П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23925/25
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки, який складає 8913,83 грн, при призначенні йому пенсії за віком на підставі заяви від 17.06.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком з 17.06.2025 року (дата звернення) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2022, 2023, 2024 роки), з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 2015 року він отримував пенсію за вислугу років (як докер-механізатор, працівник порту). У 2025 році, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з питанням про призначення пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Того ж дня позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рік. Позивач вважає, що оскільки вперше пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому призначена у 2025 році, то до його пенсії має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарних роки, з яких сплачено страхові внески, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки, а не попередній показник за 2014-2016 роки.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, шо пенсія позивачу обчислена з урахуванням норм пенсійного законодавства та у випадку позивача має місце переведення з одного виду пенсії на інший, а відтак застосуванню до даних правовідносин підлягає ч. 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду від пенсіонера. При цьому враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в абзаці 1 частини 1 статті 40 Закону №1058, та застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що в даному випадку відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, а тому відсутні законні підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати, який застосовується при першому призначенні пенсії.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 17.12.2015 року як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку із досягненням 60-річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком.
З 17 червня 2025 року відповідачем призначено позивачу пенсію за віком, однак при її обрахунку застосовано показник середньої заробітної плати за три календарні роки 2014-2016 р.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки про обчисленні пенсії за віком.
Відповідач листом повідомив позивача, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частиною 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки позивач з 11.11.2015 отримували пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексованій відповідно до частини 2 статті 42 Закону. Для розрахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки відсутні законні підстави.
На переконання позивача, при обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022-2024, а не за 2014-2016 рр., у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У справі, яка розглядається, позивачу з 2015 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше у 2025 році.
Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Отже за обставинами справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі № 380/3740/24, від 30 вересня 2025 року по справі № 460/26237/23, від 06 листопада 2025 року по справі № 380/6353/24.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Доводи апеляційної скарги пенсійного органу суперечать приписам чинного судочинства та сталій та актуальній і послідовній правовій позиції Верховного Суду.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 21 липня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко