВ «Юнібілд» було прийнято рішення з 01.03.2022 щодо тимчасового призупинення діяльності товариства на зазначеному об'єкті. Щодо працівників були прийняті накази про призупинення трудових відносин. У період з 01.03.2022 по 18.03.2022 на об'єкті будівництва у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, АТ «Будіндустрія» уповноважені представники ТОВ «Юнібілд» не були присутні, доступ до об'єкта будівництва був відсутній.

У зв'язку із знищенням запасів під час військових дій на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд» у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, АТ «Будіндустрія», платником податків прийнято рішення про списання з бухгалтерського обліку запасів, які були знищені та пошкоджені під час військових дій, які втратили свої якісні властивості та непридатні до подальшого використання. Це рішення було оформлено наказом №43/1 від 05.05.2022 про списання запасів під час військових дій на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд» у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, АТ «Будіндустрія».

У ході проведення перевірки контролюючим органом надано запит №5 від 21.08.2024 щодо списання сировини та матеріалів. У відповідь на зазначений запит ТОВ «Юнібілд» надано документи, які підтверджують факт настання надзвичайної події, а також обсяг матеріалів, які знаходились на об'єкті у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, АТ «Будіндустрія», а саме: наказ №39/1 від 27.04.2022 про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд»; протокол інвентаризаційної комісії ТОВ «Юнібілд» від 04.05.2022; наказ №43/1 від 05.05.2022 про списання запасів під час військових дій на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд» в м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11, АТ «Будіндустрія»; акт списання ТОВ «Юнібілд» № 2 від 06.05.2022; інвентаризаційний опис запасів від 04.05.2022; заява АТ «Будіндустрія» про вчинення кримінального правопорушення № 1/2004 від 20.04.2022; повідомлення Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області про реєстрацію заяви АТ «Будіндустрія» про вчинення кримінального правопорушення за № 1/2004 від 20.04.2022; повідомлення АТ «Будіндустрія» від 20.04.2022 про пошкодження майна ТОВ «Юнібілд» на об'єкті будівництва у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11; копії документів, що підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей на об'єкт будівництва у м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11.

Судом першої інстанції встановлено, що у рішенні про результати розгляду скарги контролюючим органом зазначено про неприйняття листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що засвідчує військову агресію російської федерації проти України, як форс-мажорну обставину, оскільки воно адресовано не ТОВ «Юнібілд», а всім кого це стосується. Додатково контролюючим органом зазначено: про дефектність листа від 20.04.2022 АТ «Будіндустрія» про пошкодження майна ТОВ «Юнібілд», а саме лист складено не на офіційному бланку та не містить обов'язкові реквізити, однак зазначений лист носить інформативний характер, та не впливає на визначення розміру збитків завданих товариству, який встановлюється виключно в ході проведення інвентаризації; у заяві АТ «Будіндустрія» від 20.04.2022 №1/2002 до Чернігівського РУП ГУ ПП в Чернігівській області про вчинення кримінального правопорушення перелічено перелік майна та попередній опис завданої шкоди, у тому числі зазначено вантажні вагони, які належать іншим юридичним особам. Також зазначено, що пошкоджена готова продукція АТ «Будіндустрія» (залізобетонні вироби) в кількості 42 шт., стан якої унеможливлює її використання. Тобто в заяві зазначені залізобетонні вироби, як готова продукція АТ «Будіндустрія». Отже контролюючим органом не спростовується факт, що визначено товари які належать тільки АТ «Будіндустрія», без врахування майна ТОВ «Юнібілд». Фактичний обсяг знищеної продукції товариства визначено тільки після проведення інвентаризації проведеної представниками ТОВ «Юнібілд».

Також матеріали справи свідчать, що у червні 2022 року підприємством списано на загальновиробничі витрати (рах. 91) та в подальшому на витрати виробництва (рах. 232) та на собівартість реалізованих робіт і послуг (рах. 903) вартість матеріалів (рах. 201) у розмірі 101 136 716 грн, як такі, що використані на формування елементів захисту об'єктів будівництва від руйнування, втрати чи пошкодження внаслідок російської воєнної агресії.

Відповідно до укладених договорів генерального підряду ТОВ «Юнібілд» виступало генеральним підрядником на будівництві наступних об'єктів будівництва:

1. На підставі договору №19-10/20 від 19.10.2020 Генерального підряду на будівництво об'єкту «Будівництво офісно-житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Березняківській, 29 у Дніпровському районі м. Києві», укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пайнері Парк»;

2. На підставі договору №14/08-20Д від 14.08.2020 Генерального підряду на будівництві об'єкту «Нове будівництво житлового комплексу на вул. Драгоманова, 31 у Дарницькому районі м. Києва», укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр Позняки»;

3. На підставі договору №ЮБ-030320 від 03.03.2020 Генерального підряду на будівництво об'єкту: офісна будівля В04, що є складовою об'єкту житлово-офісний комплекс з об'єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім'ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт В04»;

4. На підставі договору №ЮБ-100320 від 03.03.2020 Генерального підряду на будівництво об'єкту: офісна будівля В06, що є складовою об'єкту житлово-офісний комплекс з об'єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім'ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт В06»;

5. На підставі договору №0602-20 від 06.02.2020 Генерального підряду на будівництво об'єкту; «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення та соціально-побутового обслуговування на вул. Вавилових, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва», укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пайнері Парк»;

6. На підставі договору №21-10/20 від 21.10.2020 Генерального підряду на будівництво об'єкту Житлово-офісний комплекс з торговими приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом на пр. Перемоги 42 в Шевченківському районі м. Києві (Другий пусковий комплекс), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Елонг».

У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, численними обстрілами міста Києва, що призводять до руйнуваннями інфраструктури та майна на території міста Києва, між ТОВ «Юнібілд», як Генеральним підрядником, та Замовниками будівництва укладено додаткові угоди до договорів підряду. Так відповідно до умов додаткових угод ТОВ «Юнібілд» як Генпідрядник, за власний рахунок, з власних матеріалів та на власних розсуд забезпечує схоронність та захист Об'єкту будівництва шляхом улаштування на Об'єкті будівництва тимчасових захисних монолітних бетонних конструкцій та тимчасових захисних збірних залізобетонних конструкцій, а також вживає інших заходів та дій для забезпечення схоронності та захисту Об'єктів будівництва.

Створення елементів захисту здійснювалось силами співробітників товариства на підставі наказу від 02.05.2022 № 42/1.

Елементи захисту створено позивачем власними силами, з будівельних матеріалів, які знаходились на складі ТОВ «Юнібілд», всі документи по придбанню матеріалів за весь період перевірки (з 06.12.2018 по 31.03.2024), регістри бухгалтерського обліку і журнали господарських операцій, підтвердження наявності трудового ресурсу, необхідного для самостійного створення елементів захисту надано товариством під час перевірки. Так на підтвердження наявності будівельних матеріалів та трудових ресурсів контролюючому органу надано: оборотно-сальдову відомість за рахунками 201, 20311, 204, 206, 207, 209 за 02.05.2022; штатний розклад TOB «Юнібілд» від 01.05.2022, затверджений наказом №03-ШР від 01.05.2022.

На підставі додаткових угод до договорів Генерального підряду та наказу від 02.05.2022 № 42/1, ТОВ «Юнібілд» провело списання матеріалів, що були спрямовані на улаштування захисних конструкцій. Зазначена операція була також оформлена актами списання та специфікаціями.

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Юнібілд» забезпечило охорону та схоронність об'єктів будівництва, шляхом улаштування захисних конструкцій на вказаних об'єктах будівництва. Метою улаштування захисних конструкцій стало убезпечення будівельних об'єктів від протиправних дій третіх осіб по розкраданню матеріалів та обладнання на будівельних об'єктах та недопущення пошкодження/руйнування та знищення будівельних об'єктів через постійні обстріли м. Києва у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

У зв'язку з необхідністю відновлення процесів будівництва, стабілізацією ситуації у місті Києві та готовністю до введення в експлуатацію частини об'єктів за погодженням із замовниками будівництва, на підставі наказу №56 від 10.08.2022, прийнято рішення щодо демонтажу елементів захисту на об'єктах готових до введення в експлуатацію та на яких відсутня необхідність подальшого захисту.

Так, у період з 10.08.2022 по 18.12.2023 на об'єктах будівництва, відповідно до їх готовності до введення в експлуатацію (Житлово-офісний комплекс з торговими приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом на пр. Перемоги 42 в м. Києві - введено в експлуатацію 19.09.2022; Житлово-офісний комплекс, з об'єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами (офісна будівля В06) на вул. Хохлових Сім'ї, 8 в м. Києві-введено в експлуатацію 06.10.2022; Житловий комплекс на вул. Драгоманова, 31 в м. Києві - введено в експлуатацію 25.12.2023;) здійснювався поступовий демонтаж елементів захисту власними силами ТОВ «Юнібілд», що підтверджується нарядами-допусками на виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Юнібілд».

Вивезення демонтованих елементів захисту, здійснювався з залученням третіх осіб, а саме ТОВ «Євротрансгруп», на підставі договору №05/02/19 на послуги з вивезення великогабаритних, будівельних, твердих побутових відходів від 01.02.2019, та ТОВ «ТПК Екосвіт» на підставі договору №ЮБ-2210-177В04 про надання послуг від 06.10.2022, що підтверджується актами наданих послуг.

У ході проведення перевірки контролюючим органом надано запити №9 від 03.09.2024 та №10 від 06.09.2024 щодо списання сировини й матеріалів. У відповідь на зазначені запити ТОВ «Юнібілд» надано відповідь №б/н від 09.09.2024 та документи, визначені у тексті запиту.

Крім того, для підтвердження економічної доцільності понесених витрат з облаштування захисних споруд підприємством наведені розрахунки, за якими загальна сума вартості об'єктів будівництва згідно з кошторисною документації складає 4 049 586 498,95 грн, а загальна сума списання (витрат) складає 101 136 715,70 грн. Таким чином, за твердженням позивача, витрати на зведення елементів захисту становлять 2,5 відсотка від загальної вартості будівництва.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до акту перевірки ТОВ «Юнібілд» мало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Будконстракшин» (код ЄДРПОУ 44129408), ТОВ «Київ Ліфт» (код ЄДРПОУ 39379492) та ТОВ «МТД Фасад» (код 42920125) з придбання будівельних робіт.

З метою дослідження фінансово-господарських взаємовідносини з зазначеними контрагентами податковим органом направлено позивачу запити від 07.08.2024 №2, від 07.08.2024 №4, в яких контролюючий орган пропонував надати пояснення та такі документи:

- первинні документи, що свідчать про поставку товарів (робіт, послуг), зокрема договори, додаткові угоди до них, податкові та видаткові накладні, акти наданих послуг, виконаних робіт, розрахунки коригування до податкових накладних;

- документи, що підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні, шляхові листи), розвантаження-навантаження, зберігання (договори, акти приймання-передачі ТМЦ, акти наданих послуг, виконаних робіт);

- документи, які посвідчують якість товару, його відповідність вимогам законодавства (сертифікати якості та походження, документи про сертифікацію тощо);

- документи щодо складського обліку ТМЦ та їх використання в господарській діяльності підприємства, зокрема: прибуткові та видаткові накладні, відомості, приймально- здавальні документи, акти приймання ТМЦ, відомості обліку залишків матеріалів на складі, акти введення в експлуатацію тощо;

- картки рахунків 631, 685, 361, 377 та інших по зазначених контрагентах; інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій.

На виконання зазначених запитів позивачем надано перелік документів, які визначені у тексті запиту, з врахуванням специфіки господарських операцій з вказаними контрагентами.

Так, як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Юнібілд» та ТОВ «Будконстракшин» укладено договір підряду №01/04-21 від 01.04.2021 на виконання загальнобудівельних робіт по піскоструменевому очищенню, фарбуванню металевих та залізобетонних конструкцій на об'єкті: Технічне переоснащення цеху виробництва вапна ТОВ «Розвадів Будматеріали» по вул. С. Бандери в с. Розвадів, Миколаївського р-ну Львівської обл., договір підряду №17/05-21 від 17.05.2021 на виконання загальнобудівельних робіт по монтажу фасаду з профільованого листа на об'єкті: Технічне переоснащення цеху виробництва вапна по вул. С. Бандери, 40 в с. Розвадів, Миколаївського р-ну, Львівської обл., договір підряду № 20/05-21 від 20.05.2021 на виконання ремонтних робіт на об'єкті: ремонт корпусу №1 (деревообробний) та корпусу №2 (транспортний цех) під виробничо-складський комплекс по виробництву компонентів для електронної промисловості по вул. Якутська, 3 в Святошинському районі м. Києва, договір підряду № 16/06-21 від 16.06.2021 на ремонтні роботи по внутрішньому оздобленню на об'єкті адміністративно-побутовий корпус (АПК) за адресою: вул. Якутська, 3 у Святошинському районі м. Києва, договір підряду № 04/08-21 від 04.08.2021 на демонтажні роботи з Технічного переоснащення заводу силікатної цегли на вул. С. Бандери, 40, село Розвадів, Миколаївського р-ну, Львівської обл. (т. 4 а.с. 125-170).

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаними договорами сторонами оформлено: акти приймання виконаних робіт (КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3); виписки по рахунках; платіжні інструкції та реєстр податкових накладних, акт-допуск на виконання заміни одиниць та вузлів технологічного устаткування цехів та споруд на території діючого підприємства, акт прийому-передачі будівельного майданчика, припис, лист №11/12-21 від 11.12.2021 щодо переліку персоналу, який працює на об'єктах ТОВ «Розвадів Будматеріали» (т. 4 а.с. 171-250, т. 5 а.с. 1-45, 137-140).

Крім того, між ТОВ «Юнібілд» та ТОВ «Київ-Ліфт» укладено договір підряду №07-02 від 07.02.2019 на виконання комплексу загальнобудівельних робіт по улаштуванню внутрішніх мереж ОДС на будівництві «Житлові будинки з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдака 101 у Дніпровському районі м. Києва (житловий будинок №29, секція А, Б), договір підряду №07-03 від 13.03.2019 на виконання комплексу загальнобудівельних робіт по улаштуванню внутрішніх мереж ОДС на будівництві «Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на ділянці №85 у 4-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №1,2), договір підряду №08-02 від 08.02.2019 на виконання комплексу загальнобудівельних робіт по улаштуванню внутрішніх мереж ОДС на будівництві «Житлові будинки з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдака, 101 в Дніпровському районі м. Києва (житловий будинок №18,19,20,21).

На підтвердження виконання зобов'язань по зазначеним договорам підряду сторонами оформлено: договірна ціна, акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3); платіжні інструкції та реєстр податкових накладних (т. 5 а.с. 46-122).

Крім іншого, між ТОВ «Юнібілд» та ТОВ «МТЛ Фасад» укладено договір підряду №32 від 15.09.2019 на виконання комплексу робіт по оздобленню та утепленню фасаду будинку №22-25 (секція 22) на будівництві «Житлові будинки з об'єктами соціально- культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва.

На підтвердження виконання зобов'язань по зазначеному Договору підряду, сторонами оформлено: протокол погодження обсягів та вартості робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) (т. 5 а.с. 123-136).

Крім того, на підтвердження придбання ТОВ «Юнібілд» залізобетонних конструкцій та будівельних матеріалів, які в подальшому були використані товариством для зведення та улаштування на об'єктах будівництва в м. Києві ряду тимчасових монолітних бетонних та захисних збірних залізобетонних конструкцій позивачем надані договори поставки, інвентаризаційні описи, видаткові накладні, накладні тощо) (т. 6 а.с. 54-250, т. 7, т. 8).

Окрім зазначеного у ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Юнібілд» строків сплати до відповідного бюджету утриманого військового збору та податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати за період з лютого по вересень 2022 року.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновків про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, ТОВ «Юнібілд» під час проведення процедури списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з їх знищенням керувалося нормами чинного на той час законодавства з урахуванням відповідних роз'яснень компетентних органів, на підтвердження чого надало необхідні документи, по-друге, виконання робіт з облаштування захисних споруд та подальший їх демонтаж за минуванням потреби підтверджується первинними документами та відповідає меті господарської діяльності з огляду на загальну вартість об'єктів будівництва, по-третє, реальний характер господарських відносин позивача з ТОВ «Київ-Ліфт», ТОВ «Будконстракшин» і ТОВ «МТД Фасад» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, окремі недоліки яких як і можливе порушення податкової дисципліни контрагентами позивача не свідчать про безтоварність господарських операцій, по-четверте, несвоєчасне сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору зумовлена введенням воєнного стану та неможливістю виконання своїх зобов'язань підприємством, які, у свою чергу, були виконані за першої ж можливості.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону № 996-XIV підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано ГУ ДПС у м. Києві, наявні у матеріалах справи та надані під час перевірки первинні документи та регістри бухгалтерського обліку складені належним чином та мають усі необхідні обов'язкові реквізити, передбачені Законом № 996-XIV.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що твердження ГУ ДПС у м. Києві про порушення пункту 44.1 статті 44 ПК України з боку позивача є безпідставним та не відповідають дійсності.

Згідно із пунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Як було встановлено раніше, ТОВ «Юнібілд» у періоді, що перевірявся, складало фінансову звітність відповідно до вимог П(С)БО і МСФЗ, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначено позивачем належним чином відповідно до законодавства, а саме - шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності ТОВ «Юнібілд», на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

За приписами пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що всі витрати відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Юнібілд» одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, що підтверджується наданими під час перевірки представникам ГУ ДПС у м. Києві регістри бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

При цьому, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством (абзац 8 пункту 11 П(С)БО 16 «Витрати»).

Згідно з пунктом 20 П(С)БО 16 «Витрати» до інших операційних витрат у тому числі включаються: втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової та податкової звітності відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV та підпунктом 1.2 пункту 1 Положення №88 ТОВ «Юнібілд» здійснювалась на підставі належним чином оформлених первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що були надані в ході проведення перевірки контролюючому органу.

При цьому, правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, вибір системи регістрів обліку та порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації, відповідно до статті 8 Закону № 996-XIV визначено позивачем самостійно.

Як було встановлено вище, відповідно до Акту перевірки ТОВ «Юнібілд» у періоді, що перевірявся, здійснило списання матеріалів (нестачі і втрати від псування цінностей) на суму 7 147 200,44 грн, як такі, що були пошкоджені під час військових дій.

Так, у період з 01.03.2022 по 18.03.2022 внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією з боку російської федерації, зокрема, бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, позивачу завдано майнової шкоди, зокрема, пошкоджено та знищено майно ТОВ «Юнібілд», яке було розташовано на об'єкті будівництва у місті Чернігові по вулиці Індустріальна, 11, яке належить AT «Будіндустрія».

AT «Будіндустрія», як власником об'єкту будівництва, було подано 20.04.2022 до Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення та було повідомлено листом позивача, що майно ТОВ «Юнібілд», яке знаходилось на об'єкті будівництва у місті Чернігові по вулиці Індустріальній, 22, було пошкоджено та його стан унеможливлює подальше використання.

У зв'язку з порушенням кримінального провадження 21.04.2022 працівниками правоохоронного органу було зафіксовано факт пошкодження майна на об'єкті будівництва за вказаною адресою, про що було складено відповідний протокол огляду місця події (обстрілів).

Зважаючи на активні бойові дії, ТОВ «Юнібілд» було прийнято рішення з 01.03.2022 щодо тимчасового призупинення діяльність товариства на зазначеному об'єкті. Щодо працівників підприємства були прийняті відповідні накази про призупинення трудових відносин.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, позивач зазначив, що у період з 01.03.2022 по 18.03.2022 на об'єкті будівництва у місті Чернігові по вулиці Індустріальній, 11, яке належить AT «Будіндустрія», уповноважені представники ТОВ «Юнібілд» не були присутні, доступ до об'єкта будівництва був відсутній.

У зв'язку із знищенням запасів під час військових дій на зазначеному об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд» прийнято рішення про списання з бухгалтерського обліку запасів, які були знищені та пошкоджені під час військових дій, які втратили свої якісні властивості та непридатні до подальшого використання. Це рішення було оформлено наказом №43/1 від 05.05.2022 про списання запасів під час військових дій на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд» в місті Чернігові по вулиці Індустріальна, будинок 11.

У ході проведення перевірки контролюючим органом надано запит від 21.08.2024 № 5 щодо списання сировини та матеріалів. У відповідь на зазначений запит ТОВ «Юнібілд» надано документи, які підтверджують факт настання надзвичайної події, а також обсяг матеріалів, які знаходились на об'єкті будівництва, а саме:

- наказ №39/1 від 27.04.2022 про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд»;

- протокол інвентаризаційної комісії ТОВ «Юнібілд» від 04.05.2022;

- наказ №43/1 від 05.05.2022 про списання запасів під час військових дій на об'єкті будівництва ТОВ «Юнібілд» в місті Чернігові по вулиці Індустріальна, будинок 11 АТ «Будіндустрія»;

- акт списання ТОВ «ЮНІБІЛД» № 2 від 06.05.2022, а також інвентаризаційний опис запасів від 04.05.2022;

- заяву АТ «Будіндустрія» про вчинення кримінального правопорушення № 1/2004 від 20.04.2022;

- повідомлення Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області про реєстрацію заяви АТ «Будіндустрія» про вчинення кримінального правопорушення за № 1/2004 від 20.04.2022;

- повідомлення АТ «Будіндустрія» від 20.04.2022 про пошкодження майна ТОВ «ЮНІБІЛД» на об'єкті будівництва в місті Чернігові по вулиці Індустріальна, будинок 11;

- копії документів, що підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей на об'єкт будівництва в місті Чернігові по вулиці Індустріальна, будинок 11.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, контролюючий орган не прийняв у повному обсязі вказані документи з підстав:

- дефектності листа від 20.04.2022 АТ «Будіндустрія» про пошкодження майна ТОВ «Юнібілд», оскільки він складений не на офіційному бланку та не містить обов'язкові реквізити, а тому зазначений лист носить інформативний характер та не впливає на визначення розміру збитків завданих товариству, який встановлюється виключно в ході проведення інвентаризації;

- у заяві АТ «Будіндустрія» від 20.04.2022 №1/2002 до Чернігівського РУП ГУ ПП в Чернігівській області про вчинення кримінального правопорушення наведено перелік майна та попередній опис завданої шкоди, у тому числі зазначено вантажні вагони, які належать іншим юридичним особам. Також зазначено, що пошкоджена готова продукція АТ «Будіндустрія» (залізобетонні вироби) в кількості 42 шт., стан якої унеможливлює її використання. Тобто в заяві зазначені залізобетонні вироби, як готова продукція АТ «Будіндустрія». Отже контролюючим органом не спростовується факт, що визначено товари які належать тільки АТ «Будіндустрія», без врахування майна ТОВ «Юнібілд». Фактичний обсяг знищеної продукції товариства визначено тільки після проведення інвентаризації проведеної представниками ТОВ «Юнібілд».

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що у рішенні про результати розгляду скарги контролюючим органом зазначено про неприйняття листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що засвідчує військову агресію російської федерації проти України, як форс-мажорну обставину, оскільки воно адресовано не ТОВ «Юнібілд», а всім кого це стосується.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що, як правильно зауважено Київським окружним адміністративним судом, у листі від 05.05.2022 № 3781/7/99-00-04-01-03-07 ДПС України з метою правомірного формування витрат для цілей оподаткування, які пов'язані із псуванням або знищенням майна платника податків у зв'язку із форс-мажорними обставинами, повідомила про таке.

Як вже було зазначено вище, положеннями ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі и втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16 «Витрати»).

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві проводиться інвентаризація. Організація, основні правила та порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення №879).

Пунктом 7 Положення №879 передбачено випадки обов'язкової інвентаризації, яка проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства, зокрема у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) або у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

При цьому згідно з пунктом 8 Положення №879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Інвентаризація об'єктів державної власності проводиться відповідно до Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121.

Законом України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Також Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно із пунктом 1 статті 141 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Зважаючи на вказане, врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс-мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов'язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Підпунктом 69.28 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» ПК України врегульовано питання підтвердження операцій платника первинними документами на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

ДПС України у листі зазначає, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є підтвердженням настання форс-мажорних обставин, окрім того на період настання форс- мажорних обставин, додатково слід зазначити що станом на дату настання форс-мажорної обставини, а також на дату проведення перевірки територія міста Чернігів віднесено до переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Аналогічне положення викладено у роз'ясненні ДПС України з категорії 101.15 розділу «Запитання - відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua), де йдеться про те, що листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами). Отже, щоб пункт 32 прим. 1 підрозд. 2 розділу XX ПК України працював, додатково отримувати індивідуальний сертифікат немає потреби.

Міністерство фінансів України своїм листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254 «Про розгляд запиту» на запит Державної податкової служби України надано роз'яснення щодо питань, пов'язаних із порядком списання знищеного або зіпсованого майна у зв'язку із російською збройною агресією проти України. Так відповідно до цього листа:

«Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Згідно із Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (далі також - Порядок № 419), та Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі також - Положення №879), проведення інвентаризації обов'язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов'язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв'язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Підприємства, зазначені в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, зобов'язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з'явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Керівники підприємств, зазначених в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення № 879 під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом, застосовуються інвентаризаційні описи, які оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 (далі також - Положення № 879).

Згідно з Положенням № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326.

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Таким чином, необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у стаді витрат підприємства».

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що територія Чернігівської міської територіальної громади у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 віднесено до територій активних бойових дій, а відтак, як свідчать матеріали справи, після відновлення можливості провести фактичну інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «Юнібілд» проведено процедуру інвентаризації.

Таким чином, ТОВ «Юнібілд» під час проведення процедури списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з їх знищенням діяло відповідно до рекомендацій, наданих ДПС України, та на підставі документів, які підтверджують правомірність та обсяг товарно- матеріальних цінностей, які було знищено та підлягають списанню, як таких, що було знищено в наслідок військових дій.

Відповідно до пункту 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПК України (у редакції, яка діяла на дату списання товарно-матеріальних цінностей) тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари:

- придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану;

- придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у пункті 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПК України операцій норми пункту 198.5 статті 198 ПК України не застосовуються.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позиція відповідача щодо донарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України у травні 2022 року на суму 7 147 200,44 грн, у тому числі ПДВ - 1 429 440,09 грн, та не визнання понесених ТОВ «Юнібілд» збитків на зазначену суму є безпідставною та такою, що сформована без належного дослідження наданих документів.

Крім того, як було встановлено раніше, у результаті аналізу регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що у червні 2022 року підприємством списано на загальновиробничі витрати (рах. 91) та в подальшому на витрати виробництва (рах. 232) та на собівартість реалізованих робіт і послуг (рах. 903) вартість матеріалів (рах. 201) у розмірі 101 136 716 грн, як такі, що використані на формування елементів захисту об'єктів будівництва від руйнування, втрати чи пошкодження внаслідок російської воєнної агресії.

Відповідно до укладених договорів генерального підряду, що наявні в матеріалах справи ТОВ «Юнібілд» та відомості про які були зазначені вище, виступало генеральним підрядчиком на будівництві ряду об'єктів будівництва.

У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, численними обстрілами міста Києва, що призводили до руйнувань інфраструктури та майна на території міста Києва, між ТОВ «Юнібілд», як Генеральним підрядником, та Замовниками будівництва укладено Додаткові угоди до Договорів підряду, відповідно до умов яких ТОВ «Юнібілд», як Генпідрядник, за власний рахунок, з власних матеріалів та на власних розсуд забезпечує схоронність та захист Об'єктів будівництва шляхом улаштування на Об'єктах будівництва тимчасових захисних монолітних бетонних конструкцій та тимчасових захисних збірних залізобетонних конструкцій, а також вживає інших заходів та дій для забезпечення схоронності та захисту Об'єктів будівництва.

Створення елементів захисту здійснювалось силами співробітників позивача на підставі наказу від 02.05.2022 № 42/1.

Елементи захисту створено позивачем власними силами, з будівельних матеріалів, які знаходились на складі ТОВ «Юнібілд». При цьому всі документи щодо придбання матеріалів за весь період перевірки (з 06.12.2018 по 31.03.2024), регістри бухгалтерського обліку і журнали господарських операцій, підтвердження наявності трудового ресурсу, необхідного для самостійного створення елементів захисту, було надано під час перевірки, зокрема, оборотно-сальдову відомість за рахунками 201, 203, 204, 206, 207, 209 за 02.05.2022; штатний розклад TOB «Юнібілд» від 01.05.2022, затверджений наказом №03-ШР від 01.05.2022.

На підставі додаткових угод до договорів Генерального підряду та наказу від 02.05.2022 № 42/1 ТОВ «Юнібілд» провело списання матеріалів, що були спрямовані на улаштування Захисних конструкцій. Зазначена операція також була оформлена актами списання та специфікаціями.

Таким чином, ТОВ «Юнібілд» забезпечило охорону та схоронність об'єктів будівництва, шляхом улаштування захисних конструкцій на вказаних об'єктах будівництва. Метою улаштування захисних конструкцій стало убезпечення будівельних об'єктів від протиправних дій третіх осіб по розкраданню матеріалів та обладнання на будівельних об'єктах та недопущення пошкодження/ руйнування та знищення будівельних об'єктів через постійні обстріли м. Києва у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

У зв'язку з необхідністю відновлення процесів будівництва, стабілізацією ситуації у місті Києві та готовністю до введення в експлуатацію частини об'єктів за погодженням з Замовниками будівництва, на підставі наказу №56 від 10.08.2022 прийнято рішення щодо демонтажу елементів захисту на об'єктах готових до введення в експлуатацію та на яких відсутня необхідність подальшого захисту.

Так, у період з 10.08.2022 по 18.12.2023 на об'єктах будівництва, відповідно до їх готовності до введення в експлуатацію (житлово-офісний комплекс з торговими приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом на пр. Перемоги 42 в м. Києві - введено в експлуатацію 19.09.2022; житлово-офісний комплекс, з об'єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами (офісна будівля В06) на вул. Хохлових Сім'ї, 8 в м. Києві-введено в експлуатацію 06.10.2022; житловий комплекс на вул. Драгоманова, 31 в м. Києві - введено в експлуатацію 25.12.2023) здійснювався поступовий демонтаж елементів захисту власними силами ТОВ «Юнібілд», що підтверджується нарядами-допусками на виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Юнібілд».

Вивезення демонтованих елементів захисту, здійснювався з залученням третіх осіб, а саме ТОВ «Євротрансгруп» на підставі договору №05/02/19 на послуги з вивезення великогабаритних, будівельних, твердих побутових відходів від 01.02.2019, та ТОВ «ТПК Екосвіт» на підставі договору №ЮБ-2210-177В04 про надання послуг від 06.10.2022 та підтверджується актами наданих послуг.

У ході проведення перевірки контролюючим органом надано запити № 9 від 03.09.2024 та № 10 від 06.09.2024 щодо списання сировини й матеріалів, у відповідь на які ТОВ «Юнібілд» надано документи, запитувані відповідачем.

Контролюючий орган дійшов висновку, що до перевірки не надано інформацію та підтверджуючі документи щодо: придбання, зберігання та переміщення матеріалів, що були використані для елементів захисту об'єктів будівництва; переліку працівників ТОВ «Юнібілд», безпосередньо задіяних у створенні елементів захисту об'єктів будівництва та будівельної техніки, яка використовувалась для спорудження та демонтажу елементів захисту; а також технологічна документація (графічні та текстові документи: ескізні та робочі проекти, розрахунки, малюнки, креслення, пояснювальні записки тощо), фото чи відеофіксація елементів захисту та елементів захисту об'єктів будівництва по кожному об'єкту.

Водночас, на переконання колегії суддів, таке твердження апелянта не відповідає дійсності, оскільки позивачем під час перевірки надано повний перелік документів, які підтверджують наявність матеріалів та працівників, необхідних для створення елементів захисту. Наявність відео або фотофіксації елементів захисту не передбачено жодним документом, а отже у товариства відсутній обов'язок щодо їх створення, збереження та надання.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що первинні документи та регістрів бухгалтерського обліку, що були надані ТОВ «Юнібілд» працівникам ГУ ДПС у м. Києві, складені належним чином та мають усі необхідні обов'язкові реквізити, передбачені Законом 996-XIV.

Отже, всі витрати, відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Юнібілд» одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, про що свідчать надані під час перевірки працівникам ГУ ДПС у м. Києві регістри бухгалтерського обліку. При цьому, в акті перевірки посадовими особами контролюючого органу наведено кореспонденцію, якою факт зменшення активів, збільшення зобов'язань та зменшення капіталу також підтверджується.

На підставі викладеного вище, зазначене списання на загальновиробничі витрати (рах. 91) та в подальшому на витрати виробництва (рах. 232) та на собівартість реалізованих робіт і послуг (рах. 903) матеріалів, які використані на формування елементів захисту об'єктів будівництва, є правомірним та підтверджено документально.

Крім того, як правильно підкреслив суд першої інстанції, податковим органом не враховано, що понесення витрат на проведення заходів щодо спорудження захисних споруд на об'єктах будівництва здійснено в межах господарської діяльності та є економічно доцільним.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю визнається діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Указаний висновок узгоджується із змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Разом з тим, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі; операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій та не може бути беззаперечним свідченням того, вона не пов'язана з господарською діяльністю платника податків.

Із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

Для підтвердження економічної доцільності понесених витрат необхідно визначити економічних ефект від їх впровадження.

Так, як було встановлено вище, загальна сума вартості об'єктів будівництва згідно з кошторисною документацією складає 4 049 586 498,95 грн, а загальна сума списання (витрат) - 101 136 715,70 грн. Тобто, витрати на зведення елементів захисту становили 2,5 відсотка від загальної вартості будівництва, а отже понесення зазначених витрат є цілком економічно обґрунтованими витратами, спрямованими на збереження майна на об'єктах будівництва.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Випадків використання товарів, у операціях передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, як правильно встановив суд першої інстанції, у діяльності TОB «Юнібілд» не було, операції щодо зведення захисних споруд є витратами позивача, пов'язаними з господарською діяльністю, а отже немає підстав до застосування правил, передбачених пунктом 198.5 статті 198 ПК України, позаяк відсутні підстави для нарахування «умовних» зобов'язань з податку на додану вартість.

Також, як було встановлено вище, відповідно до акту перевірки ТОВ «Юнібілд» мало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Будконстракшиин», ТОВ «Київ Ліфт» та ТОВ «МТД Фасад» з придбання будівельних робіт.

З метою дослідження фінансово-господарських взаємовідносини з зазначеними контрагентами податковим органом направлено товариству запити від 07.08.2024 №2 та №4 про надання пояснень та копії документів щодо цих контрагентів.

На виконання зазначених запитів позивачем надано перелік документів, які визначені у тексті запиту з врахуванням специфіки господарських операцій з указаними вище контрагентами.

Аналіз змісту договорів у поєднанні з наданими та складеними на їх виконання первинними документами, які відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону № 996-XIV, дають підстави погодитися з висновками суду першої інстанції про документальне підтвердження отримання позивачем будівельних та ремонтних робіт від вказаних контрагентів.

На час укладення та виконання договорів підряду ТОВ «Будконстракшин», ТОВ «Київ Ліфт» та ТОВ «МТД Фасад») були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто мали достатній обсяг правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Також відкриті для позивача інформаційні бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, наповнення яких здійснюється контролюючими органами відповідно до статті 19-1 ПК України, в т.ч. і відповідачем, станом на дату укладення та виконання відповідних правочинів не містили інформації, яка б обмежувала контрагентів в їх правоздатності, або б ставила під сумнів можливість виконання укладених правочинів з боку постачальників.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону №996-XIV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При цьому ПК України та Закон №996-XIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

С першої інстанції правильно звернув увагу, що у відповідача наявні заперечення саме щодо відсутності документів, зокрема, передбаченими договорами. Водночас, час виходячи з умов укладених договорів підряду, роботи не є безоплатно отриманими. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування угод про безоплатне виконання ремонтних та будівельних робіт. Більш того, сам же відповідач в акті перевірки підтверджує проведення розрахунків та відсутність заборгованості позивача перед контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на умовах статей 598, 599, 600, 601 Цивільного кодексу України припинено відповідні зобов'язання перед контрагентами, що є належним підтвердженням щодо проведення відповідних розрахунків.

Визначені контролюючим органом як ненадані документи, а саме: затверджена та погоджена в установленому порядку проектно-кошторисна документація, акти прийому-передачі підряднику матеріалів, підписаних уповноваженими представниками сторін та звіти про використання матеріалів генпідрядника, список працівників підрядника, що працювали на об'єкті, журнали доступу до об'єктів будівництва, тощо, не є первинними документами у розумінні Закону №996-XIV, а отже їх відсутність або наявність не впливає на визначення об'єктів оподаткування та їх розмір, а за змістом та формою є документами, які підприємство визначає, як необхідні для роботи самостійно.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Судом встановлено, що всі надані документи, у тому числі довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних робіт за довільною формою відповідають за своєю формою та змістом первинним документам, та можуть бути підставою для обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

Щодо відсутності деталізації послуг в актах виконаних робіт, суд першої інстанції зазначив, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.

Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом (постанови від 12.02.2020 по справі № 813/3577/13-а, від 20.03.2020 у справі № 560/3956/18; від 15.04.2020 у справі № 240/5420/18; від 02.07.2020 у справі № 560/711/19), у яких неодноразово зазначалось, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.

Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до пункту 7 МСБО 18 «Дохід» доході - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Таким чином, твердження апелянта про отримання безоплатних будівельних та ремонтних робіт позивачем не підтверджено належними доказами та спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що згідно з матеріалами справи, документи, що підтверджують виконання будівельних та ремонтних робіт, були наявні у відповідача, однак зазначене не було належним чином відображено та описано посадовими особами, що проводили перевірку позивача, у відповідному акті перевірки.

Щодо відсутності реального (законного) джерела придбання робіт у контрагентів, виконавців позивача по ланцюгу, наявністю дефектів у первинних документах, наявністю в АІС «Податковий блок» (АТС «Податковий блок» - за актом перевірки застосовується різна абревіатура) інформації щодо порушення контрагентами по ланцюгу виконання робіт податкового законодавства суд зазначає таке.

Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 та, зокрема, від 14.12.2021 у справі № 280/3376/19 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Відтак, будь-яка неправомірна діяльність контрагента не може бути визнана беззаперечною підставою для притягнення до відповідальності платника податку. Згідно із статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Колегія суддів зазначає. що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 також сформульована низка правових висновків про те, що:

1) « 102. При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб'єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обгрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов'язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.»;

2) « 105. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.»;

3) « 109. Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.»;

4) « 114. Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер».

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

З огляду на викладене, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Виходячи з наведеного у сукупності колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2024 №0124136/0706, №0124087/0706, №0124129/0706, №0124133/0706, №0124134/0706.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору у період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно наданих первинних документів перевіркою за період лютого 2022 року по серпень 2022 року встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 5 306 268,33 грн, а саме: за лютий 2022 року - 1 263 788,98 грн; за березень 2022 року - 499 826,09 грн; за квітень 2022 року - 569 346,19 грн; за травень 2022 року - 357 510,67 грн; за червень 2022 року - 990 480, 89 грн; за липень 2022 року - 1 050 903,73 грн; за серпень 2022 року - 574 411,78 грн.

Перевіркою своєчасності та повноти перерахування військового збору до бюджету за період лютого 2022 року по вересень 2022 року встановлено його несвоєчасну сплату у загальній сумі 547 588,26 грн, а саме: за лютий 2022 року - 105 315,05 грн; за березень 2022 року - 41 652,20 грн; за квітень 2022 року - 47 445, 55 грн; за травень 2022 року - 29 792,56 грн; за червень 2022 року - 82 540,11 грн; за липень 2022 року - 87 479,49 грн; за серпень 2022 року - 78 998,68 грн; за вересень 2022 року - 74 364,62 грн.

У зв'язку з порушенням встановлених строків оплати, контролюючим органом застосовано штрафні санкції відповідно до податкових повідомлень-рішень від 31.10.2024 № 12541724025 (форма «Д») та №12544024025 (форма «Д»).

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про протиправність спірних індивідуальних актів колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги та мотивів відзиву на неї вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати - податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171 ПК України).

Статтею 168 ПК України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, пунктом 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України (у редакції, що діяла з 01.01.2022) податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 1 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (підпункт 168.4.7 пункту168.4 статті 168 ПК України).

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК України (підпункт 1.5 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Згідно із пунктом 125-1.1 статті 125-1 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За правилами пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, відповідно до вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, зокрема, щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Відтак, не зважаючи на можливість або відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, позивач звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, зокрема, щодо сплати податків та зборів за I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року) на підставі положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Крім того, на виконання вимог, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303, який набрав чинності 06.09.2022, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків та перелік документів на підтвердження (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства підтверджує відсутність у позивача правової процедури до 06.09.2022 підтвердити неможливості виконання своїх податкових обов'язків у період з лютого по вересень 2022 року (період неможливості виконання своїх зобов'язань щодо виконання своїх податкових зобов'язань, у тому числі обов'язок податкового агенту).

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з вересня 2022 року ТОВ «Юнібілд», керуючись положеннями підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, виконано свої зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується документально та встановлено у ході перевірки.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог абзацу 12 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом восьмим цього підпункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

Оскільки, що підтверджується матеріалами справи, свій обов'язок щодо сплати таких податків був виконаний ТОВ «Юнібілд» у період до 31 грудня 2022 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи контролюючого органу про наявність у такого платника податків зобов'язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України закріплено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відсутність порушення податкової дисципліни з боку позивача свідчить про відсутність підстав застосування до такого платника податків штрафних санкцій спірними індивідуальними актами від 31.10.2024.

Судовою колегією враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне рішення виготовлено 13 січня 2026 року.

Попередній документ

133302294

Наступний документ

133302296

Інформація про рішення:

№ рішення:	133302295
№ справи:	320/8740/25
Дата рішення:	13.01.2026
Дата публікації:	16.01.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (16.02.2026)
Дата надходження:	12.02.2026
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

17.03.2025 12:00	Київський окружний адміністративний суд
28.04.2025 15:00	Київський окружний адміністративний суд
06.05.2025 13:00	Київський окружний адміністративний суд
13.05.2025 12:00	Київський окружний адміністративний суд
27.05.2025 15:00	Київський окружний адміністративний суд
16.06.2025 12:00	Київський окружний адміністративний суд
22.07.2025 12:00	Київський окружний адміністративний суд
13.01.2026 10:00	Шостий апеляційний адміністративний суд